Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №746/340/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/340/26

1-кп/746/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне кримінальне провадження № 12026275430000019 від 27 червня 2026 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом від 28 липня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Харитонівка Срібнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого трактористом у СТОВ «Інтер», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України), –

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2026 року, близько 17-ї год., ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в загальній кімнаті житлового будинку знайомої ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5 , з мотивів особистих неприязних стосунків, зумовлених конфліктом, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілій та бажаючи їх настання, схопив потерпілу за одяг та штовхав на підлогу, після чого схопив обома руками за шию та із застосуванням фізичної сили, стиснув її, а коли дружина вибігла на подвір`я зазначеного господарства, то ОСОБА_4 схопив її за волосся та кинув на землю, а надалі схопив потерпілу правою рукою за шию зліва та із застосуванням фізичної сили стискав її, а долонею лівої руки наніс множинних ударів по руках та спині потерпілої.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та саден у ділянці лівої та правої ключиці, передньої поверхні шиї та лівого плеча, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 30 червня 2026 року № 95 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі –Стамбульська конвенція), пункт «b» статті 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 заподіяв фізичне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 (статті 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») чим вчиним кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством.

Своїми умисними діями, які виразились у спричиненні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 125 КК України.

У підготовчому судовому засіданні у цьому кримінальному провадженні, 05 серпня 2026 року, потерпіла заявила клопотання про затвердження угоди про примирення між підозрюваним і потерпілою від 05 серпня 2026 року.

Угода про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , укладена 05 серпня 2026 року за ініціативою потерпілої, містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за частиною першою статті 125 КК України. Угода містить посилання, що її укладено добровільно, укладення цієї угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Згідно з умовами цієї угоди підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Сторони узгодили, що за скоєння кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Угода також містить посилання на те, що потерпіла ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 розуміють наслідки укладення між ними угоди про примирення, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду між ним та потерпілою, вказав, що наслідки укладення, затвердження та невиконання цієї угоди йому зрозумілі. Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення, вказала, що претензій матеріального характеру не має, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди їй зрозумілі.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначив, що умови укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 угоди відповідають вимогам КПК та КК України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК України. Підстав для відмови у затвердженні цієї угоди немає.

Заслухавши сторони угоди, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам чинного кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468–475 цього Кодексу.

За правилами статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд зазначає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 125 КК України, визнається доведеною.

Згідно з частиною першою статті 477 КПК України провадження за частиною першою статті 125 КК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

У підготовчому судовому засіданні, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення, як це передбачено частиною п`ятою статті 474 КПК України, суд з`ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; а також, чи цілком обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; чи зрозумілий йому характер обвинувачення; вид покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення, під час підготовчого судового засідання, суд також з`ясував у потерпілої ОСОБА_5 , чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Отже, у підготовчому засіданні, шляхом опитування обвинуваченого та потерпілої, відповідно до вимог частини шостої статті 474 КПК України суд переконався, що укладення сторонами кримінального провадження угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Отже, угода про примирення, укладена 05 серпня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , відповідає вимогам КПК та КК України і є всі підстави для її затвердження й ухвалення вироку, оскільки підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

За змістом частини другої статті 475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

Частиною п`ятою статті 65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Аналогічне положення міститься у частині першій статті 475 КПК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав повністю, матеріальні збитки потерпілій не завдані.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 66 КК України).

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (пункту 13 частини першої статті 66 КК України).

За встановлених у підготовчому засіданні обставин суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, повністю доведена, суд вважає, що узгоджена сторонами угоди міра покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати у справі відсутні.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 368, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 05 серпня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

У разі невиконання угоди про примирення потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною третьою статті 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, – у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1