Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №738/429/23 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 липня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/429/23

Головуючий у першій інстанції – Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/980/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зіньковець О.О.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Цикл Фінанс”

орган державної виконавчої служби: Менський відділ державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області у складі судді Савченка О.А. від 22 січня 2026 року, місце постановлення ухвали - м. Мена, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила:

- зупинити виконавче провадження №77555928 від 19.03.2025 року та виконавче провадження №77556296 від 19.03.2025 року, що відкрито головним виконавцем Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А. до вирішення питання щодо відповідності оцінки нерухомого майна;

- скасувати постанову про опис та арешт майна у виконавчому провадженні №77556296 від 05.09.2025 року та у виконавчому провадженні №77555928 від 19.03.2025 року, постановлену головним виконавцем Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігіської області Східного управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А.;

- визнати недійсною оцінку нерухомого майна, а саме: 1/6 частки земельної ділянки площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7423010100:01:002:0351, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі №288; 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 193,8 кв.м, що належить на підставі сводоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі №286; 1/6 частки земельної ділянки площею 0, 1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7423010100:01:002:0351, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі №292; 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 193,8 кв.м, що належить на підставі сводоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі №290;

- зобов`язати головного виконавця Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігіської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А. призначити повторну незалежну оцінку нерухомого майна з обов`язковим виїздом оцінювача на місце розташування нерухомого майна.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначала, що вона не погоджується із проведеною оцінкою майна, та вказувала, що вона навіть не мала змоги детально ознайомитися із проведеною оцінкою майна і отримати матеріали цієї оцінки. Вважає, що проведена оцінка є невідповідною, необ`єктивною, дана оцінка не враховує реальну ринкову вартість майна, що може призвести до порушення її прав та прав її сина - ОСОБА_2 , 2008 р.н., та їх законних інтересів. Оцінка була проведена без виїзду оцінювача на місце знаходження нерухомого майна, виключно на підставі технічного паспорта. За доводами ОСОБА_1 , суттєвим порушенням у постанові у виконавчому провадженні №77556296 від 05.09.2025 року, виданій виконавцем Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А. та у постанові у виконавчому провадженні №77555928 від 05.09.2025року, виданій виконавцем Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігіської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А., є той факт, що в обох постановах про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, є відсутність оцінки нерухомого майна, а саме: 1/6 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа квартири 81,8 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області №346/2934/20 від 22.04.2021 року; 1/6 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа квартири 81,8 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області №346/2934/20 від 22.04.2021 року. За доводами ОСОБА_1 , зазначене рішення, винесене виконавцем Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Пономаренко Г.А. на підставі статті 57 Закону України ”Про виконавче провадження” про застосування оцінки нерухомого майна та постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні підлягають скасуванню.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково. Судом визнано недійсним Звіт №1001 від 15.09.2025 року про оцінку 1/6 частини садиби, що складається з житлового будинку площею 193,8 кв.м з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 7423010100:01:002:0351) за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні №77556296. В решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Менський відділ державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги Менський відділ державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказує, що із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції від 22.01.2026 року апелянт не погоджується та вважає, що її постановлено судом із неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених в даній ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 у звіті про оцінку майна повинно бути зазначено про результати особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки. У разі неможливості особистого огляду оцінювач надає у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів такої оцінки, що є важливим для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Ознайомлення з об`єктом оцінки в даному випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об`єкт, документів, які містять характеристики об`єкта оцінки. Отже, у разі неможливості з об`єктивних причин проведення особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки та наявності наданих замовником необхідних вихідних даних для проведення оцінки майна, оцінювач має право провести оцінку без особистого огляду із обов`язковим зазначенням про це у звіті про оцінку. Одночасно із зобов`язанням зазначити про це у звіті про оцінку, оцінювач зобов`язаний зробити застереження про те, що у разі наявності у об`єкта оцінки певних ознак, що підтверджують інший, ніж було описано в звіті про оцінку фізичний, функціональний стан, результати оцінки можуть бути визнані недостатньо об`єктивними, тому що вони ґрунтувалися на припущенні оцінювача про інший, ніж виявилося насправді, стан об`єкта оцінки. У таких випадках статтею 57 Закону України ”Про виконавче провадження” передбачено право сторони оскаржити результати оцінки в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Доводи апеляційної скарги стверджують, що на сторінці 6 Звіту про оцінку №1001 наведено розділ ”Щодо неможливості огляду внутрішнього стану будинку”, в якому оцінювач зазначає про неможливість огляду внутрішнього стану будинку та зазначає припущення, на яких базується визначення вартості: стан житла добрий (виходячи з зовнішнього огляду), планування та загальна площа відповідає зазначеній у наданій технічній документації. На сторінці 7 Звіту наведені застереження, пов`язані з тим, що оцінка базується на підставі певних припущень. Таким чином, оцінювачем, при виконанні оцінки майна, дотримано вимог Національного стандарту №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”. Апелянт вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що звіт про оцінку майна проведений із порушенням законодавчо встановленого порядку, є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у заяві ОСОБА_1 , поданій до суду, не було наведено жодного факту наявності у об`єкта оцінки певних ознак, що підтверджують інший, ніж було описано в звіті про оцінку, фізичний, функціональний стан, що могло б бути підставою для визнання результатів оцінки недостатньо об`єктивними.

