Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №160/32831/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/32831/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

17 листопада 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) щодо не звільнення з військової служби ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, а саме: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) звільнити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, а саме: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є єдиною особою, яка фактично здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, яка потребує стороннього догляду, що є підставою для звільнення з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Крім того, цією ухвалою зобов?язано Військову частину НОМЕР_2 надати копію рапорту з додатками ОСОБА_1 від 16.09.2025р. про звільнення з військової служби та всі документи, які враховані при розгляді рапорту від 16.09.2025р.

10 грудня 2025 від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з метою забезпечення матері ОСОБА_2 постійним доглядом, 16.09.2025 позивач подав рапорт до командування Військової частини НОМЕР_2 (зареєстрований 16.09.2025р. N 12474/р) про звільнення його з військової служби у запас на підставі підпункту "р" пункту 2 частими 4 статті 26 Закону Nє 2232- ХІІ. Відповідно до поданих разом з рапортом документами, ОСОБА_2 с матір?ю позивача, особою з інвалідністю | групи (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.07.2025р. Nє258/25/2138/B), яка згідно п. 17.1.3 зазначеного витягу потребує постійного стороннього догляду. Згідно із свідоцтвом про розірвання дилюбу від 09 грудня 1983 року серії НОМЕР_4 розлучена із ОСОБА_3 (батьком позивача). Відповідно до свідоцтва про смерть від 18 грудня 2021 року, її син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним членом сім?ї першого ступеня споріднення. який може здійснювати догляд за ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Членами сім?ї другого ступеня споріднення ОСОБА_2 є: сестра ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонером за віком та в розумінні абзацу сімнадцятого статті 1 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» є непрацездатною громадянкою, окрім того, відповідно до акта перевірки сімейного стану військовослужбовця від 10 вересня 2025 року не проживає за адресою АДРЕСА_1 . На виконання вимог додатку 19 Інструкція Nє170 позивачем надано копію акта перевірки сімейного стану військовослужбовця, який затверджено 10 вересня 2025 року затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до акта перевірку проведено за адресою місто Дніпро, провулок Лікарняний буд. 44. В ході перевірки виявлено: відповідно до акта від 05.09.2025р. N260 квартального комітету Новокадацького району місто Дніпро за даною адресою мешкає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка являється інвалідом ІІ групи і потребує постійного догляду сторонніх осіб. Проте, військовослужбовцем може бути реалізоване право на звільнення з підстав передбачених підпунктом «г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" від 25.03.1992 Nє 2232 ХІІ з підстав необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю | чи П групи, лише за умов відсутності інших членів сім?ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім?ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров?я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Згідно наданих позивачем документів дійсно підтверджено належними, встановленими законодавством, доказами, що ОСОБА_6 , яка є матір?ю позивача, має інвалідність П групи та потребує постійного догляду, а також що вона, окрім позивача, має двох членів сім?ї першого другого споріднення: брата - ОСОБА_7 та онуку ОСОБА_8 . Брат ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , с особою з інвалідністю І групи (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.07.2025р. Nє259/25/1460/B). Проте наданий позивачем висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за формою Nє 080- 4/0 Nє 527 від 04.09.2025, не є належним та допустимим доказом що ОСОБА_7 потребує постійного догляду, а лише підтверджує про право на соціальну пільгу з догляду вдома на непрофесійній основі, а саме рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29:07.2025р. Nє259/25/1460/В не встановлює що ОСОБА_7 потребує постійного догляду. Доказ того що онука, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не проживає з ОСОБА_6 , та фактично проживає на території Литовської Республіки. відповідно до Директиви Ради 2001/55/ЄС їй надано тимчасовий захист, що підтверджується копією цифрового дозволу на тимчасове проживання в Литовській Республіці від 18.11.2024р. та довідкою про характер роботи від 12.08.2025 NoSP-68 (копії додаються), не є підтвердженням що вона звільнена від обов?язку утримання своєї бабусі, члена сім?ї другого ступеню споріднення, яка потребує постійного догляду. Отже, з огляду на надані позивачем докази ОСОБА_6 має двох членів родини другого ступеня споріднення, зокрема брата - ОСОБА_7 та онуку ОСОБА_8 , які з огляду на вимоги статей 266, 267 Сімейного кодексу України зобов?язані її утримувати та здійснювати за нею постійний догляд, відповідно до встановленої потреби. Викладене свідчить, що військова частина НОМЕР_5 правомірно відмовила позивачу у його звільненні з підстав передбачених підпунктом «г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" від 25.03.1992 НОМЕР_6 з підстав необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю лише за умов відсутності інших членів сім?ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім?ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров?я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а позов ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права України.

