Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №560/3803/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3803/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про зняття позивача з військового обліку.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про зняття ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із записом на сторінці 26 його військового квитка серії НОМЕР_1 від 03.07.1987, він був знятий з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас у військово-обліковому документі, сформованому в системі «Резерв+», позивач продовжує значитися в категорії обліку «військовозобов`язаний», що, на його думку, свідчить про перебування на військовому обліку, незважаючи на наявність у військовому квитку відмітки про зняття з обліку.

Позивач також вказав, що у лютому 2026 року на його адресу надійшла повістка №668 від 05.02.2026 з вимогою з`явитися до територіального центру комплектування для уточнення облікових даних, а після прибуття за викликом він повторно отримав повістку №01.03.26/1 від 01.03.2026 з аналогічною метою, що, на його переконання, підтверджує факт продовження ведення відповідачем щодо нього обліку як військовозобов`язаного.

З метою з`ясування причин виникнення такої ситуації позивач 02.03.2026 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити, чи перебуває він на військовому обліку, на яких підставах формувалися та надсилалися повістки після зняття з обліку, а також чи внесено відомості про зняття його з обліку до Єдиного державного реєстру. Відповідь на запит мала бути надана у строк, передбачений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (протягом п`яти робочих днів), однак станом на 11.03.2026 відповіді позивач не отримав, що він розцінює як порушення відповідачем вимог зазначеного Закону та додаткове підтвердження протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Позивач зазначив, що обов`язок щодо своєчасного внесення до Реєстру відомостей про зняття громадянина з військового обліку покладено саме на відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до компетенції якого віднесено ведення персонально-якісного військового обліку та проставлення відповідних відміток у військово-облікових документах.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ):

- належним чином засвідчену копію повного витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 ;

- письмову інформацію з підтвердженням про те, ким (яким органом та посадовою особою) та на якій правовій підставі внесено відмітку до військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 про зняття його у 2026 році з військового обліку.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому ухвалою строк не скористався, однак подав до суду витребувані докази.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач проходив дійсну строкову військову службу, приймав Військову присягу 26.07.1984 у складі військової частини НОМЕР_2 , проходив службу у Збройних Силах СРСР, звільнений у запас.

Згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 05.07.1987, на сторінці 26 цього документа міститься запис про зняття позивача з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого в системі «Резерв+» 14.01.2026 о 00:13 год., позивач станом на дату його формування значиться у категорії обліку «військовозобов`язаний», перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із зазначенням проходження військово-лікарської комісії 06.01.2026, за результатами якої винесено постанову про придатність до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; дата уточнення даних у цьому документі зазначена як 10.07.2025.

На адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_10 надсилалася повістка №668 від 05.02.2026 з вимогою прибути 01.03.2026 для уточнення облікових даних. Після прибуття позивача за цим викликом йому вручено повістку №01.03.26/1 від 01.03.2026, якою запропоновано прибути 20.03.2026 з тією ж метою - уточнення персональних даних. Крім того, в матеріалах справи міститься повістка ІНФОРМАЦІЯ_3 №7/4516 від 07.01.2026, якою позивача викликано з`явитися 10.02.2026 для уточнення облікових даних та повістка №7/45 від 20.01.2026 про виклик на 31.01.2026 для направлення в команду.

02.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити: чи перебуває він на військовому обліку у 7 відділі; правові підстави та дату формування і направлення йому повісток після зняття з обліку; чи внесено інформацію про його зняття з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з проханням надати відповідь у строк, передбачений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Листом №7/779 від 16.03.2026 Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відповідь на вказаний запит, у якій зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача поставлено на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 22.09.1995. Станом на дату відповіді у Реєстрі наявні відомості щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії від 06.01.2026, що підтверджує його статус військовозобов`язаного. Водночас зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не наділений повноваженнями на ведення Реєстру, у тому числі на внесення до нього відомостей про виключення осіб з військового обліку, та що найнижчою ланкою з такими повноваженнями є районні ТЦК та СП.

Згідно з обліковою карткою призовника, військовозобов`язаного, резервіста, сформованою в системі «Оберіг» станом на 25.05.2026, позивач перебуває на військовому обліку в 7 відділі Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, категорія обліку - «військовозобов`язаний», без відмітки про зняття чи виключення з обліку; у картці зазначено дату взяття на облік 22.09.1995, відомості про проходження військово-лікарської комісії 06.01.2026 з висновком про придатність до служби, а також відомості про виданий позивачу мобілізаційний квиток.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із веденням військового обліку, на час виникнення спірних правовідносин здійснювалося Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частиною першою статті 34 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 37 Закону №2232-XII визначає порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього, при цьому законодавець розмежував ці поняття, встановивши для кожного з них окремі, самостійні підстави та правові наслідки.

Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону №2232-XII зняттю з військового обліку військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; а також в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Із наведеного видно, що жодна з передбачених законом підстав для зняття з військового обліку не пов`язана з припиненням статусу військовозобов`язаного, а йдеться виключно про зміну обліку особи у зв`язку з її переміщенням, вступом на службу, направленням до установи виконання покарань чи зарахуванням до оперативного резерву. Особа, знята з обліку на будь-якій із цих підстав, статусу військовозобов`язаного не втрачає.

Натомість частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Отже, на відміну від зняття з обліку, виключення з військового обліку є юридичним фактом, що тягне за собою втрату особою статусу військовозобов`язаного, і настає лише за вичерпним переліком підстав, визначених частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Реєстру визначені Законом України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII встановлено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Частиною другою статті 3 цього Закону визначено, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Механізм організації та ведення військового обліку визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас частиною четвертою статті 77 КАС України передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Предметом спору у цій справі є твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача, яка, на думку позивача, полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про зняття позивача з військового обліку, за наявності відповідної відмітки на сторінці 26 його військового квитка серії НОМЕР_1 .

Суд, оцінюючи доводи сторін та наявні у справі докази, виходить із такого.

Так, суд звертає увагу, що обов`язок доказування обставини, з якою позивач пов`язує порушення свого права, а саме факту наявності рішення уповноваженої посадової особи про зняття позивача з військового обліку, відповідно до частин першої та четвертої статті 77 КАС України покладається саме на позивача. Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається виключно на текст самого запису на сторінці 26 військового квитка, який не містить жодного посилання на конкретну норму закону (частину чи пункт статті 37 Закону №2232-XII), дату та номер розпорядчого документа, на підставі якого його вчинено.

Суд враховує, що відповідач у листі від 16.03.2026 №7/779 заперечує факт зняття позивача з військового обліку, зазначаючи, що відповідно до відомостей Реєстру позивача поставлено на військовий облік 22.09.1995 і жодних відомостей про зняття чи виключення його з обліку Реєстр не містить. Цей документ жодним чином не підтверджує і не спростовує зміст спірного запису, однак свідчить про те, що сам відповідач не визнає факту прийняття ним будь-якого рішення про зняття позивача з обліку.

Суд звертає увагу на те, що позивач проходив військово-лікарську комісію 06.01.2026, за результатами якої винесено постанову про придатність позивача до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, тобто придатність, а не непридатність до військової служби.

У зв`язку з цим суд окремо зазначає щодо можливості кваліфікації спірного запису як виключення з військового обліку: відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-XII підставою для виключення з обліку у зв`язку зі станом здоров`я є визнання особи непридатною до військової служби, тоді як за результатами ВЛК від 06.01.2026 позивача визнано, навпаки, придатним до служби (з обмеженнями за видом служби). Відтак підстава, передбачена пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, щодо позивача не встановлена, а інші підстави для виключення, визначені цією нормою (смерть, безвісна відсутність, припинення громадянства, досягнення граничного віку перебування в запасі), матеріалами справи також не підтверджуються та позивачем не заявлялися. Отже, підстав вважати позивача таким, що підлягає виключенню з військового обліку, судом не встановлено.

Щодо можливості кваліфікації запису як зняття з обліку в розумінні частини п`ятої статті 37 Закону №2232-XII, суд зазначає, що жодна з підстав, передбачених цією нормою (вибуття в іншу місцевість і взяття на облік за новим місцем проживання, призов чи прийняття на військову службу або навчання, направлення для відбування покарання, зарахування до військового оперативного резерву, рішення Міністерства оборони України, СБУ чи розвідувальних органів), матеріалами справи не підтверджена. Відомості про фактичну зміну позивачем місця проживання, його призов на службу, направлення до установ виконання покарань чи зарахування до оперативного резерву в матеріалах справи відсутні. При цьому суд враховує, що навіть за умови документального підтвердження факту зняття з обліку на будь-якій із зазначених підстав, це не мало б наслідком втрату позивачем статусу військовозобов`язаного, а отже, саме по собі не покладало б на відповідача обов`язку відображення в Реєстрі відомостей, що виключають позивача з числа військовозобов`язаних, оскільки такий Реєстр і сьогодні коректно відображає позивача військовозобов`язаним.

Таким чином, оскільки достовірність спірного запису на сторінці 26 військового квитка позивача, а саме факт прийняття уповноваженою посадовою особою рішення про зняття позивача з військового обліку, його дата, підстава та належність до передбачених законом випадків, з наявних у справі доказів встановити неможливо, а обов`язок доведення цієї обставини відповідно до частин першої, четвертої статті 77 КАС України покладається на позивача, суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За відсутності доведеного факту зняття чи виключення позивача з військового обліку на законних підставах суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про зняття позивача з військового обліку, оскільки покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку відобразити в державному реєстрі юридичний факт, існування якого судом не встановлено, суперечило б меті та призначенню такого реєстру.

За таких обставин, з урахуванням наведеного нормативного регулювання та встановлених у справі фактичних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя В.К. Блонський