Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №560/8489/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8489/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки без урахування у складі місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалися суми таких виплат, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Крім того, відповідач під час обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2020 роки, грошової компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2020 року №251 позивача було звільнено, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

В подальшому, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі №560/1431/21 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення.

Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Із наявних матеріалів у справі та неоспорюваних обома сторонами обставин випливає, що за вказані періоди позивачу нараховувалася і виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена Постановою №889.

Виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 роки проведена відповідачем без урахування зазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди.

Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлювала щомісячну додаткову грошову винагороду окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, яка могла становити до 100 % місячного грошового забезпечення та виплачувалася щомісяця за фактичне виконання завдань в особливих умовах.

На виконання Постанови №889 наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 затверджено Інструкцію №595, яка, зокрема, передбачала, що відповідна щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення для обчислення окремих одноразових виплат (у т.ч. грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 Велика Палата, аналізуючи виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, прямо вказала, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і має включатися до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні. Одночасно ВП ВС підтвердила пріоритет Закону № 2011-XII над підзаконними актами, які встановлюють інший підхід до складу грошового забезпечення.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода за Постановою №889 в спірний період є складовою місячного грошового забезпечення; положення підзаконних актів, які передбачають невключення цієї винагороди до складу грошового забезпечення для обчислення одноразових виплат, не відповідають Закону №2011-XII і не можуть застосовуватися; при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення за спірний період відповідна щомісячна додаткова грошова винагорода має враховуватися.

Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення позивача за 2015-2017 роки без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди за Постановою № 889 є протиправними.

Належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, є визнання таких дій відповідача протиправними та його зобов`язання здійснити перерахунок і виплатити позивачу недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою №889, у межах відповідного періоду та з урахуванням вже виплачених сум.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ, дію якого зупинено на 2023 рік згідно із Законом України від 3 листопада 2022 року №2710-IX).

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).

Пунктом 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту.

Виходячи з вищезазначеного не врахування відповідачем розміру індексації (виплаченої на виконання рішення суду у справі №560/1431/21) при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2020 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому така виплата підлягає перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 по справі №820/3423/18, постанові від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 по справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зазначене також відповідає правовій позиції, яка викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2020 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вказаних коштів за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", суд зазначає, що визначення способу виконання рішення є дискреційними повноваженнями саме відповідача, а тому в зазначеній частині позову слід відмовити.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обчислення зазначених виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2020 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі №560/1431/21.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2020 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі №560/1431/21 та раніше виплачених коштів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський