Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №734/2126/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2126/26

Провадження № 3/734/1278/26

ПОСТАНОВА

іменем України

05 серпня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

у присутності ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 09 травня 2026 року о 20 годині 16 хвилин в с. Кіпті, дорога М-01 Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі(Чернігівського району Чернігівської області), керував транспортним засобом Ford Focus, н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив суду, що 09 травня 2026 року він був вимушений керувати транспортним засобом, оскільки є заступником начальника групи управління засобами радіоелектронної та кіберборотьби загону спеціального призначення протидії безпілотним летальним апаратам та виконував бойове розпорядження командира. Інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом на той час не було, проте йому було віддано розпорядження прибути до групи безпілотних систем для відбиття атаки ворога. Додатково суду ОСОБА_1 надано відповідні документи.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, однак лише у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачено відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Відповідно до постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

З матеріалів провадження встановлено, що на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 в рамках провадження про адміністративне правопорушення він проходив військову службу на посаді заступника начальника групи управління засобами радіоелектронної та кіберборотьби загону спеціального призначення протидії безпілотним летальним апаратам у військові частині НОМЕР_2 (лист за підписом командира в/ч НОМЕР_3 від 15.06.2026). ОСОБА_1 проходить військову службу з 07 листопада 2022 року (довідка за підписом командира в/ч НОМЕР_3 від 04.06.2026).

Відповідно до листа за підписом командира в/ч НОМЕР_3 (без дати) 9 травня 2026 року близько 19.00 год. виникла потреба усунути проблему, що заважала відбиттю очікуваної повітряної атаки противника. На той момент єдиним, хто міг її усунути, був військовослужбовець військової частини старший лейтенант ОСОБА_2 , віддалено вирішити проблему не вдалося, інших військовослужбовців, які могли б керувати транспортним засобом і супроводити ОСОБА_3 для своєчасного виконання поставленого завдання, не було. Час на їх пошук або заміну також був відсутній, оскільки будь-яке зволікання могло призвести до зриву виконання бойової задачі. У зв`язку з цим ОСОБА_2 був змушений особисто керувати транспортним засобом та негайно вирушити до місця виконання задачі. Дії військовослужбовця були обумовлені виключною необхідністю виконання бойової задачі та здійснювалися в умовах крайньої необхідності.

Суд враховує доводи ОСОБА_1 , які підтверджені наданими від військової частини документами, оскільки наразі в країні триває війна, активні повітряні дії ворог проводить по всій території України, в тому числі на території Чернігівської області, щодня цивільні і військові зазнають чисельних негативних наслідків від російської агресії, а тому суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що 9 травня 2026 року він керував автомобілем в умовах крайньої необхідності та під час проходженням військової служби та ситуація, що склалася, вимагала від останнього негайного реагування, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості залучити іншого водія.

На переконання суду, такі дії ОСОБА_1 були спрямовані на запобігання небезпеки, що загрожувала громадському порядку, життю та здоров`ю населення, що знайшло своє підтвердження під час перевірки достовірності даних, зазначених останнім, отже ці дії були вчинені ним в стані крайньої необхідності, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. В даному випадку, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, а доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху – немає.

Відповідно п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП через вчинення ним правопорушення в стані крайньої необхідності.

Провадження в справі закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Олена БУЗУНКО