Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №738/1618/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1618/26

№ провадження 3/738/579/2026

Постанова

іменем України

04 серпня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , pозглянувши справу про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 ,

встановив:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 27 червня 2026 року, ОСОБА_1 03 травня 2026 року близько 20 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , виражалася нецензурною лайкою та хапала за одяг ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, надала пояснення про те, що у травні між нею та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, оскільки застала ОСОБА_2 на своєму подвір`ї, коли нікого не було вдома, насильницьких дій щодо ОСОБА_2 , не вчиняла, працівників поліції ніхто не викликав. 27 червня 2026 року до неї приїхав дільничний інспектор та склав протокол про адміністративне правопорушення, який вона підписала.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.

Суд дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення:

- заяву ОСОБА_2 від 03 червня 2026 року, в якій вона просить провести перевірку та притягнути до відповідальності ОСОБА_3 , яка проживає по АДРЕСА_2 за те, що постійно словесно чіпляється до неї, виражається в її бік нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою;

- пояснення ОСОБА_2 від 03 червня 2026 року, в яких зазначено, що ОСОБА_4 постійно до неї чіпляється, виражається нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. 02 червня 2026 року близько 22 години ОСОБА_4 прийшла до неї додому та схватила за волосся, стягнула з ліжка, після чого почала душити, звинувачувати у стосунках з її чоловіком;

- пояснення ОСОБА_5 від 16 червня 2026 року, в яких зазначено, що на початку травня 2026 року вона з ОСОБА_2 вийшли від знайомих та коли йшли, то ОСОБА_4 почала образливо чіплятися до ОСОБА_2 , виражалася нецензурною лексикою, кидалася битися, погрожувала фізичною розправою;

- пояснення ОСОБА_6 від 16 червня 2026 року, в яких зазначено, що у травні місці 2026 року знаходилася у себе на подвір`ї та чула, що ОСОБА_4 виражалася нецензурною лексикою в бік ОСОБА_2 , через те, що ревнує свого чоловіка. Зі слів ОСОБА_2 це відбувається неодноразово, погрожує;

- пояснення ОСОБА_1 від 27 червня 2026 року, в яких зазначено, що 03 травня 2026 року близько 20 години в АДРЕСА_1 у неї з ОСОБА_2 стався конфлікт побутового характеру, в ході якої вона не стрималася та почвалала виражатися у бік ОСОБА_7 нецензурними словами, схватила за одяг.

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано події 27 червня 2026 року, а саме розмову працівника поліції із ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що до поліції надійшла заява ОСОБА_2 , в якій та просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, роз`яснює права, складає та оголошує протокол про адміністративне правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією статті 173 КпАП України встановлена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого.

Хуліганські дії нерідко супроводжуються насильством, але головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушила громадський порядок, а саме знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою та хапала за одяг ОСОБА_2 .

Під час розгляду справи, суд не встановив достеменних відомостей, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 громадського порядку саме 03 травня 2026 року, оскільки до протоколу не додано жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. У поясненнях потерпілої від 03 червня 2026 року, зазначені події, які мали місце 02 червня 2026 року, а у поясненнях свідків, зазначені події за травень місяць 2026 року, без зазначення конкретних дат. ОСОБА_1 заперечує свої письмові пояснення, зазначає, що їх писав працвник поліції, а вона підписала їх не прочитавши.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно із вказаною позицією ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією статті 173 КУпАП, зокрема доказів, що ОСОБА_1 03 травня 2026 року порушила громадський порядок.

Крім того, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП був складений 27 червня 2026 року за дії, які були вчинені 03 травня 2026 року, тобто майже через півтора місяці, що не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП (Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, оскільки до протоколу на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, не додано доказів.

Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту першого статті 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 23, 163-1, 251, 247, 294 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Волошина