У апеляційній скарзі міститься клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи на боці відповідача (суб`єкта оскарження), яка не заявляє самостійних вимог - ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи”. При цьому, апелянт вказує, що в судовому засіданні суду першої інстанції головним держаним виконавцем Пономаренко Г.А., було заявлено усне клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (суб`єкта оскарження), ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” для надання відповідних пояснень суду щодо складеного звіту про оцінку майна, але судом першої інстанції дане клопотання було проігноровано.

Апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного вище клопотання Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виходячи із наступного. Виходячи із приписів п.1 ч.1 статті 365 ЦПК України, у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, апеляційний суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Оскільки оскаржуваною ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 року питання про права та обов`язки ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” не вирішувалось, відсутні правові підстави для залучення ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” до участі у даній справі в якості третьої особи на стадії апеляційного перегляду справи.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися. Від Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що у Менському відділі державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №77556296 (згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження) з примусового виконання виконавчого листа №738/429/23, виданого 13.01.2025 року Менським районним судом Чернігівської області, про стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ ”Цикл Фінанс” за кредитним договором №482/2008 від 07.03.2008 року у розмірі 687 287,87 грн., шляхом звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям ОСОБА_3 у натурі, а саме:

- 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа квартири 81,8 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області №346/2934/20 від 22.04.2021 року;

- 1/6 частку земельної ділянки площею 0,10 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у АДРЕСА_1 кадастровий номер: 7423010100:01:002:0351, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі №288;

- 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 193,8 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в ресстрі за АДРЕСА_3 .

В ході проведених виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду, 22.08.2025 року описано та арештовано належне боржникові майно, визначене виконавчим документом, а саме: 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 193,8 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №286 та 1/6 частку земельної ділянки площею 0.10 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7423010100:01:002:0351, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №288, про що винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.08.2025 року ВП №77556296.

В подальшому, з метою визначення вартості описаного та арештованого майна боржника, призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” для участі у виконавчому провадженні, про що 05.09.2025 року винесено відповідну постанову.

23.09.2025 року на адресу Відділу надійшов звіт №1001 від 15.09.2025 року ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” про оцінку вищевказаного описаного та арештованого майна, що належить ОСОБА_1 , відповідно до якого, вартість майна становить 250 300,00 грн., без ПДВ.

24.09.2025 року на адреси сторін виконавчого провадження було направлено повідомлення про проведення оцінки майна.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.01.2026 року, частково задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на ті обставини, що із звіту про оцінку земельної ділянки (розділ 2 Характеристика об`єкту оцінки) вбачається, що оцінювач не здійснював огляд об`єкту оцінки (земельної ділянки), а вихідна інформація надана замовником оцінки, тобто, державним виконавцем, і оціночні процедури виконані, виходячи із припущення, що стан майна на дату оцінки відповідає стану, засвідченому виконавцем. Таким чином, на думку суду першої інстанції, звіти про оцінку майна проведені із порушенням законодавчо встановленого порядку, і є неправомірними. При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги постанову від 12.06.2019 року у справі №308/12150/16-ц Великої Палати Верховного Суду, та зазначено, що оскільки подальша реалізація такого майна може завдати збитків, як стягувачу так і боржнику, тому проведені звіти є недійсними, і вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 в іншій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та здійснювались виконавчі дії щодо виконання цього судового наказу, що не є неправомірним. В частині, що стосується реалізації майна скаржника, державний виконавець розшукав майно, описав та арештував його, а також було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності цього майна, що також не є неправомірним, і тому вимоги скарги в частині скасування постанови про опис та арешт майна, на думку суду першої інстанції, задоволенню не підлягають. Як вказав суд першої інстанції, не може бути задоволена скарга і в частині зобов`язання державного виконавця призначити повторну оцінку майна боржника, оскільки дії по призначенню суб`єкта оціночної діяльності по оцінці майна боржника у виконавчому провадженні відноситься до виключної компетенції виконавця по результату вчинення ним комплексу виконавчих дій, а не по рішенню суду, те саме стосується і вимоги про зупинення виконавчого провадження.

