Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №480/8151/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Справа № 480/8151/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8151/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000012/1 від 20.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митною декларацією, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів було надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (надалі - МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №480/8151/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сумська митниця з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що з документів, які подані позивачем, неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, надані разом з митною декларацією документи не пояснюють та не спростовують виявлені розбіжності, а також не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Враховуючи рішення Вищої ради правосуддя №3578/0/15-24 від 10.12.2024 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та наказ голови Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 №55-ОС "Про відрахування зі штату суду у зв`язку зі звільненням з посади у відставку судді ОСОБА_3 ", на підставі розпорядження керівника апарату №173 від 12.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/8151/24.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 16.12.2024 справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем було подано відповідь на відзив в якій просить суд врахувати, що визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NAPA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України. При цьому, позивач наголошує на тому, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.08.2024 декларантом Позивача подано електронну МД 24UA805090002048U0 згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар:

Автомобіль легковий, пошкоджений після ДТП, призначений для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка MERCEDEC-BENZ. Модель GLC 250 D 4MATIS, 2.2 CDI. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2017. Модельний рік виготовлення - 2017. Дата першої реєстрації - 11.12.2017. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна 2143см3, потужністю 150,0кВт. Тип кузова -універсал. Колір - чорний. Колісна формула - 4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія - 5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 173750 км; пошкоджені: передній бампер, ліве переднє крило.

Рішенням Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000012/1 від 20.08.2024 митну вартість товару - автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка MERCEDEC-BENZ. Модель GLC 250 D 4MATIS, 2.2 CDI. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2017. Модельний рік виготовлення - 2017. Дата першої реєстрації - 11.12.2017. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна 2143см3, потужністю 150,0кВт. Тип кузова -універсал. Колір - чорний. Колісна формула - 4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія - 5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 173750 км; пошкоджені: передній бампер, ліве переднє крило, визначено в розмірі - 17000,00 EUR.

Вважаючи, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000012/1 від 20.08.2024 року суперечить вимогам Митного кодексу України і є протиправним, позивач звернувся до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частин 4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Зазначена у митній декларації вартість Товару - автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка MERCEDEC-BENZ. Модель GLC 250 D 4MATIS, 2.2 CDI. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2017. Модельний рік виготовлення - 2017. Дата першої реєстрації - 11.12.2017. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна 2143см3, потужністю 150,0кВт. Тип кузова -універсал. Колір - чорний. Колісна формула - 4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія - 5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 173750 км; пошкоджені: передній бампер, ліве переднє крило, підтверджується: Фактурою №458889 від 07.08.2024 року, Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.07.2024 року, Митною декларацією країни відправлення №24DK15HPU8XNK2SNB6 від 16.08.2024 року.

Отже первісно надані декларантом документи, обов`язковість надання яких для митного оформлення передбачена у частині 2 ст.53 Митного кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено.

Як на підставу визначення митної вартості автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка MERCEDEC-BENZ. Модель GLC 250 D 4MATIS, 2.2 CDI. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2017. Модельний рік виготовлення - 2017. Дата першої реєстрації - 11.12.2017. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна 2143см3, потужністю 150,0кВт. Тип кузова -універсал. Колір - чорний. Колісна формула - 4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія - 5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 173750 км; пошкоджені: передній бампер, ліве переднє крило, в сумі 17000,00 євро Відповідач посилається на те, що згідно інформації, яка наявна в митному органу, відповідно до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість товару (КТЗ), оформленого в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України зі схожими пошкодженнями складає 17 000 євро за одиницю (митна декларація від 16.07.2024 UA205140/2024/45047, що призвело до сумніву у визначенні митної вартості.

При цьому, як зазначає позивачка і не спростовує відповідач, ввезений на митну територію України за МД від 19.08.2024 №24UA805090002048U0 автомобіль марка Марка MERCEDEC-BENZ. Модель GLC 250 D 4MATIS, 2.2 CDI пошкоджено виключно передній бампер та ліве переднє крило. Дана обставина, як вказує позивач і не заперечує відповідач, істотно впливає на вартість ввезеного транспортного засобу.

Суд вважає обґрунтованими дані посилання позивача в контексті її тверджень про некоректність визначення митної вартості товару за ціною митної декларації від 16.07.2024 №UA205140/2024/45047.

Також суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що зміст оскаржуваного рішення свідчить, що Відповідачем не ураховано комплектність автомобіля, його укомплектованість і фактичний технічний стан, ступінь пошкоджень, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу також свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною митної декларації від 16.07.2024 №UA205140/2024/45047.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19 умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Також колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16 у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.08.2018 року у справі №815/3482/17, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Суди обґрунтовано дійшли висновку, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.01.2022 року у справі №804/6358/15, Дніпропетровською митницею Міндоходів при проведенні співставлення не деталізовано характеристики, склад, схожі компоненти, однаковість функцій, якість товарів, наявність торгової марки та репутації цих товарів на ринку, а також не відображено дані про співставну кількість і комерційний рівень, порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначено умови та особливості поставки, що свідчить про те, що митна вартість товарів за вищевказаними митними деклараціями була прийнята за контрактами, умови яких є невідомими, що, в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 12.11.2020 року у справі №815/3956/16 саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між: рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 12.03.2019 року у справі №817/604/17, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08.11.2019 року у справі №804/6217/15, від 11.11.2019 року у справі №810/1819/16 в той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.09.2018 року у справі №814/2659/16, наявність в базі даних інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Верховний Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.11.2018 року у справі № 826/27860/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.11.2018 року у справі № 826/27860/15, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 3142/5/2092, оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ) здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість колісних транспортних засобів ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NAPA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.

При цьому, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Відповідно до частини 5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що подані ним документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000012/1 від 20.08.2024 року суперечить висновкам щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду та вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.49 - 58, 60, 64 Митного кодексу України, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №3142/5/2092, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і є протиправним, оскільки висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації є безпідставними.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів транспортного засобу.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1585 грн 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000012/1 від 20.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ ВП 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) 1585 грн 47 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець