Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №560/7912/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7912/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо утримання з належного до виплати при звільненні грошового забезпечення надміру виплачених коштів за період перебування у розпорядженні. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 42 дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки; грошову компенсацію за невикористані 25 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік; грошову компенсацію за. невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за невикористані 23 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік; одноразову грошову допомогу (в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки та перерахунку одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Суд встановив, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2024 №59 сержанта ОСОБА_2 було звільнено з посади та зараховано в розпорядження командира військової частини у зв`язку із перебуванням на тривалому лікуванні з 05.03.2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №324 позивач виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 з 24.11.2025.

Вказаним наказом зобов`язано та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані 42 дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2025 роки, грошову компенсацію за невикористані 25 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошову компенсацію за. невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, грошову компенсацію за невикористані 23 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, одноразову грошову допомогу (в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення).

Не погоджуючись з тим, що відповідач не виплатив грошову компенсацію за невикористані відпустки, а також одноразової грошової допомоги, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 8 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки".

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлюються такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Пунктом 10 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом МВС України від 15.03.2018 № 200 (далі Інструкція №200), передбачено, що за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних командирів (начальників) військових частин, за період перебування в розпорядженні зберігається право на отримання грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яку вони обіймали, з урахуванням пункту 1 розділу XXV цієї Інструкції.

Згідно пункту 1 розділу XXV вказаної інструкції передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) звільненим від посад, які вони обіймають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від обійманих посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).

Отже, військовослужбовець, який перебуває в розпорядженні командира військової частини, має право на отримання грошового забезпечення за своєю попередньою штатною посадою лише протягом 2-х місяців після звільнення з посади.

Абзацом 3 пункту 1 також передбачено, що після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні грошове забезпечення за останньою основною посадою, яку вони обіймали до зарахування в розпорядження, виплачується тільки за рішенням командувача Національної гвардії України.

Після закінчення перших двох місяців (та у разі неприйняття відповідних рішень щодо продовження виплати грошового забезпечення) військовослужбовцям виплачуються тільки оклади за військовими званнями. (абзац 5 пункту 1 розділу XXV).

При цьому, абзацом 3 пункту 2 розділу XXV Інструкції №200 передбачено, що До цих строків не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

Як встановлено з матеріалів справи, що за даними військової частини НОМЕР_1 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 20.02.2024 по 12.07.2024, та з 13.07.2024 по 18.07.2024 (6 днів) перебував в розпорядженні командира військової частини.

З 19.07.2024 по 17.08.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я та з 18.08.2024 по 13.09.2024 (27 днів) перебував в розпорядженні командира військової частини.

Також, з 13.09.2024 по 25.09.2024 та з 25.09.2024 по 25.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні та з 26.12.2024 по 05.01.2025 (11 днів) перебував в розпорядженні командира військової частини.

З 06.01.2025 по 19.02.2025 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я та з 20.02.2025 по 11.03.2025 (16 днів) (й надалі до 27.04.2025) перебував в розпорядженні командира військової частини.

Суд зазначає, що оскільки 11 березня 2025 було перевищено двомісячний строк перебування в розпорядженні командира військової частини, який дозволяв нараховувати грошове забезпечення за його попередньою посадою, а тому настали підстави, визначені абзацом 5 пункту 1 розділу XXV Інструкції №200, та саме з 11.03.2025 позивачу мав нараховуватися та виплачуватися лише тільки оклад за військовим званням.

Суд встановив, що за спірний період з березня по липень 2025 позивачу було надміру нараховано та виплачену грошове забезпечення у розмірі 51959,75 грн.

Відповідно до пункту 17 розділу І Інструкції №200 передбачено, що у разі змін розмірів (норм) грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов`язків через хворобу, перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

А тому, у відповідача виникли підставі для перерахунку грошового забезпечення позивача та його було проведено під час здійснення остаточного розрахунку при звільненні.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься розрахунковий лист за січень 2026 року, згідно якого було здійснено відповідачем вказаний вище перерахунок за надміру сплачене грошове забезпечення, яке включало в себе відповідні спірні виплати, а тому з урахуванням проведеного перерахунку позивачу було виплачено 603,50 грн, враховуючи спірні періоди відпусток та одноразової грошової допомоги.

Отже, дії військової частини НОМЕР_1 щодо перерахунку грошового забезпечення позивача відповідали положенням Інструкції №200, оскільки починаючи з 11.03.2025 позивачем було досягнуто обмеження у вигляді 2-х місяців для отримання повного розміру грошового забезпечення.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Оскільки, позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для його розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії Українипро визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук