Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №160/34503/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/34503/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.02.2020 його виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», про що внесено відповідні записи до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 . Позивач вказує, що 19.11.2025 під час перевірки своїх облікових даних у застосунку «Резерв+» він виявив поновлення його на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про його статус як призовника та відсутність відомостей про виключення з військового обліку. На переконання позивача, такі дії відповідача не ґрунтуються на законі, оскільки Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає підстав для поновлення на військовому обліку особи, виключеної з нього у зв`язку з визнанням непридатною до військової служби, а тому порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних пояснень, заперечень чи доказів на підтвердження правомірності своїх дій суду не надав (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З огляду на наведене справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

21.02.2020 ОСОБА_1 виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Підставою для визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку стала стаття 57-А графи I Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Відомості про виключення позивача з військового обліку внесено до його військово-облікового документа - тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , а саме до графи 7 першої сторінки цього посвідчення. Зазначений військово-обліковий документ у позивача не вилучався та наявний у нього станом на час звернення до суду.

19.11.2025 позивач під час перевірки своїх облікових даних у мобільному застосунку «Резерв+» виявив, що його поновлено на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього зазначено статус призовника, а відомості про виключення з військового обліку відсутні.

Матеріали справи не містять доказів наявності рішення (постанови) військово-лікарської комісії про перегляд, зміну чи скасування висновку про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, як не містять і доказів наявності будь-яких інших передбачених законом підстав для повторного взяття позивача на військовий облік.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади військового обов`язку визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональному органі Служби безпеки України, відповідному підрозділі розвідувального органу України підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Наведений перелік підстав виключення з військового обліку є вичерпним. При цьому ч.6 ст. 37 Закону № 2232-XII прямо передбачено, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається, а до військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Із наведеної норми випливає, що саме військово-обліковий документ, який залишається у володінні громадянина, є встановленим законом носієм відомостей про виключення такого громадянина з військового обліку. Відтак запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби є належним та достатнім доказом відповідної облікової дії, вчиненої компетентним органом 21.02.2020.

Суд враховує, що Закон № 2232-XII розмежовує зняття з військового обліку (ч. 5 ст. 37) та виключення з військового обліку (ч. 6 ст. 37). Ці облікові дії мають різні правові наслідки: зняття з військового обліку не припиняє статусу військовозобов`язаного і не виключає можливості повторного взяття особи на військовий облік, тоді як виключення з військового обліку означає втрату особою статусу військовозобов`язаного. Закон № 2232-XII не передбачає механізму поновлення (повторного взяття) на військовому обліку особи, виключеної з нього на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 цього Закону, тобто у зв`язку з визнанням її непридатною до військової служби.

Аналогічного правового висновку щодо розмежування зняття з військового обліку та виключення з військового обліку і щодо втрати особою, виключеною з військового обліку, статусу військовозобов`язаного дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24.

Суд також зазначає, що Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX обов`язок пройти повторний медичний огляд у визначений цим Законом строк покладено виключно на осіб, яких раніше було визнано обмежено придатними до військової служби. На осіб, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, дія цих положень не поширюється, а тому непроходження такими особами повторного медичного огляду не може бути підставою для поновлення їх на військовому обліку.

Крім того, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не наділені повноваженнями переглядати, змінювати або визнавати недійсними висновки (постанови) військово-лікарських комісій про непридатність особи до військової служби. Такі повноваження належать виключно до компетенції відповідних військово-лікарських комісій згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Відтак до скасування у встановленому порядку висновку військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби підстави для перебування позивача на військовому обліку відсутні.

Правові та організаційні засади ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є, зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Статтею 3 Закону № 1951-VIII визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Згідно з ч. 9 ст. 5 цього Закону органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII передбачено право призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 ст. 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів; знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Згідно з ч. 3 ст. 14 цього Закону актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487). Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством, та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Пунктом 7 Порядку № 559 встановлено, що формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за наявності у Реєстрі відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку, а відповідно до п. 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить, зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку) та відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому особа перебуває на обліку).

Зі змісту наведених норм слідує, що відомості військово-облікового документа в електронній формі, який відображається у застосунку «Резерв+», є похідними від відомостей Реєстру, а обов`язок забезпечення повноти, достовірності та актуалізації цих відомостей покладено на органи ведення Реєстру, якими є районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Оскільки, як установлено судом, позивач перебуває на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 , цей територіальний центр як орган ведення Реєстру є належним відповідачем у справі та є суб`єктом, уповноваженим і зобов`язаним внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що станом на 21.02.2020 позивача у передбаченому законом порядку виключено з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби, що є самостійною та достатньою підставою, визначеною п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII, і засвідчено записом у військово-обліковому документі позивача, який відповідно до вимог цієї ж норми не вилучався. Із моменту виключення з військового обліку позивач втратив статус військовозобов`язаного. Закон не передбачає підстав для поновлення такої особи на військовому обліку, а висновок військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби у встановленому порядку не переглядався та не скасовувався.

За таких обставин дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення позивача на військовому обліку та внесення до Реєстру відомостей про нього як про призовника вчинено за відсутності передбачених законом підстав, тобто не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому такі дії є протиправними. Наслідком протиправності цих дій є обов`язок відповідача як органу ведення Реєстру привести відомості Реєстру у відповідність із дійсним обліковим станом позивача, а саме внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку згідно із записами його військово-облікового документа.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався та не подав суду жодних доказів на підтвердження правомірності вчинених ним дій щодо поновлення позивача на військовому обліку, у зв`язку з чим покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування не виконано.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено повністю, а позивач не є суб`єктом владних повноважень, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виключеного з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме внести відомості щодо виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова