Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №729/744/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/744/26

3/729/269/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., за участі секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

розглянула адміністративний протокол, який надійшов з Відділення поліції № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

09.05.2026 о 16 год. 50 хв. в м. Бобровиця по вул. Горького, 30, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував т.з. ИЖ ЮПІТЕР 4 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування строком на 12 років постановою за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6900533, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України і скоїв адмінправопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 09.05.2026 о 16 год. 50 хв. в м. Бобровиця по вул. Горького, 30, водій ОСОБА_1 повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, керував т.з. ИЖ ЮПІТЕР 4 д.н.з. НОМЕР_1 ,перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за технічного засобу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, результат огляду 0,65 проміле, тест 107, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України і скоїв адмінправопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Бобровицького районного суду, що суд вважає належним повідомленням. Окрім того, з адміністративних протоколів серії ЕПР1 № 661591 від 09.05.2026 року та серії ЕПР1 № 661569 від 09.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Бобровицькому районному суді Чернігівської області, про що свідчить його підпис у відповідній графі цього протоколу.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобо`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підпунктом «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався.

Не дивлячись, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилася до суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661591 від 09.05.2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6900533 від 25.03.2026 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 665169 від 09.05.2026 року, в якому зафіксовано факт протиправних дій та виявлені у водія явні ознаки алкогольного сп`яніння, які зумовили законну вимогу поліцейського, спрямовану до водія, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння;

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом скористався та надав письмові пояснення по суті порушення, власноручно зазначивши, що він трохи випив, після чого керував транспорним засобом;

- роздруківкою результатів проходження тесту з використанням приладу Alcotest Drager 6820, результат тесту 0,65%;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду 0,65 %;

- розпискою згідно якої ОСОБА_2 зобов`язується доставити т.з. ИЖ ЮПІТЕР 4 д.н.з. НОМЕР_1 та не допускати ОСОБА_1 до керування транспортного засобу до повного його витверезіння;

- постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18.11.2025 року, за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

- з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду 0,65%. та те, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Після цього працівники поліції роз`яснили, що віносно нього буде складено адміністративні протоколи за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП та склали їх.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду і розміру стягнення, суд, враховує характер скоєного правопорушення, наслідки правопорушення, що настали, особу правопорушника, який відповідно до довідки поліції посвідчення водія не отримував, та ступінь його вини.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на наведене, враховуючи суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а також характер їх скоєння, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є ч. 3 ст. 130 КУпАП.

При цьому, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП санкція статті передбачає відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Таким чином, конструкція зазначених правових норм передбачає дві обов`язкові ознаки у їх невід`ємному зв`язку, які характерні для категорії «водій», а саме, керування транспортним засобом і наявність посвідчення водія.

ОСОБА_1 у даному випадку є водієм, а санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, сімейний стан, ступінь його вини, майновий стан, вік, суд дійшов до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою виховання правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, суд враховує те, що у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №661591 від 09.05.2026 року та серії ЕПР1 №661569 від 09.05.2026 року, складених відносно ОСОБА_1 та у довідці інспектора СРПП ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 11.05.2026 року, зазначено, що транспортний засіб мотоцикл ИЖ ЮПІТЕР 4 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить йому.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового стягнення як конфіскація транспортного засобу, оскільки даний транспортний засіб є його власністю.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 126, 130, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, з конфіскацією транспортного засобу мотоцикла ИЖ ЮПІТЕР 4 д.н.з. НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постанови законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.І. Бойко