15 грудня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якому позивач свої вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , та є особою з інвалідністю IІ групи та потребує постійного стороннього догляду (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.07.2025р. №258/25/2138/В) та щодо неї складено висновок № 343 від 23.09.2025 р. форми 080-4/о про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги на непрофесійній основі.

Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю IІІ групи (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.07.2025р. №259/25/1460/В) та згідно з висновком № 527 від 04.09.2025 форми № 080-4/о йому рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

ОСОБА_9 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає на території Литовської Республіки, відповідно до Директиви Ради 2001/55/ЄС їй надано тимчасовий захист, що підтверджується копією цифрового дозволу на тимчасове проживання в Литовській Республіці від 18.11.2024р. та довідкою про характер роботи від 12.08.2025р. №SP-68

Згідно з актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 10 вересня 2025 року проведено перевірку за адресою АДРЕСА_1 . В ході перевірки виявлено: відповідно до акту від 05.09.2025р. №260 квартального комітету Новокадацького району місто Дніпро за даною адресою мешкає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом ІІ групи і потребує постійного догляду сторонніх осіб. Відповідно до довідки про склад сім`ї від 08.09.2025 р. № 5305, за вказаною адресою мешкає її син, ОСОБА_1 , який здійснює постійний догляд за матір`ю.

16 вересня 2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 з рапортом про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» по догляду за матір?ю ОСОБА_10 , яка с особою з інвалідністю II групи.

Листом від 19.10.2025р. Nє1665/14582 позивача повідомлено про відсутність підстав для звільнення з військової служби у зв?язку з наявністю членів сім?ї другого ступеня споріднення, які мають можливість та обов`язок здійснювати догляд за членом сім`ї.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

В силу дії частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, а у частини четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (п.1), під час воєнного стану (п. 2).

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу, частина 12 вказаної статті передбачає, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема, під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції №170).

Підпункт 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 передбачає, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача, особою з інвалідністю IІ групи (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.07.2025р. №258/25/2138/В), яка згідно п. 17.1.3 зазначеного витягу потребує постійного стороннього догляду.

Відмова у звільненні з військової служби мотивована наявністю членів сім?ї другого ступеня споріднення, які мають можливість та обов`язок здійснювати догляд за членом сім`ї.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_6 має двох членів родини другого ступеню споріднення, зокрема брата - ОСОБА_7 та онуку - ОСОБА_8 , які з огляду на вимоги статей 266, 267 Сімейного кодексу України зобов`язані її утримувати та здійснювати за нею постійний догляд, відповідно до встановленої потреби.

З цього приводу суд зазначає, що онука ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає на території Литовської Республіки, відповідно до Директиви Ради 2001/55/ЄС їй надано тимчасовий захист, що підтверджується копією цифрового дозволу на тимчасове проживання в Литовській Республіці від 18.11.2024р. та довідкою про характер роботи від 12.08.2025р. №SP-68.

Вказане свідчить про фактичну неможливість здійснення онукою фактичного догляду за ОСОБА_2 , з огляду на перебування останньої на території Литовської Республіки.

Окрім того ОСОБА_8 відповідно до довідок про склад сім`ї або зареєстрованих осіб у житловому будинку №6500 від 06.11.2025р. та № 6553 від 10.11.2025р. знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2025 року (справа № 380/16966/24) для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Отже, сам по собі факт наявності в ОСОБА_6 іншого члена сім`ї другого ступеня споріднення, а саме онуки, не свідчить про відсутність підстав для її постійного догляду позивачем. Суд встановив, що онука ОСОБА_8 об`єктивно не має можливості здійснювати такий догляд, оскільки постійно перебуває та проживає на території Литовської Республіки, де користується тимчасовим захистом, офіційно працевлаштована та знята з реєстрації місця проживання в Україні. За наведених обставин вона є відсутньою у розумінні правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24, оскільки фактично не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_6 .

Щодо брата ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд встановив, що він є особою з інвалідністю IІІ групи (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.07.2025р. №259/25/1460/В), на підставі висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за формою № 080-4/о № 527 від 04.09.2025 року потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Проте відповідач у відзиві на позов вказує, що наданий позивачем висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за формою № 080-4/о № 527 від 04.09.2025, не є належним та допустимим доказом що ОСОБА_7 потребує постійного догляду, а лише підтверджує про право на соціальну пільгу з догляду вдома на непрофесійній основі, а саме рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.07.2025р. №259/25/1460/В не встановлює що ОСОБА_7 потребує постійного догляду.

З цього приводу суд зазначає, що наданий позивачем документ, висновок № 527 від 04.09.2025 форми № 080-4/о № 527 від 04.09.2025 р. стосовно ОСОБА_7 має назву «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги на непрофесійній основі» та у пункті 4 форми цього документа розміщено такий текст: «Рекомендовано соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (необхідне підкреслити)».

Суд встановив, що висновок № 527 від 04.09.2025 форми № 080-4/о від 04.09.2025 р. стосовно ОСОБА_7 містить підкреслення фрази «отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи».

Тобто сама назва документа, відповідно до затвердженої форми, свідчить про те, що він видається щодо невиліковно хворих осіб, які не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Водночас форма цього документа передбачає лише підкреслення одного із рекомендованих видів соціальних послуг і не містить прямого формулювання «особа потребує стороннього догляду». Така особливість форми документа не свідчить про відсутність потреби особи у сторонньому догляді, однак допускає неоднозначне тлумачення його змісту.

Тобто, така недосконалість нормативно затвердженої форми документа створює передумови для неоднозначного розуміння його змісту, хоча за своєю суттю цей документ покликаний підтверджувати наявність у особи такого стану здоров`я, який обумовлює необхідність здійснення догляду.

У висновку 2025 форми № 080-4/о підкреслено рекомендацію щодо отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, що підтверджує наявність у особи такого стану здоров`я, який обумовлює необхідність здійснення догляду.

Відсутність у затвердженій формі № 080-4/о буквального формулювання «особа потребує постійного стороннього догляду» є наслідком особливостей нормативного регулювання змісту цього документа та сама по собі не може свідчити про відсутність відповідної потреби. Інше тлумачення призводило б до необґрунтованого покладення негативних наслідків недосконалості нормативно затвердженої форми документа на особу, яка не має можливості впливати на її зміст.

За таких обставин суд вважає, що висновок за формою № 080-4/о підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі та не може бути відхилений виключно з підстав відсутності у його тексті прямого формулювання про потребу особи у постійному сторонньому догляді.

Суд також враховує зміст лист Міністерства охорони здоров`я України від 12.12.2025 р. № 28/38738/2-25 щодо застосування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 27.11.2025 № 1811, у якому зазначено, що наказ прийнято «у зв`язку із змінами форм деяких документів, що використовуються для підтвердження потреби в постійному сторонньому догляді». При цьому Міністерство охорони здоров`я України звернуло увагу, що форму № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» замінено формою № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду».

Водночас у цьому ж роз`ясненні Міністерство охорони здоров`я України окремо наголосило, що «висновки за формами № 080-4/о та № 080-2/о, видані до набрання чинності наказом МОЗ № 1811, ... підтверджують необхідність здійснення постійного стороннього догляду та повинні використовуватися з такою метою територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами».

Наведене свідчить, що внесення змін до форми № 080-4/о було обумовлено необхідністю узгодження її тексту з термінологією законодавства, яке оперує поняттям «постійний сторонній догляд», а не зміною змісту чи доказового значення самого медичного висновку. Із наведених роз`яснень також убачається, що Міністерство охорони здоров`я України визнає можливість неоднозначного сприйняття попередньої редакції форми, оскільки, незважаючи на зміну її назви та формулювань, спеціально роз`яснило, що висновки, видані за попередньою формою, також підтверджують необхідність здійснення постійного стороннього догляду та підлягають використанню саме з такою метою.

Суд дійшов висновку, що висновок за формою № 080-4/о за своїм змістом підтверджує потребу особи у здійсненні стороннього догляду, а тому підлягає врахуванню під час вирішення питання про наявність підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Інше тлумачення означало б покладення на особу негативних наслідків недосконалості нормативного регулювання та особливостей викладення затвердженої форми документа, на зміст якої особа не могла вплинути. Суд виходить із того, що неоднозначність або недостатня чіткість формулювань нормативно затвердженої форми документа не може тлумачитися на шкоду особі, якщо із сукупності його змісту вбачається підтвердження юридично значущої обставини.

Щодо способу захисту суд зазначає таке.

Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо, зокрема, для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

Розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIVІнструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Оскільки відповідач у спірних правовідносинах помилково виходив з того, що відсутні підстави для звільнення з військової служби у зв?язку з наявністю членів сім?ї другого ступеня споріднення, які мають можливість та обов`язок здійснювати догляд за членом сім`ї, суд дійшов висновку про протиправність такої відмови.

Разом з тим, розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Враховуючи необхідність розгляду військовою частиною рапорту з повним пакетом документів, на підставі п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС суд вважає за необхідне прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи вимоги частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання дій протиправними та зобов`язання повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.

З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246. 250, 255, 260-262 КАС України суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рноки НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (

АДРЕСА_3 . код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови згідно з листом від 19.10.2025 р. № 1665/14582 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.09.2025 р. з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може

бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко