Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №188/552/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 188/552/25

Провадження № 2/589/668/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області, Служби в справах дітей Шосткинської районної військової адміністрації про встановлення місця проживання дитини з матір`ю без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою (з урахуванням уточнень від 20.10.2025 р.) до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з березня 2022 року через збройну агресію Російської Федерації та небезпеку перебування в м.Лисичанську вона разом із сином евакуювалася до Республіки Естонія (м. Таллінн), де дитина фактично проживає разом із нею. Для забезпечення безпеки, збереження життя, навчання дитини та оформлення тимчасового прихистку в Республіці Естонія виникла необхідність в отриманні згоди батька на реєстрацію та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. При цьому шлюб з батьком дитини було розірвано заочним рішенням Середино-Будського районного суду Сумської області від 08.04.2021р. Оскільки відповідач за місцем своєї реєстрації в с. Чернацьке Шосткинського району Сумської області, де ведуться активні бойові дії, на контакт не виходить та добровільної згоди отримати від нього не можливо, позивач позбавлена можливості належним чином захистити інтереси дитини, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

В підготовчому засіданні 27.11.2025р. суд залучив до участі у справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шосткинської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи на підставі наявних доказів. Пояснила, що мета звернення до суду полягає у визначенні місця проживання сина разом із нею, оскільки для належного забезпечення життєдіяльності дитини за кордоном, зокрема для оформлення його до школи та отримання довідок, вимагається офіційна реєстрація місця проживання. Зазначила, що наразі орендує житло в м. Таллінн, Республіка Естонія, і при кожній зміні житла виникає необхідність реєстрації дитини за новим місцем проживання, на що потрібна згода батька. При цьому, для такої реєстрації дитини надається дуже короткий строк, а без цього документу дитина не може ходити до школи. Батько дитини на зв`язок не виходить, вихованням та утриманням сина не займається, аліменти не сплачує, зловживає спиртними напоями. Також позивач зауважила, що ще під час її реєстрації в м. Лисичанську відповідач відмовився надати згоду на реєстрацію дитини разом із матір`ю, через що син залишився зареєстрованим за адресою батька, хоча фактично завжди проживав з нею. Вказані обставини створюють суттєві перешкоди для реалізації прав дитини на здобуття освіти та належний розвиток.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Середино-Будська міська рада Шосткинського району Сумської області, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористалася, представник надала заяви про розгляд справи без її участі /а.с.123, 148, 155/.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Шосткинська районна військова адміністрація, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористалася, представник надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що заперечень проти позову не має /а.с.132, 156, 175, 182/.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 14 квітня 2026 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у відповідності із ч. 4 ст. 223, 280, 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши позивача, думку дитину, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 /а.с. 12/.

Заочним рішенням Середино-Будського районного суду Сумської області від 08.04.2021 р. у справі № 586/160/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів позовні вимоги задоволено. Шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.02.2021 і до досягнення дитиною повноліття /а.с. 20-23/.

З висновку Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області щодо доцільності зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини № 02-14/М-867 від 19.12.2024 р. вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Середино-Будської міської ради 18.12.2024 р. (протокол № 12) було розглянуто питання щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю. Згідно з довідкою старости Чернацького старостинського округа № 3 від 18.12.2024 № 11-15/468 дитина за вказаною адресою реєстрації фактично не проживає. З метою захисту прав малолітнього орган опіки та піклування вважав за можливе зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 15/.

З матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_4 має посвідку на тимчасове проживання в Республіці Естонія терміном дії до 03.03.2025 р. серії НОМЕР_2 (вид дозволу: тимчасова посвідка на проживання / АДРЕСА_4 03.03.2025) /а.с. 10-11/.

Відповідно до копії виписки про місце проживання з Естонського реєстру населення № 49-2025/28575 від 04.12.2025 р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.12.2024 р. має постійну адресу проживання: АДРЕСА_2 /а.с. 115-116/.

Згідно з копією підтвердження Талліннської гімназії «Курістіку» № 2-3/1-1 від 02.01.2026 р. ОСОБА_4 з 2023 року зарахований до 1-Б класу вказаного навчального закладу та продовжує навчання в ньому по теперішній час /а.с. 125, 131/.

Також позивачем надано виписку від сімейного лікаря ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , із зазначенням дат проведення останніх медичних оглядів дитини (05.04.2024 р. та 19.05.2025 р.) /а.с. 126/, а також фототаблиці з фрагментами сімейного відпочинку та святкування дня народження дитини разом з матір`ю /а.с. 127-130/.

Крім того, в судовому засіданні 20.04.2026 року судом було вислухано думку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що бажає проживати разом із матір`ю. Зазначив, що батька не пам`ятає, оскільки тривалий час із ним не бачився, останній зі святами його не вітає, подарунків не дарує, спілкування з родичами з боку батька відсутнє. Наголосив, що постійно проживає з матір`ю, яка про нього піклується.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд, передусім, має визначитися із законом, який підлягає застосуванню в даному випадку, зважаючи на те, що позивач і дитина проживають в Республіці Естонія.

За умовами ст. 28 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованим 22.11.1995р., правовідносини між батьками та дітьми визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання. Якщо місце проживання будь-якого з батьків і дітей знаходиться на території другої Договірної Сторони, тоді правовідносини між ними визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки батьків і дітей, крім випадків, передбачених статтями 67, 67-1, 67-4 цього Закону, визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв`язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини. В свою чергу, згідно з ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відтак, зважаючи на те, що дитина є громадянином України, за правилами Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованим 22.11.1995р., і статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» при розгляді даної справи має бути застосоване законодавство України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає. Аналогічна норма міститься і в ст. 160 СК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові ВС від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Частинами 1, 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За загальним правилом, передбаченим ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Як зазначалось раніше, судом було залучено до участі у справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шосткинської районної державної адміністрації. Крім того, орган опіки та піклування було зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору у справі на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, з`ясувати думку дитини ОСОБА_3 з приводу того, з ким з батьків він має намір проживати. Водночас, орган опіки та піклування листом за №01-04/23 від 12.01.2026 р. повідомив, що на території Середино-Будської територіальної громади здіснює свої повноваження органі опіки та піклування в особі служби у справах дітей Середино-Будської міської ради та надав копію висновку щодо доцільності зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини від 19.12.2024 №02-14/М-867, який вже міститься в матеріалах справи.

Оцінюючи відсутність у матеріалах справи висновку органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини, суд враховує правовий висновок ОП КЦС ВС, викладений у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19. Згідно з вказаною правовою позицією, передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надавати свій висновок у справі, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору, а протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступі до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід є цілком справедливим для випадків неможливості надати такий висновок у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни або перебуванням відповідача на території, де ведуться активні бойові дії.

Зважаючи на те, що малолітній ОСОБА_3 з березня 2022 року перебуває в Республіці Естонія, а відповідач проживає в зоні активних бойових дій та на контакт не виходить, проведення обстеження умов проживання сторін національними органами опіки є об`єктивно неможливим, а тому суд вирішує спір на підставі наявних у справі доказів.

За приписами ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13, § 76) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 295/15287/21, тимчасове проживання дітей за кордоном, з огляду на воєнний стан в Україні, не суперечить інтересам дітей, сприятиме розширенню їхнього світогляду, добре позначиться на духовному та інтелектуальному розвитку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналізуючи досліджені докази, суд встановлює, що дитина ОСОБА_3 фактично з моменту народження та після розірвання шлюбу батьків постійно мешкає з матір`ю, яка повністю забезпечує його виховання, утримання, медичний догляд та навчання. У зв`язку із збройною агресією РФ мати задля збереження життя та здоров`я сина евакуювала його до Республіки Естонія, де дитина інтегрувалася в соціальне середовище, здобуває освіту в гімназії та має належні умови проживання.

Думка дитини, заслухана в судовому засіданні, є чіткою та послідовною. Так, дитина висловила стійке бажання проживати з матір`ю. Оцінюючи це в сукупності з іншими доказами, суд переконується, що мати створює для сина безпечні та гармонійні умови життєдіяльності.

Відсутність письмової згоди батька на визначення місця проживання дитини та його ухилення від виконання батьківських обов`язків створюють для матері та дитини реальні перешкоди під час перебування за кордоном, зокрема при реєстрації проживання та реалізації права на освіту, що порушує права малолітнього. Наведене випливає і із електронного повідомлення Міністерства юстиції Естонії від 13.10.2025р., в якому при роз`яснені норм законодавства Республіки Естонія зазначено, що на практиці для реєстрації місця проживання дитини в Естонії потрібна згода обох батьків. Водночас мати або батько можуть самостійно представляти дитину , якщо вони мають виключну опіку або їм надано право приймати рішення з цього питання.

При цьому суд наголошує, що встановлення місця проживання дитини з матір`ю не позбавляє відповідача його батьківських прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини, передбачених законом.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю ОСОБА_1 без згоди батька.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 7, 141, 150, 155, 160, 161, 171 СК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / за місцем проживання матері ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 / без згоди батька ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 /.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 / судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова