Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №400/1841/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 р. № 400/1841/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168,

треті особиІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України відносно розгляду заяви та документів ОСОБА_1 , що були подані до ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сину загиблого військовослужбовця;

зобов`язати Міністерство оборони України (далі – Міністерство або відповідач) розглянути заяву та подані документи ОСОБА_1 та надати належним чином оформлену відповідь щодо призначення (відмови у призначенні) одноразово грошової допомоги.

Третьою особою у позові вказаний ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Згідно з позовом, ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького скраду, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». З метою реалізації цього права позивач в межах встановленого строку та у визначеному порядку звернувся з відповідною заявою, але Міністерство «остаточне рішення» - про призначення ОГД або про відмову у призначенні не прийняло.

Міністерство у відзиві факт бездіяльності заперечило, повідомило про прийняття ним рішення про повернення поданих позивачем документів на доопрацювання. На думку відповідача, доданих до заяви позивача документів було недостатньо для прийняття рішення про призначення ОГД.

Позивач подав відповідь на відзив; правом подати заперечення Міністерство не скористалося.

Третя особа пояснень не подала.

Суд встановив, що позивач (рік народження – 1986) є сином ОСОБА_2 , який з 05.03.2022 був військовослужбовцем Збройних Сил.

13.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав позивачеві сповіщення, яким повідомив, що його батько 18.03.2022 під час виконання завдань у м. Миколаїв «… в результаті ракетного удару зник безвісти».

23.01.2024 Новоодеський районний суд Миколаївської області ухвалив рішення у справі № 482/2191/23, яким встановив «… факт смерті ОСОБА_2 … військовослужбовця (солдата, водія автомобільного відділення взводу забезпечення реактивної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи військової частини, в/ч НОМЕР_1 ) … який загинув під час виконання обов`язків і завдань військової служби у АДРЕСА_3 18 березня 2022 року о 6:00 годин ранку в результаті ракетного удару …».

05.03.2024 Новоодеський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видав свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; датою смерті вказано 18.03.2022.

18.07.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_4 були зареєстровані 3 заяви про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 :

ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_2 );

ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ОСОБА_4 ;

ОСОБА_1 (позивач).

25.10.2024 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі – Комісія) прийняла рішення:

про призначення одноразової грошової допомоги дружині та дочці загиблого 18.03.2022 у період дії воєнного стану ОСОБА_2 – в розмірі 2/3 частини 15 000 000 гривень, в сумі 10 000 000 гривень у рівних частках кожній (пункт 52 протоколу засідання Комісії № 245/168);

про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги (пункт 42 протоколу засідання комісії № 31/д, далі – Протокол № 31/д).

У відзиві відповідач зазначив, що «… саме 1/3 частина 15 000 000 грн., в сумі 5 000 000 саме зарезервована за позивачем та буде розподілена в разі подання ним на адресу комісії документів, які згідно вимог законодавства підтверджують право позивача на отримання грошової допомоги …».

У Протоколі № 31/д Комісія вказала: «… відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до наданих документів заявник не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого.

Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітній син загиблого військовослужбовця непрацездатним (особою з інвалідністю) і перебував на його утриманні.

Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на розгляд Комісії не надано.

З огляду на викладене, документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що він перебував на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, наданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги …».

При прийняте Комісією 25.10.2024 рішення позивач був повідомлений листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.11.2024

Суд зауважив, що станом на 18.03.2022 (дата смерті військовослужбовця) чинними були норми Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011):

Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві …

Стаття 16’1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

2. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стаття 162. Розмір одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону …

Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону …

6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів – військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

8. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 25.12.2013 № 975 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок № 975).

Згідно з викладеним у відзиві, відповідач обґрунтував проворність повернення документів на доопрацювання нормами Порядку № 975 (у Протоколі № 31/д відповідні посилання відсутні).

Абзацом першим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, що була чинною 18.03.2022, далі – Постанова № 168) було установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військові прокурори Офісу Генерального прокурора, особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейські), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захисті військовослужбовців та членів їх сімей».

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 були затверджені Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі – Порядок № 45), що відповідало пункту 21 Постанови № 168 станом на 25.01.2023: «Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».

Суд зауважив, що в адресованому позивачеві і ІНФОРМАЦІЯ_4 листі від 09.02.2025 за підписом заступника начальника Головного управління соціальної підтримки Міністерства вказано, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 має поінформувати членів сім`ї загиблого ОСОБА_2 про прийняте Комісією рішення «… згідно пункту 4.6 Порядку … № 45 …».

Відповідно до пунктів 4.4 і 4.5 Порядку № 45 (в редакції, що була чинною 25.10.2024), Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_7 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

До позову додані адресовані ІНФОРМАЦІЯ_5 звернення позивача від 15.11.2024, від 09.01.2025, в яких ОСОБА_1 висловив незгоду з поверненням документів на доопрацювання; звернення позивача від 31.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням повідомити про факт надіслання до Комісії пояснень позивача щодо безпідставності витребування додаткових документів; звернення позивача до Комісії від 31.01.2025 з інформацією про направлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 «розгорнутої відповіді щодо надання додаткових документів» та з проханням повідомити про остаточне рішення, що було прийнято Комісією за заявою позивача.

Також до позову додані звернення позивача до Комісії від 03.12.2024 (далі – Звернення від 03.12.2024) і адресований позивачеві лист за підписом заступника начальника Головного управління соціальної підтримки Міністерства лист від 31.12.2024 (далі – Лист від 31.12.2024, наявні лише перший та третій аркуші з трьох), який, як припустив суд, є відповіддю на Звернення від 03.12.2024.

Відсутність належної, на думку позивача, реакції на його численні звернення стала підставою для звернення до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

ОСОБА_1 не визначив чітко у позові, що саме, на його думку, є бездіяльністю Комісії – неприйняття 25.10.2024 рішення про призначення ОГД/відмову у призначенні, або відсутність рішення про призначення ОГД/відмову у призначенні після отримання Звернення від 03.12.2024.

Як Порядком № 975, посилання на норми якого містяться у відзиві, так і Порядком № 45, передбачено прийняття розпорядником бюджетних коштів рішень про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) – пункти 23 та 4.5 відповідно.

Факт прийняття Комісією такого рішення встановлений.

Відповідно, у суду відсутні підстави для висновку про допущену суб`єктом владних повноважень бездіяльність 25.10.2024.

Позов ОСОБА_1 не містить вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 25.10.2024 про повернення документів на доопрацювання.

Порядком № 45 не визначено, яким чином здійснюється доопрацювання документів.

В абзаці третьому пункту 23 Порядку № 975 вказано, що доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Позов ОСОБА_1 не містить вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 25.10.2024 про повернення документів на доопрацювання, тому суд припустив, що бездіяльністю, про яку вказано у позові, ОСОБА_1 вважає неприйняття Комісією рішення після отримання нею Звернення від 03.12.2024.

Як вказано вище, у Протоколі № 31/д Комісія, посилаючись на статтю 161 Закону № 2011, зазначила, що право на отримання ОГД мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Оскільки позивач міг належати тільки до категорії утриманців, Комісія вказала на необхідність надання відповідних документів.

Проте суд встановив, що при прийнятті рішення від 25.10.2024 Комісія неправомірно послалася на редакцію статті 161 Закону № 2011, що була чинною з 25.08.2022, при тому, що днем виникнення права позивача на отримання ОГД є 18.03.2022 (пункт 1.4 Порядку № 45). Відповідно, отримувачів ОГД згідно з пунктом 2 Постанови № 168 Комісія мала визначати за нормами статті 161 Закону № 2011 в редакції, що була чинною 18.03.2022.

Такими отримувачами є: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці – відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У Зверненні від 03.12.2024 ОСОБА_1 , з посиланням на норми Сімейного кодексу України, вказав, що він був членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця – сином, підтвердженням чого є свідоцтво про народження, що було додано до заяви. Також ОСОБА_1 зауважив на те, що додатком 2 до Порядку № 45 (Перелік документів, які надають члени сім`ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД) не передбачено подання іншого документа, крім свідоцтва про народження. При цьому до Звернення від 03.12.2024 позивач додав наявні у нього документи, що, з огляду на абзац третій пункту 23 Порядку № 975, є достатньою підставою для прийняття Комісією рішення при призначення ОГД/відмову в її призначенні.

У Листі від 31.12.2024 наведені зміст абзацу першого частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки) та цитата з мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї». Посадова особа Міністерства, яка підписала Лист від 31.12.2024, вказала, що «… у разі надходження додаткових документів (після доопрацювання), такі документи будуть подані на розгляд Комісії для признання рішення встановленим порядком …».

Таким чином, Листом від 31.12.2024 відповідач:

1) фактично визнав, що при поверненні документів на доопрацювання безпідставно виходив з того, що ОСОБА_1 міг належати лише до категорії отримувачів ОГД «утриманець». Застосовуючи неналежну редакцію статті 161 Закону № 2011, Комісія не визначила достатність/недостатність документів, підтвердження/непідтвердження обставин, за яких син повнолітній син загиблого (померлого) військовослужбовця вважався членом його сім`ї;

2) запропонував позивачеві подати додаткові документи, але вже не тільки для підтвердження статусу «утриманець» (Протокол № 31/д), а й для підтвердження статусу «член сім`ї».

У зв`язку з тим, що до позову додані лише перший та третій аркуші Листа від 31.12.2024 (з трьох), суд позбавлений можливості визначити, які конкретно документи, на думку відповідача, мав подати позивач.

В адресованому позивачеві листі від 04.02.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 вказано: «… просимо Вас долучити до справи підтверджуючі документи, а саме такі документи, які, відповідно до Сімейного кодексу України, підтверджують, що Ви були членом сім`ї загиблого військовослужбовця … солдата ОСОБА_2 … (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між Вами і Вашим батьком … взаємних прав та обов`язків) або перебування Вами на утриманні вашого батька … відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (копії документів на підставі яких було Вам призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні) …».

Доводи ОСОБА_1 щодо достатності документів на підтвердження його права на отримання ОГД висловлені у Зверненні від 03.12.2024. Позивач чітко вказав на належність його до категорії отримувачів ОГД «член сім`ї» і не зазначив про статус «утриманця». Також ОСОБА_1 у зверненні до Комісії від 31.01.2025 (після отримання Листа від 31.12.2024) непрямо визнав відсутність у нього документів, які, на думку Комісії, є необхідними для визнання позивача членом сім`ї військовослужбовця.

З урахуванням цього суд встановив, що Комісія була зобов`язана прийняти рішення про призначення ОГД/відмову в її призначенні за наявними в її розпорядженні документами.

Повторне повернення документів на доопрацювання (фактично, про це свідчить Лист від 31.12.2024) і неприйняття рішення по суті при тому, що заявник повідомив про відсутність у нього додаткових документів, законом не передбачено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Суд зауважив, що у тексті позову та у текстах численних звернень позивача до Комісії та до третьої особи вказано про те, що заяву про призначення ОГД позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 у травні 2024 року. Докази, що підтверджують цей факт, не зазначені. Як вказано вище, у справі наявна копія заяви позивача, що була підписана ним і зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 18.07.2024, тому суд при задоволенні позову виходив саме з цієї дати заяви.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що полягає у неприйнятті рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», або рішення про відмову в її призначенні за заявою ОСОБА_1 , що була подана ним до ІНФОРМАЦІЯ_1 18.07.2024.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, що були подані ним до ІНФОРМАЦІЯ_1 18.07.2024, з урахуванням звернень ОСОБА_1 від 03.12.2024 та від 31.01.2025, та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», або рішення про відмову в її призначенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна