Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №460/10461/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року м. Рівне№460/10461/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% з нарахованої суми 262 798,01 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24 ОСОБА_2 ; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 47 303,64 грн та військового збору (3,5%) в сумі 9 197,93 грн з нарахованої суми 262 798,01 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів); визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% з нарахованої суми 643 533,31 грн на виконання рішення Рівненського 12 окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24 ОСОБА_2 ; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 115 836,00 грн та військового збору (3,5%) в сумі 22 523,67 грн з нарахованої суми 643 533,31 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів); визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% 3 нарахованої суми 104 945,97 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25 ОСОБА_2 ; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 18 890,27 грн та військового збору (3,5%) в сумі 3 673,11 грн з нарахованої суми 104 945,97 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів); визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_2 середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки (з 17.05.2024 по 28.05.2026) розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно здійснення перерахунку та доплати грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення) в загальному розмірі 462 847,50 грн. (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходив службу з 1994 року у Збройних Силах України, з 02.08.2007 по 17.05.2024 у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зазначає, Відповідачем фактично остаточний розрахунок з ним здійснено 28.05.2026, однак Відповідач не виплатив середній заробіток за час затримки розрахунку. Також, вказує, що Відповідач безпідставно не провів нарахування і виплату компенсації податку з доходів фізичних осіб. Крім того, вказує, що відповідач з загальної суми нарахувань безпідставно утримав військовий збір у розмірі 5 %, а не 1,5 %. Таку бездіяльність Відповідача Позивач вважає протиправною та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що стягнення середнього заробітку має бути обмежено шістьма місяцями. Розрахунок із позивачем, за твердженням відповідача, був проведений у встановленому порядку та строки, а затримки були пов`язані виключно з виконанням рішення суду, яке було виконано у межах строку. Також, вказує, що дохід у вигляді виплати на підставі рішення суду звільненим військовослужбовцям, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб без урахування положень п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, та військовим збором за ставкою 5 відсотків. З огляду на наведене, Відповідач просить відмовити у позові повністю.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у період з 02.08.2007 по 17.05.2024 проходив військову службу на посадах у військовій частині НОМЕР_2 , яка у свою чергу з 01 січня 2020 року перебуває на фінансовому забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2024 №454 Позивача звільнено з військової служби.

Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 17.05.2024 №138 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 17.05.2024.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2019.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 17.05.2024.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 17.05.2024, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №460/6965/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на: 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та за 2023 рік, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а виплату провести з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 за квітень місяць 2024 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до копії Виписки по картковому рахунку Позивача, 28.05.2026 військовою частиною НОМЕР_1 Позивачу виплачено недоплачене грошове забезпечення за рішенням суду у справах № 460/6964/24, №460/6965/24, №460/2157/25 у загальній сумі 778683,51 грн.

01.06.2026 Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом на отримання публічної інформації, де крім іншого просив надати довідку про нараховану та виплачену суму індексації грошового забезпечення на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24, в тому числі зазначити чи здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору (відсоток та суму), довідку про нараховану та виплачену суму грошового забезпечення на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24, в тому числі зазначити чи здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору (відсоток та суму), довідку про нараховану та виплачену суму грошового забезпечення на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25, в тому числі зазначити чи здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору (відсоток та суму), а також просив повідомити чи відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 № 56/1025 стало відомо, що: на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24 нараховано 262 798,01 грн (довідка військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 №56/1017), з даної суми військовою частиною НОМЕР_1 здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб (18%) у розмірі 47 303,64 грн та військового збору (5%) у розмірі 13 139,90 грн. на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24 нараховано 643 533,31 грн (довідка військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 №56/1018), з даної суми військовою частиною НОМЕР_1 здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб (18%) у розмірі 115 836,00 грн та військового збору (5%) у розмірі 32 176,67 грн. на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25 нараховано на загальну суму 104 945,97 грн (довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 №56/1023, №56/1022, №56/1021, №56/1020, №56/1019), з даної суми військовою частиною НОМЕР_1 здійснено утримання податку з доходів 2 фізичних осіб (18%) у розмірі 18 890,27 грн та військового збору (5%) у розмірі 5 247,30 грн.

