Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №440/7436/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7436/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, в частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ), діючи через представника, адвоката, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач-2, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 26.06.2026 витребувано докази /а.с. 65/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що його довірителя, ОСОБА_1 , було незаконно мобілізовано з порушенням процедури оповіщення, проходження військово-лікарської комісії (надалі також - ВЛК), направлення на проходження військової служби.

Представник позивача повідомив наступні фактичні обставини: 07 травня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у надвечірній час перебував на прогулянці з дружиною та дитиною у місті Полтава. До них під`їхав поліцейський автомобіль, з якого вийшли двоє невідомих чоловіків у поліцейській та військовій формі. Вони не представилися та не повідомили причини зупинки. Після прохання надати службові посвідчення, зазначені особи розпилили газовий балончик в обличчя ОСОБА_1 , примусово посадили його до поліцейської машини та вивезли у невідомому напрямку.

Згодом, позивачу стало відомо про те, що його доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача стверджував, що посадовими особами відповідача-1 не повідомлялося позивачу про те, що він перебуває в розшуку, також не було складено жодного протоколу про затримання.

У подальшому без реального проходження військово-лікарської комісії, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період.

08.05.2026 наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважав, що дії, пов`язані з порушенням процедури проходження ВЛК та мобілізації в цілому, його призовом та включенням до списків особового складу військової частини, були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачі проти позову заперечували.

24.06.2026 до суду надійшов відзив на позов ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 42-46/, в якому представник відповідача-1 зазначила, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений (супроводжений) до ІНФОРМАЦІЯ_5 07.05.2026 працівником Національної поліції як особа, яка порушує правила військового обліку: змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, що підтверджено довідкою від 11.04.2026 № 5/4241/9.

Порушення було скасовано автоматично, у зв`язку з доставленням (супроводженням) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до облікової карти військовозобов`язаного ОСОБА_1 взято на військовий облік 07.05.2026 р. у ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі аб. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37, як військовозобов`язаного, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

За результатами проходження військово-лікарської комісії позивачем 07.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 видано довідку військово-лікарської комісії №2026-0507-2154-3736-3, у якій зазначено, що солдат (запасу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до військової служби.

Проведено медичний огляд позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 07.05.2026.

Представник відповідача-1 стверджувала, що оскільки позивач на час медичного огляду ВЛК 07.05.2026 з метою визначення придатності до військової служби перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, то в силу приписів Закону №2232-ХІІ мав статус військовозобов`язаного, та за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією був визнаний придатним до військової служби. Тому ІНФОРМАЦІЯ_3 на час прийняття спірного наказу №2659 від 07.05.2026 в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 мав законні підстави для призову позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

26.06.2026 до суду надійшов відзив відповідача-2, В\Ч НОМЕР_1 /а.с. 52-58/, в якому представник ВЧ НОМЕР_1 зазначав, що визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 10.05.2026 №138 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , не скасовує підставу його зарахування у списки військової частини НОМЕР_1 . Адже зазначене розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України залишатиметься чинним, що матиме наслідком подальше проходження військової служби позивачем.

Більше того, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.05.2026 №138 є похідним документом, який виданий з метою виконання зазначених вище актів та відображає рух особового складу по частині.

Таким чином, представник відповідача-2 стверджував, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.05.2026 № 138 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 відсутні.

Додання представником позивача до позовної заяви копій медичних документів, які датуються, починаючи з 2019 року, жодним чином не свідчить про непридатність ОСОБА_1 до військової служби.

Вважаючи себе непридатним до військової служби, ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року міг звернутись до РТЦК за місцем проживання чи фактичного перебування, пройти медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби, надавши при цьому усі медичні документи про свої хронічні захворювання. Однак на протязі більше чотирьох років позивачем жодних з зазначених дій не вчинено.

Представник відповідача-2 також зауважував, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних законних підстав для його виключення зі списків особового складу частини, які передбачені пунктом 33 Розділу ІІ Інструкції №280.

Твердження представника позивача про незаконність мобілізації ОСОБА_1 , на думку представника відповідача-2, не є підставою для його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу частини, адже таке звільнення та виключення – не передбачене чинним законодавством.

29.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 67-70/, в якій представник позивача зазначав, що Довідка військово-лікарської комісії від 07.05.2026 №2026-0507-2154-3736-3, а також картка обстеження та медичного огляду від 07.05.2026 викликають сумніви у їх достовірності.

Пояснював, що відповідно до довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки №5/5390/5 від 07.05.2026, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина ОСОБА_1 було доставлено до приміщення територіального центру комплектування 07.05.2026 о 21:40.

Згідно наданого відповідачем-1 направлення №7265049 від 07.05.2026, ОСОБА_1 був направлений для проходження ВЛК до Комунального підприємства « 3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» за адресою: 36005, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, площа Слави, будинок 2. Дата початку медичного огляду: 07.05.2026.

Разом з тим, як стверджує позивач, він не покидав приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки за адресою: АДРЕСА_1 .

Після того, як ОСОБА_1 було примусово доставлено, без складання протоколу затримання, близько десятої години вечора до приміщення територіального центру комплектування, він був заведений до кімнати, де перебували двоє людей без розпізнавальних ознак. Не представившись, ці особи повідомили про необхідність пройти ВЛК. ОСОБА_1 наполягав на наданні йому можливості пройти ВЛК в інший день, або дозволити дружині привезти його медичну документацію. Наголошував, що має ряд проблем зі здоров`ям і не всі встановлені йому діагнози відображаються у ЕСОЗ. На що йому ОСОБА_1 зазначено, що для оформлення довідки ВЛК їм буде достатньо інформації з HELSI, що прямо суперечить пункту 3.5. глави 3 розділу II Наказу 402, яким встановлено обов`язок військовозобов`язаного під час проведення медичного огляду надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Після цього, зі слів позивача, його було виведено з даної кімнати. Будь-яких документів для ознайомлення надано не було, що підтверджується відсутністю підпису обстежуваного в пункту 11 картки обстеження та медичного огляду, що надана відповідачем-1 до відзиву.

Представник позивача наполягав на тому, що попри наявні відмітки лікарів в картці обстеження та медичного огляду, ОСОБА_1 не був оглянутий жодним із вказаних спеціалістів.

Також, враховуючи наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, що підтверджується медичними документами, наданими до позовної заяви, та перебування ОСОБА_1 на обліку у гастроентеролога з десятирічного віку, існувала об`єктивна необхідність в медичному обстеженні додатково лікарем-гастроентерологом.

Однак, комісія не призначила дообстеження попри очевидну потребу та «вирішила» питання щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби без профільного спеціаліста. Що свідчить про формальність процедури медичного огляду та невідображення реального стану здоров`я останнього.

Також представник позивача звертав увагу суду, що попри наявну інформацію в карті обстеження та медичного огляду про результати додаткових методів обстеження, ОСОБА_1 не проводилися аналізи та інструментальні маніпуляції, передбачені пунктом 3.4 глави 3 розділу ІІ наказу МОУ №402.

Крім того, на момент проходження медичного огляду Позивач досяг 40-річного віку. Відповідно до вимог Положення №402 особам старшим за 40 років обов`язково проводяться вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор.

Однак відповідач-1 не надав будь-яких доказів проведення таких обов`язкових досліджень.

Також представник позивача ставив під сумнів достовірність внесених даних до пункту 9 та пункту 10 картки обстеження та медичного огляду з огляду те, що до завершення календарної доби час на проведення медичних досліджень та маніпуляцій становив лише близько двох годин (з 22:00 до 24:00).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений (супроводжений) до ІНФОРМАЦІЯ_5 07.05.2026 працівником Національної поліції як особа, яка порушує правила військового обліку: змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, що підтверджено довідкою від 11.04.2026 № 5/4241/9 /а.с. 49, зворотній бік/.

Відповідно до облікової карти військовозобов`язаного ОСОБА_1 взято на військовий облік 07.05.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі аб. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37, як військовозобов`язаного, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання /а.с. 49/.

Порушення було скасовано автоматично, у зв`язку з доставленням (супроводженням) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

07.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 сформовано направлення голові ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 (КП "3-А міська клінічна лікарня Полтавської МР") №7265049, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направляється для визначення придатності до військової служби. ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КП "3-А міська клінічна лікарня Полтавської МР". Дата початку медичного огляду 07.05.2026 /а.с. 50/.

За результатами проходження військово-лікарської комісії позивачем 07.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 видано довідку військово-лікарської комісії №2026-0507-2154-3736-3, у якій зазначено, що солдат (запасу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до військової служби /а.с. 47/.

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за №2659 від 07.05.2026 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" було проведено мобілізаційні заходи стосовно ОСОБА_1 /а.с. 51/.

В результаті проведених дій 07.05.2026 відповідачем-1 було направлено позивача для несення військової служби і навчання до в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.05.2026 №138 /а.с. 61/ солдата ОСОБА_1 наказано зарахувати на всі види забезпечення та до списків особового складу частини.

Підставою видання вищезазначеного наказу слугували: мобілізаційне розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України № 22389дск від 14.09.2025, поіменний список №2659 від 07.05.2026 /а.с. 59/.

Позивач не погодився з призовом його на військову службу, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України", передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно із пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (підпункт 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (підпункт 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Висновки щодо правозастосування

Представник позивача стверджував про протиправність призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, з огляду на:

1) незаконність затримання ОСОБА_1 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

2) формальність та обмежений час проведення обстеження ВЛК, неврахування діагнозів та медичних документів.

З метою логічності та зрозумілості викладення, надалі суд надасть правову оцінку кожному з аргументів представника позивача окремо.

Щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача висловив незгоду із діями відповідача стосовно його призову на військову службу. В цілому аргументи сторони позивача були викладені вище в цьому рішенні.

Разом з тим, жодних тверджень про наявність права на відстрочку або підстав, які звільняють позивача від призову під час мобілізації, представник позивача не навів.

Доказів своєчасного проходження ОСОБА_1 ВЛК зі власної ініціативи, так як приписують військовозобов`язаному громадянину України відповідні закони та нормативно-правові акти, матеріали справи також не містять, сторона позивача про них не стверджує.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 03.01.2026 значився як особа, яка порушує правила військового обліку: змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів /а.с. 49/.

Як наслідок, під час перевірки військово-облікових документів посадовими особами Нацполіції ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд відмічає при цьому, що порушення при доставленні ОСОБА_1 посадовими особами Нацполіції, про які стверджував представник позивача у позові: застосування сили, розпилення газового балончика в обличчя, тощо, не підтверджені матеріалами справи. Доказів відповідних тверджень сторона позивача суду не надала. Відповідачами інформації про такі факти також не надано.

У зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку своєчасного проходження ВЛК, ОСОБА_1 був направлений на проходження ВЛК.

Щодо проведення ВЛК, суд зазначає таке.

Твердження представника ОСОБА_1 про проведення ВЛК в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 суперечить направленню від 07.05.2026 №7265049, в якому зазначено про проведення медичного огляду на базі закладу охорони здоров`я КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" /а.с. 50/.

Досліджена судом картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 07.05.2026 /а.с. 47 зворотній бік - 48/, крім іншого, містить інформацію про проведення позивачу ЕКГ, флюорографії, вимірювання тиску, проведення лабораторних досліджень, огляд профільними лікарями.

З проведеного відповідно до змісту картки обстеження комплексу медичних досліджень суд може зробити висновок щодо того, що ствердження про проведення ВЛК в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 не підтверджується, оскільки перелік досліджень є таким, що потребує умов лікарського закладу. Також зі змісту картки слідує висновок, що твердження ОСОБА_1 про фактичну відсутність медичного обстеження стану його здоров`я також є необґрунтованим, оскільки певна кількість медичних досліджень стану здоров`я ОСОБА_1 проведені.

При цьому картка обстеження та медичного огляду складена у відповідності зі встановленою формою, містить заповнені всі необхідні поля, підписи посадових осіб ВЛК та відтиски печаток. Отже, за формою та за змістом вона відповідає ознакам належності для відповідної форми медичного документа.

Таким чином доводи позивача про те, що медичний огляд був проведений військово-лікарською комісією неналежним чином, що полягало, зокрема, у непроведенні всіх аналізів, нездійсненні всіх обстежень, а також без дослідження медичних документів, суд відхиляє.

З приводу змісту записів про захворювання та стан здоров`я обстежуваного ОСОБА_1 суд має вказати, що не володіє спеціальними медичним знаннями, необхідними для надання оцінки висновкам ВЛК про стан здоров`я військовозобов`язаного та ступінь придатності його до військової служби, оскільки це є суто питання медичної сфери. Законодавством передбачена можливість оскарження рішення ВЛК до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до Центральної ВЛК. Саме ці органи військово-лікарської експертизи наділені повноваженнями переглядати по суті висновки ВЛК нижчого рівня.

Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень ВЛК районного (міського) ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали (жодних доказів відносно цього не надано), суд констатує ненадання позивачем доказів оскарження результатів медичного огляду.

Щодо часу проведення ВЛК 07.05.2026 з урахуванням часу доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 о 21:40, суд зазначає, що відстань між ІНФОРМАЦІЯ_8 та 3-ю міською клінічною лікарнею Полтавської міської ради складає близько 5 км, яку можливо подолати автомобілем за 12 хвилин. Отже, проведення ВЛК військовозобов`язаному у вечірній/нічний час, тобто за відсутності черг, є цілком можливим. Само по собі це твердження не тягне за собою достатніх підстав для скасування рішення ВЛК як протиправного.

На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідач-1 надав суду пояснення щодо відсутності підпису ОСОБА_1 у графі 11 Карти обстеження та медичного огляду. Так, представником ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено суду, що акт відмови від підпису не складався, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку його складання у такому випадку.

Відповідно до форми карти обстеження та медичного огляду, затвердженої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, підпис військовозобов`язаного у графі 11 засвідчує лише факт ознайомлення особи із інформацією занесеною до карти обстеження та медичного огляду та застереженням щодо відповідальності за ненадання або надання неповної чи недостовірної інформації, а також документів про стан здоров`я під час проходження медичного огляду.

Водночас відсутність підпису у зазначеній графі сама по собі не свідчить про відмову особи від проходження військово-лікарської комісії та не породжує обов`язку складання окремого акта.

Представник відповідача-1 зауважувала, що нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проведення військово-лікарської експертизи, не затверджено форму акта про відмову від підпису у карті обстеження та медичного огляду.

Особливу увагу суд звертає на те, що відповідно до карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 у ході ВЛК було встановлено та зафіксовано ряд захворювань з кваліфікацією їх відповідними діагнозами, оцінено ступінь тяжкості цих захворювань. Вказане призводить до висновку щодо того, що заяви, пояснення і повідомлення ОСОБА_1 щодо стану його здоров`я під час проведення ВЛК були і почуті, і враховані лікарями ВЛК.

Однак за результатами медичного огляду ВЛК ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Тому у наявних обставинах суд може констатувати, що дії ВЛК явно не були свавільними, такими, що вчинені без урахування пояснень особи, стану здоров`я військовозобов`язаного, медичної документації щодо його стану здоров`я. Відповідно, спір щодо записів ВЛК в частині правильності встановлених діагнозів та ступеню тяжкості перебігу захворювань може зводитися в обставинах цієї справи виключно до правильності застосованих медичних знань, що, як уже було вказано вище, виходить за межі компетенції суду.

Враховуючи наведене, суд відхиляє в цілому доводи позивача, якими він обґрунтовує протиправність рішення ВЛК, оформленого довідкою від 07.05.2026.

Окремі можливі процедурні порушення, про які стверджував представник позивача, не підтверджені належно комплексом доказів у матеріалах справи. Але навіть за своєю природою стверджувані процедурні порушення не є такими, які б з неминучістю та необхідністю вказували на підстави для скасування кінцевого рішення ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби. Аргументи ж про медичні діагнози та ступінь тяжкості перебігу захворювання виходять за межі дослідження судом питання про законність дій (рішення) суб`єкта владних повноважень в контексті дотримання останнім норм матеріального права, натомість вимагають вирішенням судом питання про правильність чи неправильність установленого позивачу діагнозу, що належить до компетенції спеціалістів у відповідній медичній сфері.

Відповідно до пунктів 68, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.

При цьому, згідно вимог пункту 49 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

ОСОБА_1 на момент доставлення та проходження ВЛК не мав при собі жодного медичного документа (виписки з історії хвороби, інші консультативно-медичні висновки) щодо стану власного здоров`я.

Резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Обов`язковість проходження медичного огляду особами, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби закріплений у частині 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов`язаних для визначення їх придатності до військової служби.

Військовозобов`язані громадяни у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На підставі положень діючого законодавства, під час проведення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період, працівниками РТЦК та СП військовозобов`язаний, в якого було відсутнє рішення (постанова) про придатність до військової служби та будь-які дані щодо стану його здоров`я, був направлений на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

У даному випадку, 07.05.2026 комісією позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 складено довідку №2026-0507-2154-3736-3 від 07.05.2026 про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

Пунктом 3.3 Положення визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

ОСОБА_1 не звертався зі скаргою для перегляду висновку ВЛК КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" до ВЛК регіону чи до ЦВЛК.

У взаємозв`язку з викладеним, суд зазначає, що оцінка медичної документації ОСОБА_1 , долученої представником позивача до позовної заяви, не входить до компетенції суду, натомість ці документи можуть бути враховані/оцінені ВЛК регіону чи Центральною ВЛК ЗСУ в разі оскарження позивачем висновку ВЛК про придатність від 07.05.2026.

Щодо визнання протиправними та скасування наказів про призов за мобілізацією до Збройних Сил України та про зарахування до списків військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає такне.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008, визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

У даному випадку, позивача призвано на військову службу за мобілізацією та відправлено для зарахування в військову НОМЕР_2 за поіменними списками.

З огляду на висновки суду про відсутність підстав для визнання протиправною довідки ВЛК про придатність ОСОБА_1 до виконання обов`язків військової служби, та враховуючи, що аргументи про протиправність проведення ВЛК були єдиними аргументами в обґрунтуванні заявленої представником позивача позовної вимоги про скасування наказу про мобілізацію ОСОБА_1 - суд не вбачає підстав для скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 про мобілізацію позивача. При цьому суд відмічає, що стороною позивача не доведено та навіть не вказано жодної підстави, яка була б передбачена законом як така, що звільняє від обов`язку військової служби в період особливого стану під час мобілізації військовозобов`язаного.

Наказ про включення ОСОБА_1 до списків особового складу, що винесений відповідачем 2, вч НОМЕР_1 , є правомірним наслідком винесення ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу про мобілізацію ОСОБА_1 . Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування останнього, суд відповідно не вбачає підстав для скасування і наказу про включення позивача до списків особового складу.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про включення ОСОБА_1 до списків особового складу слід додатково вказати на таке.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці.

Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

У даному випадку, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №138 від 10.05.2026 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Відповідно, з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

Отже, після видання наказу про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008.

Оскільки наказ про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 вже реалізований та позивача зараховано до військової частини НОМЕР_1 , останній приступив до виконання службових обов`язків за посадою, то скасування згаданого наказу без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан правовідносин і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

У контексті наведеного варто і вказати на правову позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, щодо того, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Суд вважає цю правову позицію релевантною та застосовною до правовідносин даної справи з огляду на те, що стороною позивача не доведено та не заявлено жодних підстав, які були б передбачені законом як такі, що надають право на відстрочку при мобілізації, чи будь-які інші підстави, що перешкоджають проходженню військової служби.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність наказу про мобілізацію ОСОБА_1 від 07.05.2026 №2659 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №138 від 10.05.2026, яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Враховуючи вищевказане, суд також не встановив законних підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо звільнення позивача від проходження військової служби.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підсумовуючи, за наслідками судового розгляду цієї адміністративної справи, зважаючи на встановлені обставини та надані докази, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков