Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №460/5769/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2026 року м. Рівне№460/5769/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник адвокат Шевчук Р.В. в режимі відеоконференції,

третьої особи на стороні позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3

доЦентру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області №81416377 від 20 жовтня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій; зобов`язати Центр надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомості, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 від 14 жовтня 2025 року №69393748.

Адміністративний позов подано до суду представником позивача адвокатом Шевчуком Русланом Віталійовичем, який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 16.03.2026 № 017/02.4/2888.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що їй належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 14.10.2025 позивач звернулась до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області із заявою про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру та надала необхідні документи. 20.10.2025 державним реєстратором прийнято рішення №81416377 про відмову у проведенні реєстраційних дій. Підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій вказано п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» – подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Позивач вважає відмову державного реєстратора протиправною та такою, що прийнята з порушенням її права на приватну власність, оскільки при зверненні 14.10.2025 з заявою про проведення реєстраційних дій надала необхідний пакет документів, зокрема документ що посвідчує набуття нею права власності, державна реєстрація якого проведена до 01.01.2013.

Ухвалою від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.05.2026.

Відповідач подав відзив, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що згідно з вимогами пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Позивачем для державної реєстрації права власності було надане свідоцтво про право власності № 6353, видане 26.02.2001 органом приватизації ЗАЕС НАЕК "Енергоатом", яке містить штамп Енергодарського бюро технічної інвентаризації про проведену державну реєстрацію права власності на майно на підставі цих документів у відповідних реєстрових книгах. 14.10.2025 державним реєстратором було направлено відповідний запит до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області № 38/08-40 про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013. З отриманої відповіді встановлено, що з 04.03.2022 і до сьогодні територія Енергодарської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією; адміністративна будівля КП "Енергодарське бюро технічної інвентаризації", де зберігалися документи, створені в результаті діяльності підприємства, також захоплена окупантами; доступ до необхідної інформації відсутній. Таким чином, державний реєстратор позбавлений можливості підтвердити у встановленому законом порядку проведену до 01.01.2013 державну реєстрацію права власності за позивачем на квартиру. Отже подані позивачем документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що відповідно до статті 24 Закону є підставою для прийняття рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що у спірних правовідносинах державний реєстратор діяв у межах повноважень, вжив усіх можливих заходів для перевірки документів та обґрунтовано відмовив у державній реєстрації. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 11.05.2026 підготовче засідання у справі відкладено до 20.05.2026.

Ухвалою від 11.05.2026 задоволено заяви представника позивача про участь позивача та представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 20.05.2026 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.06.2026.

Ухвалою від 22.05.2026 призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

02.06.2026 відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, проти задоволення позову заперечив, просив врахувати викладені у відзиві доводи.

Протокольною ухвалою від 03.06.2026 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.06.2026.

Ухвалою від 10.06.2026 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із залученням третіх осіб відкладено підготовче засідання до 24.06.2026.

Протокольною ухвалою від 24.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2026.

Ухвалою від 25.06.2026 призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

29.06.2026 до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_2 , в якій вона просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти задоволення заявлених вимог.

В судовому засіданні 08.07.2026 суд перейшов до з`ясування обставин справи.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Протокольною ухвалою від 08.07.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.07.2026.

Ухвалою від 09.07.2026 призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 27.08.2026 суд закінчив з`ясування обставин справи та їх перевірку доказами та відповідно до статті 227 КАС України перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою від 10.08.2022 № 5601-7001414810 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням соціального захисту Рівненської райдержадміністрації, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 про право власності на житло, яке видане згідно з розпорядженням (наказом) від 05.02.2001 № 6603 органом приватизації ОП ЗАЕС НАЕК "Енергоатом" (а.с.20).

Вказане свідоцтво містить реєстраційний напис, вчинений Енергодарським бюро технічної інвентаризації Запорізької області, згідно з яким квартира АДРЕСА_3 зареєстрована 26.03.2001 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло і записана у реєстрову книгу за № 7рк130 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 21).

Відомості про належність позивачу квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 відображені в технічному паспорта на квартиру (а.с. 22-25).

14.10.2025 позивач звернулась до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області із заявою про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

20.10.2025 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Олішевко Іриною Миколаївною прийнято рішення №81416377 про відмову у проведенні реєстраційних дій.

У рішенні державного реєстратора зазначено, що державним реєстратором 14.10.2025 відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» направлено запит до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, якщо така реєстрація була проведена за адресою: АДРЕСА_1 . 20.10.2025 було отримано відповідь від виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, де зазначено, що 04.03.2022 і на теперішній час територія Енергодарської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 28.02.2025 №376. Адміністративна будівля вказаного комунального підприємства, де зберігались оригінали документів, створені в результаті діяльності підприємства, також захоплена окупантами. В Енергодарської міської військової адміністрації та органів місцевого самоврядування м. Енергодара, на жаль, відсутній доступ до інформації, яка знаходилася у комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради. У працівників виконавчого комітету Енергодарської міської ради відсутній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстру прав власності на нерухоме майно) через обмежувальні заходи з боку ДП «Національні інформаційні системи». Таким чином, виконавчий комітет Енергодарської міської ради позбавлений можливості надати запитувану інформацію, а також, не може направити запит від14.10.2025 №38/08-40 на розгляд до КП «Енергодарське Бюро технічної інвентаризації» ЕМР. Враховуючи вищезазначене, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є подані документи, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (а.с. 26-27).

Вищевказані обставини, на які покликається державний реєстратор, відображені у відповіді виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області від 15.10.2025 № 02-33/1120 (а.с. 45).

Позивач вважає відмову державного реєстратора протиправною та такою, що прийнята з порушенням її права на приватну власність, що зумовило її звернення за судовим захистом до адміністративного суду.

Суд бере до уваги, що спір у цій справі стосується виключно оцінки правомірності рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій під час розгляду заяви позивача про державну реєстрацію за нею права власності на квартиру. Водночас позивач не ставить під сумнів майнові права інших осіб. Також відсутня інша сторона, яка претендує на той самий об`єкт, з якою у позивача є спір. Спір виник саме між позивачем та державним реєстратором, як суб`єктом владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Отже вказане свідчить, що предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Відповідно предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації прав.

За таких обставин, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 490/5986/17-ц, від 27.02.2019 № 820/3936/16, суд вважає, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України №1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV).

Частиною першою статті 6 Закону №1952-IV визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність.

Абзацом першим частини першої статті 20 Закону №1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною другою статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, відмови в державній реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Реєстру аграрних нот та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. №1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., №89, ст.3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Відповідно до пункту 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, яка включає в себе перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та триває на даний час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 територія Енергодарської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією.

Разом з тим, суд враховує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 №192 «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно» прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 09.06.1998 №121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за №399/2839.

Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15.02.2002 №36 у зв`язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445.

Пунктами 1.5, 1.6 вказаної Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, було передбачено, що державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства-бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. За пунктами 2.1, 2.4, 2.5 Інструкції, реєстрація провадиться на підставі право встановлювальних документів (додаток 1) у такому порядку: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники право встановлювального документа (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу; в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес; г) прізвище, ім`я та по-батькові фізичних осіб - власників нерухомого майна вноситься в алфавітний журнал або картку картотеки власників; д) на оригіналі право встановлювального документа робиться реєстраційний напис. Якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною такого документа. Після проведення первинної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна бюро технічної інвентаризації повинно здійснювати державну реєстрацію всіх змін у правовому стані цього об`єкта, тобто проводити поточну реєстрацію. Поточна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна - це реєстрація переходу права власності від одних власників до інших. Правовстановлювальний документ, що свідчить про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна, не може бути зареєстрований в бюро технічної інвентаризації, якщо не проведена первинна реєстрація права власності на цей об`єкт.

Відповідно до додатку №1 до Інструкції до переліку право встановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, віднесено свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду (п. 7 Додатку до Інструкції).

Отже, свідоцтво №6353 про право власності на житло підлягало реєстрації в Енергодарському бюро технічної інвентаризації Запорізької області.

Судом встановлено, що на свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 вчинено реєстраційний напис посадовою особою Енергодарського бюро технічної інвентаризації Запорізької області, про те, що вказана у свідоцтві квартира зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що 26.03.2001 здійснено запис в реєстрову книгу №7рк за реєстровим №130.

Таким чином, суд встановив, що право власності позивача на об`єкт нерухомого майна зареєстроване у передбаченому Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності порядку, тобто у повній відповідності до приписів законодавства України, чинного на час виникнення відповідних правовідносин.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд враховує, що відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд враховує, що до 2013 року державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна проводилася на паперових реєстрах, які зберігалися в матеріалах відповідного бюро технічної інвентаризації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном, а відповідно до тлумачення й усталеної практики Європейського суду з прав людини (напр. рішення в справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «East/West Alliance Limited» проти України», «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» тощо) в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід виокремлювати три норми: перша норма (перше речення першого абзацу) - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном; друга норма (друге речення першого абзацу) - охоплює питання позбавлення права власності та визначає для цього певні критерії і умови; третя норма (другий абзац) - визнає право договірних держав, зокрема, контролювати використання майна в загальних інтересах. При цьому, як підтверджується практикою Суду, друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Куиюглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення віл 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» п. 50, Series А №98).

Підсумовуючи наведене вище у сукупності, суд зазначає, що у справі, що розглядається, наявний документ (свідоцтво про право власності на житло), який у встановленому порядку посвідчує факт набуття позивачем права власності на нерухоме майно. Відповідно до приписів законодавства України, чинного на час виникнення відповідних правовідносин, спірна квартира зареєстрована органом технічної інвентаризації 26.03.2001 на праві приватної спільної сумісної власності за позивачем та членами її сім`ї. Свідоцтво про право власності на житло було надане позивачем в оригіналі державному реєстратору для здійснення державної реєстрації речового права разом із заявою від 14.10.2025, що відповідач не заперечує. Отже наданими позивачем державному реєстратору документами було належним чином підтверджене набуття позивачем права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, суд вважає, що сам факт отримання на запит державного реєстратора відповіді від виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області про неможливість надання інформації щодо реєстрації права власності на квартиру та надання копій відповідних документів у зв`язку із окупацією ворогом, не може слугувати достатньою та обґрунтованою підставою для відмови в державній реєстрації речового права. В протилежному випадку порушується справедливий баланс між приватним та публічним інтересом внаслідок необґрунтованого втручання державного органу в право власності особи.

Суд підкреслює, що в силу прямої норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону). Тому держава в особі уповноваженого суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора не може відмовити особі в офіційному визнанні та підтверджені факту набуття речового права, набутого в порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством України, лише з підстави неможливості отримання додаткової інформації внаслідок тимчасової окупації країною-агресором частини території України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другої статті 2 КАС України встановлено критерії оцінки правомірності поведінки суб`єктів владних повноважень, які є й критеріями адміністративної процедури. Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, верховенство права є одним з основних засад адміністративного судочинства.

З огляду на наведене вище, суд висновує, що оскаржене рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій не відповідає установленим законом критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки порушує справедливий баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин справи та наявних документів. Отже оскаржене рішення порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення та зобов`язання здійснити державну реєстрацію речового права на підставі заяви позивача.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області №81416377 від 20 жовтня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати Центр надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомості, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_1 від 14 жовтня 2025 року №69393748.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстрована АДРЕСА_4 , проживає АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Центр надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Київська, 6, м. Березне, Рівненська обл., Рівненський р-н,34600, ЄДРПОУ/РНОКПП 04387823)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 Адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 05 серпня 2026 року

Суддя Н.О. Дорошенко