Крім того, військова частина НОМЕР_1 зазначила, що дохід у вигляді грошового забезпечення гарантовано виплачується державою на користь фізичної особи, яка має статус військовослужбовця. Тобто, у разі звільнення з військової служби зазначена фізична особа втрачає статус військовослужбовця, а отже дохід, який виплачується юридичною особою на користь такої особи, не може розглядатися як грошове забезпечення. Ставка військового збору у розмірі 5% застосовується до доходів, що нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року, для військовослужбовців та працівників ставка військового збору становить 1,5% з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно законодавства України. Відповідно нарахування та виплата сум на виконання рішень суду є виплатою, яка не пов`язана безпосередньо з проходження військової служби та оподатковується на загальних підставах 18% ПДФО та 5% військовий збір.

Не погоджуючись із невиплатою Відповідачем грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із коштів, виплачених позивачу на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, а також з утриманням із зазначених виплат військового збору за ставкою 5% замість 1,5% та невиплатою середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку до дня його фактичного проведення, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1-1 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складаються з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення визначає закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Разом з тим, цим Законом не передбачена відповідальність за порушення строків розрахунку при звільненні.

Водночас така відповідальність врегульована Кодексом законів про працю України.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Тому, до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення Кодексу законів про працю України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у по справі №813/356/16.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з частиною 2 статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Зазначені правові висновки щодо застосування статті 117 КЗпП України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства.

Позивача виключено зі списків особового складу військової частини, усіх видів забезпечення з 17.05.2024 року.

Оскільки Позивачу не було виплачено належні суми у день звільнення, порушення відбулося саме 17.05.2024, а строк затримки починається з 18.05.2024 — дня, наступного за днем, коли Відповідач мав здійснити повний розрахунок, але не виконав цього обов`язку. Таким чином, з 18.05.2024 має обчислюватися період затримки виплати грошового забезпечення.

Отже, Відповідач зобов`язаний виплатити Позивачу середній заробіток за період затримки остаточного розрахунку при звільненні з військової служби з 18.05.2024 по 28.05.2026.

Вирішуючи зазначений спір, суд враховує, що з 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022, яким викладена в новій редакції стаття 117 КЗпП України. Цією нормою в редакції з 19.07.2022 передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У постанові від 29.02.2024 у справі № 460/42448/22 Верховний Суд зазначив, що стягнення середнього заробітку умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності нової редакції статті 117 КЗпП України і після цього. Період до 19.07.2022 (до набрання чинності Законом № 2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України, яка не обмежувала строком виплати у шість місяців. До цього періоду, у разі наявності у суду, який розглядає спір, переконання про істотний дисбаланс між сумою коштів, яку прострочив роботодавець і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати може застосувати принцип співмірності і зменшити таку виплату. Проте, з 19.07.2022 регулюється вже чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати шістьма місяцями. До цього періоду застосовувати практику, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15 недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 29.01.2024 у справі №560/9586/22.

Відтак, правовідносини щодо стягнення на корись Позивача середнього заробітку за період з 18.05.2024 по 28.05.2026 регулюються статтею 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ з 19.07.2022 із застосуванням обмеження виплати шістьма місяцями.

Згідно зі статті 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №100).

Згідно з абз.1 п.2 розділу ІІ Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Абзацами 4, 5, 7 п.2 розділу ІІ Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до п.8 розділу IV Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Згідно з п.7 розділу І цього Порядку, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 року №56/1024 середньоденний заробіток Позивача складає 2529,22 грн. (77141,25 грн. – грошове забезпечення за березень 2024 року + 77141,25 грн. – грошове забезпечення за квітень 2024 року / 61 календарний день).

Затримка розрахунку при звільненні за період з 18.05.2024 по 17.11.2024 (шість місяців) становить 184 календарних дні.

Тому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний період складає 465 376,48 грн. (2529,22 грн. х 184 календарних днів).

Разом з тим суд зазначає, що в порівнянні із грошовим забезпеченням яке було виплачено Позивачу із затримкою, вищевказану розрахункову суму (465 376,48 грн.) можна вважати співмірною, оскільки така не перевищує суму грошового забезпечення виплачену позивачу на виконання рішень суду.

З огляду на співмірність можливих до нарахування та виплати сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат становить суму 465 376,48 грн грн.

Крім того, суд зауважує, що стягуючи з Відповідача на користь Позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція зазначена в пунктах 39-41 постанови Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №805/1008/16-а.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати компенсації податку на доходи фізичних осіб та утримання військового збору за ставкою 5% із сум, виплачених ОСОБА_1 на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24, від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 та від 05.06.2025 у справі №460/2157/25, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі — Порядок №44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум податку з їхнього грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За змістом пунктів 3–5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, пов`язаних з утриманням податку на доходи фізичних осіб. Компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі утриманої суми податку.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв`язку з проходженням служби, підлягають рівноцінній та повній компенсації. Така компенсація повинна виплачуватися одночасно з відповідними сумами грошового забезпечення незалежно від того, чи здійснюється їх виплата добровільно або на виконання судового рішення.

Як встановлено судом із відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2026 №56/1025 та доданих до неї довідок, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/6964/24 Позивачу нараховано 262 798,01 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 47 303,64 грн.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №460/6965/24 позивачу нараховано 643 533,31 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 115 836,00 грн.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №460/2157/25 позивачу нараховано 104 945,97 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 890,27 грн.

Таким чином, загальний розмір податку на доходи фізичних осіб, утриманого з виплат, нарахованих ОСОБА_1 на виконання трьох судових рішень, становить 182 029,91 грн (47 303,64 грн + 115 836,00 грн + 18 890,27 грн).

Спірні виплати належать до грошового забезпечення та інших виплат, право на які позивач набув у зв`язку з проходженням військової служби. Виплата цих сум після звільнення позивача зі служби та на виконання судових рішень не змінює їхньої правової природи і не позбавляє позивача права на компенсацію утриманого податку.

Відтак одночасно з виплатою ОСОБА_1 зазначених сум відповідач був зобов`язаний виплатити йому грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 182 029,91 грн. Невиконання відповідачем такого обов`язку свідчить про протиправність його дій та наявність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.

Щодо утримання військового збору суд зазначає таке.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено військовий збір. Загальна ставка військового збору становить 5% від об`єкта оподаткування.

Водночас підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, встановлено ставку військового збору в розмірі 1,5%.

Вирішальне значення для застосування спеціальної ставки військового збору має правова природа відповідного доходу, а не дата його фактичної виплати або наявність у отримувача статусу військовослужбовця на дату проведення такої виплати.

Оскільки виплачені позивачу суми є грошовим забезпеченням та іншими виплатами, право на які виникло у зв`язку з проходженням військової служби, до них мала застосовуватися ставка військового збору в розмірі 1,5%, а не 5%.

З нарахованої у справі №460/6964/24 суми 262 798,01 грн відповідач утримав військовий збір за ставкою 5% у розмірі 13 139,90 грн. Належний розмір військового збору за ставкою 1,5% становив 3 941,97 грн, унаслідок чого надмірно утримано 9 197,93 грн.

З нарахованої у справі №460/6965/24 суми 643 533,31 грн відповідач утримав військовий збір за ставкою 5% у розмірі 32 176,67 грн. Належний розмір військового збору за ставкою 1,5% становив 9 653,00 грн, а сума надмірно утриманого військового збору — 22 523,67 грн.

З нарахованої у справі №460/2157/25 суми 104 945,97 грн відповідач утримав військовий збір за ставкою 5% у розмірі 5 247,30 грн. Належний розмір військового збору за ставкою 1,5% становив 1 574,19 грн, а сума надмірно утриманого військового збору — 3 673,11 грн.

Отже, загальний розмір надмірно утриманого із виплат ОСОБА_1 військового збору становить 35 394,71 грн (9 197,93 грн + 22 523,67 грн + 3 673,11 грн).

За таких обставин утримання відповідачем військового збору за ставкою 5% замість установленої для відповідних виплат ставки 1,5% є протиправним, а надмірно утримана сума військового збору в загальному розмірі 35 394,71 грн підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% з нарахованої суми 262 798,01 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24 ОСОБА_1 .

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 47 303,64 грн та військового збору (3,5%) в сумі 9 197,93 грн з нарахованої суми 262 798,01 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №460/6964/24 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% з нарахованої суми 643 533,31 грн на виконання рішення Рівненського 12 окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24 ОСОБА_1 .

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 115 836,00 грн та військового збору (3,5%) в сумі 22 523,67 грн з нарахованої суми 643 533,31 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №460/6965/24 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% 3 нарахованої суми 104 945,97 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25 ОСОБА_1 .

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 18 890,27 грн та військового збору (3,5%) в сумі 3 673,11 грн з нарахованої суми 104 945,97 грн на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/2157/25 (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки з 18.05.2024 по 28.05.2026 розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно здійснення перерахунку та доплати грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення) в загальному розмірі 465 376,48 грн. (сума вказана без утримання обов`язкових платежів та зборів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя К.М. Недашківська