Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №749/746/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/746/26

Номер провадження 2/749/517/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сновськ цивільну справу № 749/746/26 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в якому просить визначити додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який на день своєї смерті фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , проте був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг № 9888 від 26.05.2026 та довідкою Тур`янського старостинського округу Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області № 153 від 28.05.2026 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке йому належало на день смерті, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте нотаріус не змогла видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Позивач був постійно зареєстрований та фактично проживав з батьком у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Батько позивача ОСОБА_2 до свого розлучення з матір`ю позивача – ОСОБА_3 фактично проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Після розірвання шлюбу батьками позивача – 05.09.2015 року, батько позивача переїхав та почав фактично проживати у власному житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час був зареєстрований та фактично проживав позивач.

Позивач був переконаний в тому, що батько після розлучення та переїзду в село, виписався з будинку колишньої дружини і прописався у власному житловому будинку (який є спадковим майном).

Тому, позивач був переконаний, що він зареєстрований з батьком за однією адресою, а тому не може пропустити шестимісячний строк на прийняття спадщини, оскільки прийняв її фактично.

Натомість, позивач працює з 11.08.2023 року у ТОВ «ТІСО-ПРОДАКШИН» на посаді інженера-конструктора технологічної групи механічного цеху обробки листового металу, яке знаходиться в Києві по вул. Промисловій, буд. 14, що підтверджується довідкою ТОВ «ТІСО-ПРОДАКШИН» № 202-п від 26.05.2026.

Вказане Товариство має статус критичної інфраструктури, оскільки бере участь в оборонному процесі країни.

У зв`язку з введенням воєнного стану та роботою позивача на критично важливому об`єкті, останній не мав об`єктивної можливості виїхати з міста Києва до Корюківського району з метою звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в строк до закінчення 6 місяців з дня смерті.

26 травня 2026 року позивач отримав можливість зайнятися оформленням спадщини шляхом звернення до нотаріуса, під час візиту до якого, а також після отримання довідки про місце реєстрації батька, позивач дізнався, що батько залишився бути зареєстрованим в АДРЕСА_2 , де він був прописаний до свого розлучення.

Як наслідок, 26.05.2026 року позивач дізнався про те, що батько фактично був зареєстрований за іншою адресою, а не у своєму будинку із позивачем та як наслідок, позивач пропустив строк на прийняття спадщини.

Всі вказані обставини у своїй сукупності і стали поважними причинами пропуску шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник Сновської міської ради у підготовче засідання не з`явився. У матеріалах справи наявна його заява, в якій просить справу розглянути у його відсутність та визнав позовні вимоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як вбачається з позицій Верховного Суду, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

При обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в наслідок чого визнання відповідачем позову слід прийняти і задовольнити позов.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд, враховуючи вищевказане, вважає за можливе обмежитися у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, з огляду на те, що законодавцем визначено тривалу хворобу, як обставину поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи обставини конкретної справи, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, тому 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев