Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №750/8527/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8527/26

Провадження № 3/750/2506/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Косенко О.Д., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року о 23 год. 27 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , учинив домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав його нецензурною лайкою, штовхав та виганяв з квартири, унаслідок чого завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю сина.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 944342 від 27.07.2026, складеного інспектором сектору ювенальної превенції відділу взаємодії з громадянами ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Веселковою А.М. у присутності потерпілого ОСОБА_2 , дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Протокол засвідчений підписом від імені ОСОБА_1 та містить пояснення, щодо зобов`язання правопорушника не повторювати у подальшому таких дій.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином телефонограмою від 04.08.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, враховуючи, що ОСОБА_1 були створені умови для реалізації права на доступ до правосуддя, а також скорочений строк, визначений ст. 277 КУпАП, для розгляду даної категорії справ, вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За змістом абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173 КУпАП

Зокрема, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 944342 від 27.07.2026; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , а також потерпілого ОСОБА_2 , наданими працівнику поліції 27.07.2026 щодо обставин вчинення правопорушення, копією рапорта Чергового інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 01.07.2026 про отримання повідомлення від ОСОБА_2 щодо вчинення стосовно нього домашнього насильства.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовані, порушень вимог законодавства при його складенні, що унеможливлювали б урахування протоколу як належного, допустимого і достовірного доказу, судом не встановлено.

Потерпілий є неповнолітнім, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , а тому дії ОСОБА_1 у протоколі вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Передбачених ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується поясненнями потерпілого та не заперечується особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення правопорушника від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 24, 33, 34, 173-2, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя О.Д. Косенко