Доводів незгоди із ухвалою суду першої інстанції від 22.01.2026 року, в частині незадоволених судом вимог ОСОБА_1 , апеляційна скарга в собі не містить.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 у звіті про оцінку майна повинно бути зазначено про результати особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки. У разі неможливості особистого огляду оцінювач надає у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів такої оцінки, що є важливим для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Ознайомлення з об`єктом оцінки в даному випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об`єкт, документів, які містять характеристики об`єкта оцінки. Отже, у разі неможливості з об`єктивних причин проведення особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки та наявності наданих замовником необхідних вихідних даних для проведення оцінки майна, оцінювач має право провести оцінку без особистого огляду із обов`язковим зазначенням про це у звіті про оцінку. Одночасно із зобов`язанням зазначити про це у звіті про оцінку, оцінювач зобов`язаний зробити застереження про те, що у разі наявності у об`єкта оцінки певних ознак, що підтверджують інший, ніж було описано в звіті про оцінку фізичний, функціональний стан, результати оцінки можуть бути визнані недостатньо об`єктивними, тому що вони ґрунтувалися на припущенні оцінювача про інший, ніж виявилося насправді, стан об`єкта оцінки. У таких випадках статтею 57 Закону України ”Про виконавче провадження” передбачено право сторони оскаржити результати оцінки в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Доводи апеляційної скарги стверджують, що на сторінці 6 Звіту про оцінку №1001 наведено розділ ”Щодо неможливості огляду внутрішнього стану будинку”, в якому оцінювач зазначає про неможливість огляду внутрішнього стану будинку та зазначає припущення, на яких базується визначення вартості: стан житла добрий (виходячи з зовнішнього огляду), планування та загальна площа відповідає зазначеній у наданій технічній документації. На сторінці 7 Звіту наведені застереження, пов`язані з тим, що оцінка базується на підставі певних припущень. Таким чином, оцінювачем, при виконанні оцінки майна, дотримано вимог Національного стандарту №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”. Апелянт вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що звіт про оцінку майна проведений із порушенням законодавчо встановленого порядку, є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги стверджують, що у заяві ОСОБА_1 , поданій до суду, не було наведено жодного факту наявності у об`єкта оцінки певних ознак, що підтверджують інший, ніж було описано в звіті про оцінку, фізичний, функціональний стан, що могло б бути підставою для визнання результатів оцінки недостатньо об`єктивними.

Апеляційний суд вважає, що вказані вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.01.2026 року, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 3 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною третьою статті 12 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі статтею 13 вказаного вище Закону, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Національний стандарт №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі - Національний стандарт №1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом №1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 ”Оцінка нерухомого майна”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442 (далі - Національний стандарт №2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 та з урахуванням Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення із об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Приписами статті 11 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи із наведених вище правових норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення із об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Із звіту про оцінку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами (розділ 2. Основні параметри об`єкту оцінки) вбачається, що експерту доступ до об`єкту оцінки не було надано, а огляд проведено лише зовні. При цьому, оцінювач припустив, що стан житлового будинку - задовільний.

Із звіту про оцінку земельної ділянки (розділ 2. Характеристика об`єкту оцінки) вбачається, що оцінювач не здійснював огляд об`єкту оцінки (земельної ділянки), а вихідна інформація надана замовником оцінки, тобто, державним виконавцем, і оціночні процедури виконані, виходячи із припущення, що стан майна на дату оцінки відповідає стану, засвідченому виконавцем.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що 22.08.2025 року було складено акт державного виконавця про відмову боржника ОСОБА_1 у наданні вільного доступу до садиби за адресою: АДРЕСА_1 , і на сторінці 6 Звіту про оцінку №1001 наведено розділ ”Щодо неможливості огляду внутрішнього стану будинку”, в якому оцінювач зазначає про неможливість огляду внутрішнього стану будинку та зазначає припущення, на яких базується визначення вартості: стан житла добрий (виходячи з зовнішнього огляду), планування та загальна площа відповідає зазначеній у наданій технічній документації. На сторінці 7 Звіту наведені застереження, пов`язані з тим, що оцінка базується на підставі певних припущень. Таким чином, оцінювачем, при виконанні оцінки майна, дотримано вимог Національного стандарту №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”.

З даного приводу необхідно зазначити, що апелянтом не доведено дотримання оцінювачем вимог Національного стандарту №2 ”Оцінка нерухомого майна”, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу, в частині оцінки земельної ділянки. Оскільки із звіту про оцінку земельної ділянки (розділ 2. Характеристика об`єкту оцінки) вбачається, що оцінювач не здійснював огляд об`єкта оцінки (земельної ділянки), а вихідна інформація надана замовником оцінки, тобто, державним виконавцем, і оціночні процедури виконані, виходячи із припущення, що стан майна на дату оцінки відповідає стану, засвідченому виконавцем. При цьому, безсумнівних доказів того, що оцінювач не мав можливості здійснити огляд будинку, а також земельної ділянки, і що про це він зазначає у відповідному розділі звіту (зокрема, щодо земельної ділянки), матеріали справи в собі не містять.

Приймаючи до уваги наведене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції щодо необхідності визнання недійсним Звіту №1001 від 15.09.2025 року про оцінку 1/6 частини садиби, що складається з житлового будинку площею 193,8 кв.м з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 7423010100:01:002:0351) за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні №77556296.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 22.01.2026 року, постановленої судом із додержанням норм матеріального та процесуального права, які регламентують дані правовідносини, та на підставі фактичних, документально підтверджених обставин справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Менського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 року, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22 січня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: