Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №380/10313/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокусправа № 380/10313/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, контролюючий орган) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить стягнути з відповідача (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 720684,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом зі сплати земельного податку з фізичних осіб, який згідно з довідкою про заборгованість від 01.04.2026 № 1230/5/13-01-13-03 становить 720684,76 грн та виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 30.06.2025: № 6621664-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 407037,19 грн; № 6621662-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 313382,61 грн; № 6621665-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 264,96 грн. Позивач вказує, що вказані суми є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений законом строк, у зв`язку із чим на підставі статті 59 ПК України винесено податкову вимогу від 26.01.2026 № 0001552-1303-1301, яку надіслано платнику податків. Оскільки відповідачем не вжито заходів щодо погашення заборгованості, позивач просить позов задовольнити та стягнути податковий борг у судовому порядку.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У межах встановленого судом строку відповідач подав відзив на позовну заяву від 12.06.2026, в якому проти позову заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення відповідача зводяться до такого. Податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідач у встановленому законом порядку не отримував; про їх існування йому стало відомо лише у зв`язку зі зверненням контролюючого органу до суду. На адвокатський запит його представника від 02.06.2026 № 369 контролюючий орган листом від 08.06.2026 № 26469/6/13-01-24-18 надав завірені копії податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, які надійшли представнику 08.06.2026. Відповідач наполягає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів вручення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у порядку, передбаченому статтею 42 ПК України, а тому, з посиланням на пункти 287.5, 287.9 статті 287 ПК України, вважає, що перебіг строку для сплати податкового зобов`язання не розпочався, спірні суми не набули статусу податкового боргу і підстави для їх стягнення відсутні.

Розглянувши позовну заяву, відзив, подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області; його податкова адреса: АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII ПК України 30.06.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф», якими відповідачу визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 720 684,76 грн, а саме: № 6621664-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 407 037,19 грн; № 6621662-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 313 382,61 грн; № 6621665-2411-1305-UA46060250000025047 на суму 264,96 грн.

У зв`язку з несплатою визначених сум контролюючим органом на підставі статті 59 ПК України винесено податкову вимогу форми «Ф» від 26.01.2026 № 0001552-1303-1301 про наявність станом на 22.01.2026 податкового боргу в сумі 720 419,80 грн. Згідно з довідкою про податкову заборгованість від 01.04.2026 № 1230/13-01-13-03 та даними інтегрованих карток платника станом на 01.04.2026 податковий борг відповідача із земельного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010700) становить 720 684,76 грн (податкове зобов`язання), без нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на неотримання ним податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Відповідні копії цих документів надано контролюючим органом на адвокатський запит представника відповідача листом від 08.06.2026 № 26469/6/13-01-24-18 та отримані представником 08.06.2026.

Несплата відповідачем сум грошових зобов`язань обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Земельний податок є обов`язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку.

Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 287.9 статті 287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 42.2, 42.4 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за податковою адресою, відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, згідно з якою у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт його оскарження платником у передбаченому Кодексом порядку, факт сплати/несплати платником узгодженого грошового зобов`язання протягом визначених законодавством строків, а також факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги і дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу (постанова Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22). Умовою для стягнення податкового боргу в судовому порядку є його узгодженість та дотримання контролюючим органом установленої законом процедури стягнення.

Щодо вручення податкових документів Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 420/26492/21 виходив із того, що у разі коли пошта не може вручити платнику податкове повідомлення-рішення чи податкову вимогу через відсутність платника за податковою адресою або з інших причин, такі документи вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням відповідної причини невручення; при цьому контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність даних облікової картки платника. Водночас можливість застосування наведеної правової конструкції обумовлена наявністю в матеріалах справи належних доказів надіслання документів за податковою адресою та відомостей поштової служби про результат вручення (невручення).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах цієї категорії обов`язок доведення наявності та узгодженості податкового боргу і дотримання процедури його стягнення, у тому числі факту надіслання (вручення) платнику податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, покладається на контролюючий орган.

Ключовим для вирішення спору є питання про те, чи набули визначені відповідачу суми земельного податку статусу узгодженого податкового боргу, що може бути стягнутий у судовому порядку, а це, у свою чергу, залежить від доведеності факту вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у порядку статті 42 ПК України.

Суд встановив, що на підтвердження заявлених вимог позивач надав копії податкових повідомлень-рішень від 30.06.2025, довідку про заборгованість, копію податкової вимоги від 26.01.2026, інтегровані картки платника та список рекомендованих листів форми 103. Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази фактичного вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 30.06.2025 - рекомендовані повідомлення про їх вручення або відомості поштової служби про причини невручення. Список рекомендованих листів форми 103 підтверджує лише факт передання відправлення до поштового оператора, але не результат його вручення адресату та не дозволяє встановити день, з якого відповідно до статті 42 ПК України документ вважається врученим.

Оскільки контролюючий орган не довів вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень, суд не може встановити день початку перебігу 60-денного строку сплати податку, передбаченого пунктом 287.5 статті 287 ПК України. За приписом пункту 287.9 статті 287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. За недоведеності вручення податкових повідомлень-рішень визначені ними суми не можуть вважатися такими, що не сплачені у встановлений строк, а отже не набувають статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Крім того, за змістом пункту 59.1 статті 59 та пункту 95.2 статті 95 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а стягнення провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги. Доказів вручення відповідачу податкової вимоги від 26.01.2026 № 0001552-1303-1301 матеріали справи також не містять; надання її копії на адвокатський запит 08.06.2026 не замінює встановленого законом порядку вручення та не підтверджує дотримання позивачем процедури, що передує стягненню.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач як суб`єкт владних повноважень не довів дотримання визначеної законом процедури стягнення податкового боргу, зокрема факту вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, а відтак не довів і набуття спірними сумами статусу узгодженого податкового боргу. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 720684,76 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В силу приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 12, 72, 73, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.