Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №560/1931/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1931/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосування місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

3. Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

5. Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3,4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (до цього - польова пошта НОМЕР_2 ), до списків особового складу якої був зарахований наказом командира від 01 листопада 2016 року №251. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року №297 позивача виключено зі списків особового складу частини.

13 грудня 2025 року позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 30 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року. Крім того, просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а також за період з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року - відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 цього ж Порядку.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року за вих. №410/48 позивачу відмовлено у здійсненні нарахування та виплаті індексації в заявленому ним обсязі; водночас надано розрахунок індексації за листопад та грудень 2015 року, січень 2016 року, а також розрахунок нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 26 вересня 2025 року.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки, на його переконання, індексація грошового забезпечення мала обчислюватися із визначенням базового місяця - січень 2008 року та із застосуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, чого відповідачем зроблено не було. Зазначає, що позасудове врегулювання спору з відповідачем результату не дало, у зв`язку з чим єдиним ефективним способом захисту порушеного права вважає звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що питання визначення базового місяця для обчислення індексації, а також наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.

Щодо вимог про застосування як базового місяця січня 2008 року відповідач зазначає, що у грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України, зокрема і позивачу, було здійснено підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом за рахунок збільшення постійних складових грошового доходу (премії та щомісячної додаткової грошової допомоги), а не шляхом підвищення тарифних ставок (окладів). Відповідач наводить порівняльний розрахунок, за яким грошове забезпечення позивача зросло з 4 945,44 грн у листопаді 2015 року до 11 898,48 грн у грудні 2015 року, тобто підвищення склало 5 754,24 грн, що у 2,1 раза перевищило можливу суму індексації за грудень 2015 року (2 302,64 грн, обчислену з урахуванням базового місяця січня 2008 року). З огляду на це відповідач вважає, що відповідно до абзаців 8–9 пункту 5 Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом, а тому для подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін правомірно розпочато з січня 2016 року, а не з січня 2008 року, як на цьому наполягає позивач.

Щодо періодів з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 26.09.2025 відповідач зазначає, що з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №704 відбулося підвищення посадових окладів позивача, розмір якого (6 336,80 грн) перевищив суму можливої індексації за березень 2018 року (4 463,15 грн), а тому відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 березень 2018 року є новим місяцем підвищення доходу, з якого обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації розпочинається заново - фактично з квітня 2018 року. Відповідач наводить помісячні дані індексу споживчих цін за 2018 рік і зазначає, що поріг індексації 103% було перевищено лише у жовтні 2018 року, у зв`язку з чим право на індексацію в позивача виникло лише з грудня 2018 року. Відповідач заперечує проти застосування позивачем "фіксованої суми індексації", вказуючи, що це поняття міститься лише у прикладі додатку 4 до Порядку №1078 в редакції, яка не діяла у спірний період.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю та розглянути справу за участю представника військової частини НОМЕР_1 .

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (до перейменування - польова пошта НОМЕР_2 ).

Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 01 листопада 2016 року №251 майора ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року №297 майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

13 грудня 2025 року позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 30 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року; нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 зазначеного Порядку.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року за вих. №410/48 позивачу відмовлено у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в заявленому ним обсязі, водночас надано розрахунок індексації грошового забезпечення за листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, а також розрахунок нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 26 вересня 2025 року.

Вважаючи бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у визначеному ним порядку протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, суд зазначає таке.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 року - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка діяла у різні періоди (постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, від 17.05.2006 №690, від 12.03.2008 №170), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, що подія збільшення розміру мінімальної заробітної плати чи подія зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення посадових окладів) є одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення саме посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі – Постанова №1294), яка набрала чинності з 01.01.2008.

З набранням чинності Постановою №1294 з 01.01.2008 відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців. Тому, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року. У період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.

Судом встановлено, що позивач наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (зараз військова частина НОМЕР_1 ) від 01 листопада 2016 року №251 зарахований до списків особового складу військової частини, у якій проходив військову службу до виключення зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року №297. Отже, за період з 01.11.2016 по 28.02.2018, тобто в межах дії Постанови №1294, посадовий оклад позивача не переглядався, а наступне його підвищення відбулося лише з 01 березня 2018 року з набранням чинності Постановою №704.

Враховуючи наведене, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за спірний період з 01.11.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року - місяць останнього на той час підвищення посадових окладів військовослужбовців, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за вказаний період підлягало здійсненню наростаючим підсумком з лютого 2008 року.

Разом з тим, як встановлено з листа військової частини НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року за вих. №410/48 (410/47), відповідач здійснював розрахунок та нарахування індексації грошового забезпечення позивача виходячи з базового місяця - грудня 2015 року, тобто без урахування останнього фактичного підвищення посадового окладу позивача у січні 2008 року, що суперечить наведеним вище положенням пункту 5 Порядку №1078.

За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 по 28.02.2018 без застосування базового місяця - січня 2008 року, є протиправною, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання зазначеної бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін базового місяця - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 26.09.2025, суд зазначає таке.

Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

Своєю чергою, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація-різниця за спірні періоди.

За приписами абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 та відповідно до даних Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується таким чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року множиться на величину приросту індексу споживчих цін і ділиться на 100 (1762 грн * 253,30% / 100), та становить 4463,15 грн.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року, при цьому в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078).

Відповідачем надано до матеріалів справи розрахунок розмірів основних видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року від 24 лютого 2026 року №410/161, згідно з яким враховано лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, а загальний розмір підвищення визначено в сумі 6 336,80 грн (лютий 2018 року - 1 461,20 грн, березень 2018 року - 7 798,00 грн).

Суд не бере до уваги вказаний розрахунок відповідача, оскільки в ньому не враховано щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» входять до складу грошового забезпечення військовослужбовця, мають постійний (не разовий) характер, а тому підлягають врахуванню при визначенні розміру підвищення доходу згідно з реченням 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078.

Суд встановив, що згідно з довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 по 26.09.2025 у військовій частині НОМЕР_1 (вих. №410/47 від 15.01.2025), яка відображає повний розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача, у лютому 2018 року позивачу нараховано грошове забезпечення в загальному розмірі 8 859,52 грн, а в березні 2018 року - 11 339,04 грн.

Отже, розмір підвищення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (А) становить 2 479,52 грн (11 339,04 грн - 8 859,52 грн), що є меншим за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року (Б) - 4 463,15 грн.

За таких обставин, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) та становить 1 983,63 грн (4 463,15 грн - 2 479,52 грн).

Позивач не заявляє позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік, а просить провести перерахунок за періодами з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 26.09.2025, тобто поза межами періоду, на який Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». За таких обставин підстав для окремої оцінки правомірності незастосування індексації за 2023 рік у цій справі немає.

Щодо доводів позивача про необхідність зазначення коду економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» при нарахуванні та виплаті індексації, суд зазначає, що спору щодо застосування зазначеного коду класифікації видатків між сторонами наразі не встановлено, оскільки відповідач не заперечує джерела та порядку бюджетного фінансування виплати як такого, а заперечує проти самого факту та розміру права на індексацію. За таких обставин позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд, керуючись принципами верховенства права та ефективності захисту, вважає, що оскільки за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 26.09.2025 відповідачем не здійснено належного обрахування сум індексації-різниці грошового забезпечення позивача, належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу належних сум індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний період та зобов`язання провести перерахунок і доплату індексації-різниці, виходячи із щомісячної фіксованої величини 1 983,63 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2025 року, виходячи із щомісячної фіксованої величини 1 983,63 грн, що розраховується як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя В.К. Блонський