Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №420/21758/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21758/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 07.07.2026 у ВП №79292116 та вимогу від 07.07.2026 за вих. №84637/19.3 у ВП №79292116.

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 21.07.2026 ВП №79292116 про накладення штрафу в сумі 3400 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 21.07.2026ВП №79292116 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 21.07.2026 ВП №79292116 про вчинення кримінального правопорушення

- зобов`язати Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути на рахунок позивача (UA983052990262046400936656624) усі кошти, списані на підставі постанови про арешт коштів боржника від 21.07.2026 у ВП №79292116.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваними постановами до нього протиправно застосовано штрафи за невиконання судового рішення. Позивач вважає, що ним не допущено факту не виконання рішення суду без поважних причин, оскільки відсутні жодні причини, які б свідчили про ухилення від виконання рішення чи про невиконання рішення суду без поважних причин.

Відповідач подав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що знаючи про встановлені строки виконання та відповідальність за невиконання рішення, є підстави вважати що рішення не виконується навмисно, незважаючи на відкрите виконавче провадження. Щодо фінансового стану боржника, зазначає, що у своєму позові позивач повідомив про намір передати належні йому маломірні судна для потреб на ЗСУ та чітко розписано всі дії для здійснення передачі. Водночас не долучено як доказ хоча б звернення до військової частини, а в разі потреби - одночасно на декілька. Також зазначає, що враховуючи фінансовий стан та наявність майна, логічна було б продати дане майно та за виручені кошти виконати рішення а залишок витратити на підтримання свого здоров`я. Тож, на переконання відповідача, дії позивача на свідчать більше про ухилення від виконання рішення ніж про поважність причин невиконання вказаного рішення.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступне.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.11.2024 року у справі 495/8353/21 апеляційні скарги Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2024року, додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2024 року скасовані.

Позов Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району задоволено частково та зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га від господарських споруд (гаражів) за власний рахунок, за адресою: АДРЕСА_1 .

26.09.2025 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист.

08.10.2025, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову №79292116 про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження поштою на адресу, вказану у виконавчому документі у відповідності до вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

08.10.2025, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, винесено постанову №79292116 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

08.10.2025, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову №79292116 про стягнення виконавчого збору.

30.10.2025, державним виконавцем проведено перевірку щодо виконання боржником вимог рішення суду, де встановлено що боржником рішення суду, що зобов`язує його виконати певні дії, не виконано, тому, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 30.10.2025 винесено постанову №79292116 про накладення штрафу.

Постанову №79292116 від 30.10.2025 року скасовано рішенням від 16.02.2026 Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38757/25.

На адресу позивача направлено вимогу державного виконавця від 27.03.2026 за вих. № 42715/19.3.

У вказаній вимозі державного виконавця, вказано боржнику надати пояснення про причини невиконання виконавчого листа № 495/8353/21, виданого 26.09.2025 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га від господарських споруд (гаражів) за власний рахунок, за адресою: АДРЕСА_2 , а також повідомити про часткове або повне виконання рішення в разі його виконання.

16.04.2026, представником позивача надано письмові пояснення, відповідно до яких повідомлено, що представник звернувся до КП «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» ОМР із запитом про надання розрахунку вартості знесення об`єктів нерухомого майна та вивезення будівельних відходів, що є необхідним, оскільки один з гаражів побудований з черепашника, інший - металевий, та обидва мають бетонний фундамент. Також доведено про те, що боржник у зв`язку зі станом здоров`я та єдиним доходом - пенсією, не має можливості виконати рішення.

Зважаючи на похилий вік та стан здоров`я боржника, на його фінансовий стан, для своєчасного виконання рішення та встановлення поважних причин невиконання боржником рішення, державним виконавцем, керуючись ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено вимоги до КП «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» ОМР, ВУЖКГ, УЖКГБ Шабівської сільської ради, ДЖКГКБ Білгород-Дністровської міської ради про надання інформації щодо можливості надання послуг на території Шабівської сільської ради Білгород-дністровського району Одеської області, а саме: надання розрахунку вартості знесення вищевказаних об`єктів нерухомого майна та вивезення будівельних відходів після зносу.

26.06.2026 за вих. № 83192/19.3 направлено вимогу державного виконавця, відповідно до якої боржнику в строк до 06.07.2026 необхідно виконати рішення суду, в доказ чого надати фото, чи відео докази разом з поясненнями про причини тривалого невиконання рішення.

07.07.2026 року встановлено, що рішення боржником у строки, передбачені ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» не виконано, тобто ОСОБА_1 не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га від господарських споруд (гаражів) за власний рахунок, за адресою: АДРЕСА_2 .

07.07.2026, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії на боржника накладено штраф у сумі 1700,00 грн., про що винесено відповідну постанову.

15.07.2026 на адресу відповідача надійшов лист за вих. № 03-06/3025 від 08.07.2026 представника стягувача про те, що станом на 07.07.2026 року рішення боржником не виконано.

07.07.2026, боржнику ОСОБА_1 та його представника адвокату Панфіловій І.І. за вих. № 84637/19.3 направлено вимогу державного виконавця, відповідно до якої боржнику в строк до 20.07.2026 необхідно виконати рішення, для чого надати фото, чи відео докази разом з поясненнями про причини тривалого невиконання рішення. Боржнику доведено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 63 ЗУ "Про виконавче провадження", повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Станом на 20.07.2026 року повторною перевіркою встановлено, що рішення боржником у строки, передбачені ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» не виконано, тобто ОСОБА_1 не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га від господарських споруд (гаражів) за власний рахунок, за адресою: АДРЕСА_2 .

21.07.2026, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії на боржника накладено штраф у подвійному розмірі в сумі 3400,00 грн., про що винесено відповідну постанову.

21.07.2026 за вих. № 90427/19.3 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за невиконання боржником рішення відповідно до вимог ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

Судом встановлено, що позивач є особою похилого віку та має статус особи з інвалідністю ІІ групи.

Вказане свідчить про те, що рішення суду на цей час залишається невиконаним позивачем з поважних та об`єктивних причин, оскільки похилий вік та статус особи є такими поважними та об`єктивними причинами, що позбавляють його фізичної та практичної можливості самостійно вчинити необхідні дії для виконання судового рішення. Зволікання у виконанні зумовлене виключно вимушеними обставинами, пов`язаними зі станом здоров`я та віком, а не умисним ухиленням від виконання судового акта, про що позивач зазначав і у своїх поясненнях до ВДВС.

Таким чином, невиконання рішення суду з боку позивача має виключно вимушений характер, оскільки позивач належить до вразливої категорії громадян і об`єктивно позбавлений можливості виконати встановлені судом обов`язки самостійно без сторонньої допомоги. У діях позивача відсутні умисні ухилення від виконання судового рішення.

На думку суду, акт державного виконавця про невиконання рішення містить лише констатацію факту невиконання рішення суду та позбавлений будь-якого аналізу обставин, які ускладнили виконання рішення суду. Виконавець уповноважений не просто фіксувати факт не виконання рішення, а й встановлювати причини та обставини, що до цього призвели. Ігнорування в акті поважних причин, зокрема похилого віку позивача та наявності у нього інвалідності, свідчить про неналежне з`ясування всіх обставин та порушення вимоги щодо обґрунтованості дій суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу також на ті обставини, що скасовуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2024року у справі №495/8353/21 та задовольняючи позовні вимоги Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеський апеляційний суд встановив, що документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації права власності на майно, містять недостовірну інформацію, та виготовлені з порушенням вимог встановлених законодавцем, що призвело до незаконної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомості із застосуванням спрощеної процедури, передбаченої для об`єктів самочинного будівництва до 05.08.1992.

При цьому, Одеський апеляційний суд застосовує приписи ч. 1-4 ст. 376 ЦК України, якими визначено, що житловий будинок, будівля. споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Повертаючись до цієї справи, суд наголошує, що приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Тобто, вказана стаття прямо передбачає, альтернативу вирішення питання щодо знесення нерухомого майна, а саме за рахунок особи яка здійснила будівництво.

Виходячи з обставин справи №495/8353/21, обставин цієї справи та особи боржника/позивача, вищенаведених приписів цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що не можна застосуванням заходів впливу, зобов`язати чи примусити виконати боржника рішення суду, яке він не може виконати в силу віку та інвалідності, тобто в силу об`єктивних та поважних причин. Саме для таких та подібних випадків, законодавець передбачив альтернативу виконання рішення щодо знесення самочинного будівництва, а саме за рахунок боржника, а не ним особисто, що не враховано державним виконавцем при накладанні штрафу та застосуванні інших заходів впливу.

Суд відхиляє роздуми, міркування та рекомендації державного виконавця, щодо можливості продажу майна позивачем для виконання рішення суду чи передачі його на допомогу ЗСУ, оскільки така порада є недоречною та не коректою, такою, що виходить за межі повноважень держаного виконавця. Закон України «Про виконавче провадження» не наділяє виконавця правом вказувати боржнику порядок розпорядження його приватним майном.

Суд зазначає, що обов`язок виконавця полягає у діях виключно в межах та у спосіб, визначені законом, а не в наданні суб`єктивних порад. Суд вважає такі дії не етичними.

З огляду на викладене, оскаржувані постанови є необґрунтованими, протиправними та такими, що підграють скасуванню, оскільки вони прийнята відповідачем, без належного дослідження та врахування фактичних обставин справи, які ускладнили виконання рішення суду.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною вимоги від 07.07.2026 за вих. №84637/19.3, скасування постанови про накладення арешту на кошти, повернення на усіх списаних коштів, є похідними від основної вимоги про скасування постанови про накладення штрафу, а відтак також підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати повідомлення від 21.07.2026 ВП №79292116 про вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає, що воно не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, яке порушує права та інтереси позивача, оскільки є лише повідомленням.

Крім того, висновки суду, що стосуються інших позовних вимог, які підлягають задоволенню, яке такими, що виключають наявність достатніх підстав для відкриття кримінального провадження за невиконання рішення суду. А тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 07.07.2026 у ВП №79292116 та вимогу від 07.07.2026 за вих. №84637/19.3 у ВП №79292116.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 21.07.2026 ВП №79292116 про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 21.07.2026 ВП №79292116 про арешт коштів боржника.

Зобов`язати Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути на рахунок позивача ( НОМЕР_1 ) усі кошти, списані на підставі постанови про арешт коштів боржника від 21.07.2026 у ВП №79292116.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов