Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №500/2428/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2428/26

05 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом № 9488-10066/1-02/8-1900/25 від 17.12.2025, у зарахуванні у кратному обчисленні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 у подвійному розмірі та проведення перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 02.12.2025 перерахунок та виплату пенсії, із зарахуванням відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до страхового стажу у подвійному розмірі її періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 в Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері.

Позов обґрунтований тим, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії до її страхового стажу не було зараховано у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 на посаді палатної молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про здійснення перерахунку страхового стажу з урахуванням кратності. Відповідач листом від 17.12.2025 відмовив зарахувати стаж у подвійному розмірі.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та стверджує, що пенсійним органом при призначенні та обчисленні пенсії за віком протиправно зараховано спірний період її роботи у протитуберкульозному диспансері як працівника закладу охорони здоров`я в одинарному розмірі, замість подвійного, що є порушенням вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою судді від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

06.05.2026 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що пенсію позивача обчислено із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та за даними персоніфікованого обліку, відповідно до наявного стажу, з 01.07.2000 по 31.08.2010. Страховий стаж складає 52 роки 07 місяців 13 днів, в тому числі, робота за Списком №2 - 10 років 05 місяців 12 днів. При обчисленні стажу враховано всі періоди роботи відповідно до записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку.

Також представник відповідача вказує на те, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Тобто періоди роботи після 1 січня 2004 року в інфекційних закладах охорони здоров`я, при нарахуванні пенсії за віком, за кожен повний рік роботи до страхового стажу зараховується в одинарному розмірі. Таким чином, згідно з матеріалами електронної пенсійної справи періоди роботи з 01.04.1989 по 07.05.1990, з 14.09.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 04.05.1993, з 08.05.1993 по 16.07.1995, з 20.07.1995 по 08.02.1996, з 09.02.1996 по 30.06.1997, з 16.07.1997 по 31.10.1997, з 01.01.1998 по 12.11.1998 та з 01.12.1998 по 31.12.2003 зараховані у подвійному розмірі. Для зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 у подвійному розмірі немає правових підстав.

14.05.2026 позивач надіслала на адресу суду відповідь на відзив, просила позов задовольнити із підстав наведених у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

02.12.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про зарахування до страхового стажу роботи на посаді молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері у подвійному розмірі.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.12.2025 позивача повідомлено, що її страховий стаж становить 52 роки 07 місяців 13 днів, у тому числі стаж роботи за Списком № 2 — 10 років 05 місяців 12 днів. При обчисленні страхового стажу враховано всі періоди роботи відповідно до записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку. Відповідач зазначив, що періоди роботи позивача в протитуберкульозному закладі до 01.01.2004 зараховані до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Водночас, посилаючись на частину четверту статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач вказав, що після 01.01.2004 пільговий порядок обчислення стажу застосовується виключно для визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 30.04.2018.

Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно не зарахувало до її страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 на посаді молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 31.12.2003, а з 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До 15.08.2003 діяла редакція статті 60 Закону № 1788-XII, яка передбачала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 15.08.2003 ця стаття визначала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 10.06.2018 редакція статті 60 Закону № 1788-XII передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII до 31.12.2003 (у разі призначення іншої пенсії, ніж передбачена цим законом, зокрема, не за вислугу років, а за віком як у спірному випадку) є саме робота, яку виконувала особа

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивача щодо спірного періоду роботи у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері

запис № 8, 01.01.1998, переведена постійною палатною санітаркою диференціально-діагностичного пульмонологічного відділення районного протитуберкульозного диспансеру, наказ № 474 від 29.12.1997

запис № 9, 03.10.2005, у зв`язку з реорганізацією диференціально-діагностичного пульмонологічного відділення переведена на посаду молодшої медичної сестри (палатної) туберкульозного відділення, наказ № 34 від 03.10.2005

запис № 10, 06.07.2009, Бережанський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер перейменовано на Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер (підстава: розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 110 від 02.07.2009), наказ № 28 від 06.07.2009

запис № 11, 01.01.2011, назву посади "молодша медична сестра (палатна)" змінено на "молодша медична сестра (санітарка)" для приведення у відповідність до Національного класифікатора України "Класифікатор професій ДК 003:2010", наказ № 49 від 30.12.2010

запис № 12, 26.11.2012, Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер перейменовано на Комунальну установу Тернопільської обласної ради "Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер", наказ № 50 від 26.11.2012;

запис № 13, 09.06.2017, Комунальну установу Тернопільської обласної ради "Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер" перейменовано на Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер, наказ № 45 від 09.06.2017;

запис № 14, 30.04.2018, звільнена згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України, наказ № 47 від 23.04.2018.

Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята на таку посаду (роботу).

Розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909) передбачено, що до закладів і установ віднесені: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. В зазначених закладах і установах право на призначення пенсії за вислугу років мають право: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу; протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Перелік протитуберкульозних закладів затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 514 від 16.07.2009.

Згідно з цим наказом (підпункт 1.1), до протитуберкульозних закладів відносяться, зокрема, лікарняні: медичний центр (фтизіатричний, фтизіопульмонологічний); територіальне медичне об`єднання (протитуберкульозне, фтизіатричне); протитуберкульозний диспансер; Туберкульозна лікарня ( у т.ч. дитяча); лікарня "Хоспіс" для хворих на туберкульоз.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Статтею 7 зазначеного Закону регламентовано, що лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону.

На підтвердження розміру заробітної плати за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку матеріали справи містять довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 06.11.2025 № 100 та від 06.11.2025 № 101, видані Бережанською центральною міською лікарнею Бережавнської міської ради, відповідно до якої наведено помісячний розмір заробітної плати за 1989–2000 роки, а також зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок) та що довідку видано на підставі особових рахунків.

Вищезазначені довідки та відомості трудової книжки позивачки підтверджують її трудову діяльність у період з 01.01.2004 по 30.04.2018 на посаді палатної молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері. Також відповідач у справі не спростовує, що Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер як лікувальний заклад призначений для надання лікування інфекційного захворювання і в розумінні статті 60 Закону України №1788-ХІІ є закладом для лікування туберкульозної інфекційної хвороби.

З матеріалів справи вбачається, що за наявними документами в пенсійній справі та даними персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 52 роки 07 місяців 13 днів. Органами Пенсійного фонду України період роботи позивача з 01.01.2004 по 30.04.2018 на посаді палатної молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі. Проте за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказаний період роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі, що в свою чергу відповідачем не зроблено.

Аргументи відповідача про те, що період роботи після 01.01.2004 в інфекційних закладах охорони здоров`я, при нарахуванні пенсії за віком, за кожен повний рік роботи до страхового стажу зараховується в одинарному розмірі, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоду роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.

Строки перерахунку призначених пенсій, визначені у частині четвертій статті 45 Закону № 1058-IV. Така передбачає, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Суд зазначає, що визначення дати, з якої підлягає проведенню перерахунок пенсії, здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV. Оскільки позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії 02.12.2025, тобто до 15 числа місяця включно, такий перерахунок підлягає проведенню з 01.12.2025. При цьому визначення судом дати початку перерахунку відповідно до вимог закону не змінює предмета та підстав позову, а є належним застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 на посаді палатної молодшої медичної сестри у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу такий період у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ та провести їй перерахунок (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.12.2025.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає, що такі не дотримані, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 17.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2018 у Бережанському обласному протитуберкульозному диспансері, здійснивши перерахунок пенсії за віком з 01.12.2025, з урахуванням раніше проведених платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: с. Посухів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47546, РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження : майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.