Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №160/32107/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/32107/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Військової частини НОМЕР_2 , до Військової частини НОМЕР_3 , до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно у сумі 85927 гривень 84 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.05.2021 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4159 гривень 68 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 11.05.2021 року включно у загальній сумі 159 543 гривні 85 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2021 року по 08.01.2022 року включно;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4159 гривень 68 копійок в місяць за період з 12.05.2021 року по 08.01.2022 року включно у загальній сумі 32 874 гривні 88 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.01.2022 року по 19.01.2023 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4159 гривень 68 копійок в місяць за період з 09.01.2022 року по 19.01.2023 року включно у загальній сумі 51392 гривні 17 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.01.2023 року по 29.03.2023 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4159 гривень 68 копійок в місяць за період з 20.01.2023 року по 29.03.2023 року включно у загальній сумі 9661 гривня 19 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.03.2023 року по 08.06.2024 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4159 гривень 68 копійок в місяць за період з 30.03.2023 року по 08.06.2024 року включно у загальній сумі 59 613 гривень 14 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу у Збройних Силах України з 26.12.2002 і в періоди, за які заявлено спір, перебувала на грошовому забезпеченні у кожного з відповідачів. За період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення їй не нараховувалась і не виплачувалась, хоча відповідно до пунктів 5 та 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, обчислення індексу споживчих цін мало здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року. За період з 01.03.2018 і надалі позивачу виплачувалась лише поточна індексація, яка склалася внаслідок перевищення порогу індексації в 103 відсотки, тоді як індексація-різниця у фіксованому розмірі 4 159 гривень 68 копійок на місяць, право на яку виникло в місяці підвищення посадових окладів згідно з абзацами 4 та 6 пункту 5 Порядку № 1078, не нараховувалась і не виплачувалась жодним з відповідачів. Порядок розрахунку поточної індексації позивачем не оскаржується. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 10.04.2024 у справі № 200/564/23 та від 19.02.2025 у справі № 420/2653/24.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачам встановлено строк для подання відзиву та витребувано документи щодо нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог у частині, що її стосується, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду і заяви про його поновлення не подано; що поняття фіксованої величини індексації було виключене з Порядку № 1078 постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, у зв`язку з чим обчислення індексу споживчих цін мало розпочинатися з січня 2016 року; що індексація здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, а Порядок № 1078 не передбачає механізму виплати сум індексації в поточному році за минулі періоди; а також що визначення базового місяця та розрахунок індексації належать до дискреційних повноважень відповідача. Одночасно на виконання ухвали суду Військова частина НОМЕР_1 надала супровідним листом від 25.11.2025 № 806/ФЕС довідку про виплачене позивачу грошове забезпечення та грошовий атестат від 11.05.2021 № 14/5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; що термін «фіксована сума індексації» використовувався лише в редакції Порядку № 1078, чинній до 15.12.2015, і після цієї дати законодавством не передбачений; що з березня 2018 року підлягала виплаті сума індексації, визначена за правилами абзаців 3 - 6 пункту 5 Порядку № 1078, а дії відповідача були законними. До відзиву долучено грошовий атестат та довідки про грошове забезпечення позивача.

Військова частина НОМЕР_3 подала відзив, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог до неї в повному обсязі, посилаючись на те, що спірний період з 20.01.2023 по 29.03.2023 повністю охоплюється 2023 роком, на який абзацом 18 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; що вимога про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб є передчасною, оскільки відповідний обов`язок податкового агента виникає одночасно з фактичною виплатою грошового забезпечення; а також що позивачем пропущено передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду.

Військова частина НОМЕР_2 та Військова частина НОМЕР_4 правом на надання відзиву не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, має військове звання капітан і в спірні періоди перебувала на грошовому забезпеченні послідовно у таких військових частинах та установах: з 26.12.2002 по 11.05.2021 - у Військовій частині НОМЕР_1 ; з 12.05.2021 по 08.01.2022 - у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зарахований на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 09.01.2022 по 19.01.2023 - у Військовій частині НОМЕР_5 , яка зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 ; з 20.01.2023 по 29.03.2023 - у Військовій частині НОМЕР_3 ; з 30.03.2023 по 08.06.2024 - у Військовій частині НОМЕР_6 , яка зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_4 ; з 09.06.2024 і до цього часу - у Військовій частині НОМЕР_7 , яка зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_8 .

01.09.2025 позивач звернулася до відповідачів із заявами про надання інформації щодо виплаченої індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби. За результатами розгляду цих заяв Військова частина НОМЕР_1 листом від 17.10.2025 № 708/ФЕС, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 06.10.2025 № 638/Ф, Військова частина НОМЕР_2 листом від 27.09.2025 № 1559/16553, Військова частина НОМЕР_3 листом від 16.09.2025 № 9-66 та Військова частина НОМЕР_4 листом від 12.09.2025 № 1571/11751 повідомили позивача, що в періоди проходження нею військової служби індексація грошового забезпечення їй не виплачувалась.

Факт невиплати індексації підтверджується також довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 08.09.2025 № 989/16 про розміри видів грошового забезпечення, згідно з якою за період з березня 2023 року по червень 2024 року позивачу виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 1317 389 гривень 74 копійки, при цьому у графі «Індексація» за кожен місяць зазначеного періоду вказано 0,00 гривень, а разом за весь період - 0,00 гривень. Ця ж довідка підтверджує, що позивач перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_4 з 30.03.2023 (за березень 2023 року нараховано грошове забезпечення за два дні) по 08.06.2024 (за червень 2024 року нараховано грошове забезпечення за вісім днів), а розмір її посадового окладу з серпня 2023 року по травень 2024 року включно залишався незмінним і становив 4 090 гривень 00 копійок.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Статтею 10 цього Закону визначено, що індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078). Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзацом третім пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Згідно з абзацом четвертим цього пункту, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 до визначеної згідно з абзацами четвертим і п`ятим цього пункту суми індексації додається сума індексації, що складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

Пунктом 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Із наведеного випливає, що чинне законодавство передбачає два самостійні складники індексації грошового забезпечення: поточну індексацію, право на яку виникає у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації в 103 відсотки, та суму індексації, визначену за абзацом четвертим пункту 5 Порядку № 1078 як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу в місяці підвищення посадових окладів (індексація-різниця). Ці складники не поглинають один одного і згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 підлягають додаванню. Індексація-різниця має щомісячний фіксований характер і підлягає виплаті до наступного підвищення посадових окладів за рішенням Уряду, при якому сума збільшення грошового забезпечення перевищить таку суму індексації, або до звільнення з військової служби.

Щодо періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 суд зазначає таке. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Отже, саме січень 2008 року є місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців, а тому відповідно до пункту 5 та пункту 10-2 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача мало здійснюватися з місяця, наступного за січнем 2008 року. До наступного підвищення посадових окладів, яке відбулося з 01.03.2018, інших підстав для зміни місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, не існувало.

Аналогічний висновок щодо визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, та щодо відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цій сфері викладено Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Оскільки за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась і не виплачувалась взагалі, що відповідач-1 не заперечує і що підтверджується його ж листом від 17.10.2025 № 708/ФЕС, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у цій частині є протиправною, а належна позивачу за цей період сума індексації грошового забезпечення становить 85927 гривень 84 копійки.

Щодо періодів з 01.03.2018 суд зазначає таке. З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою підвищено посадові оклади військовослужбовців. Відповідно березень 2018 року є місяцем підвищення грошового доходу в розумінні пункту 5 Порядку № 1078.

Сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року визначається як добуток прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.03.2018 у розмірі 1 762 гривні 00 копійок, і величини приросту індексу споживчих цін, обчисленої наростаючим підсумком від базового місяця січень 2008 року, що становить 253,30 відсотка, поділений на 100 відсотків: 1 762,00 х 253,30 / 100 = 4 463 гривні 15 копійок. Розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 303 гривні 47 копійок. Оскільки розмір підвищення грошового доходу не перевищив суму можливої індексації, відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 належна позивачу сума індексації-різниці становить: 4 463,15 - 303,47 = 4 159 гривень 68 копійок на місяць.

Указана величина є фіксованою і підлягала виплаті позивачу щомісяця починаючи з березня 2018 року незалежно від нарахування поточної індексації, яка склалася внаслідок перевищення порогу індексації в 103 відсотки і порядок розрахунку якої позивачем не оскаржується.

Визначення базового місяця індексації та розрахунок належної суми індексації-різниці не належать до дискреційних повноважень відповідачів, оскільки законодавець установив єдиний правомірний механізм такого розрахунку, альтернативних механізмів не існує, а суд у справах цієї категорії зобов`язаний самостійно визначити суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати. Такі висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 та від 10.04.2024 у справі № 200/564/23.

Обов`язок нарахування та виплати індексації-різниці не припиняється у зв`язку з переведенням військовослужбовця до іншої військової частини та видачею грошового атестата. Грошовий атестат, який видається за пунктами 11.1 та 11.2 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», є процедурним документом обліку розрахунків з військовослужбовцем і не є матеріально-правовою підставою для припинення виплати індексації. Відповідно до статті 9 Закону № 1282-XII та пункту 10-2 Порядку № 1078 індексація здійснюється за місцем одержання грошового забезпечення, а отже обов`язок з її нарахування та виплати за конкретний період покладається на ту військову частину (установу), на грошовому забезпеченні якої військовослужбовець перебував у цей період. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.02.2025 у справі № 420/2653/24.

Суд окремо зазначає, що зміна розміру посадового окладу позивача з 3810,00 гривень до 4090,00 гривень, яка згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 08.09.2025 № 989/16 відбулася з 06.07.2023, тобто в середині місяця, не є підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) у розумінні абзаців першого та третього пункту 5 Порядку № 1078. Таке підвищення є наслідком зміни позивачем посади, тоді як визначальним для обчислення індексації-різниці є момент останнього перегляду схем посадових окладів військовослужбовців за рішенням Кабінету Міністрів України, а не індивідуальне збільшення посадового окладу конкретної особи у зв`язку із призначенням на іншу посаду. Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 у справі №160/2481/23. Отже, право позивача на індексацію-різницю у фіксованому розмірі 4159,68 гривень на місяць із цієї дати не припинилося.

Разом з тим суд враховує, що абзацом 18 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зазначене положення було чинним протягом усього 2023 року, неконституційним не визнавалося і підлягає застосуванню судом.

Оскільки Закон № 1282-XII є актом, що встановлює саме право на індексацію грошових доходів населення та визначає умови її проведення, а Порядок № 1078 прийнято на його виконання, зупинення дії цього Закону на 2023 рік означає відсутність у 2023 році правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, у тому числі індексації-різниці. Відповідно вимоги позивача про нарахування та виплату індексації-різниці за періоди, що припадають на 2023 рік, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Дію Закону № 1282-XII на 2024 рік не зупинялося, а тому за періоди 2024 року право позивача на індексацію-різницю збереглося в повному обсязі.

З урахуванням наведеного суд визначає належні позивачу суми індексації грошового забезпечення за кожним із відповідачів та кожним із заявлених періодів.

За період з 01.03.2018 по 11.05.2021 включно, протягом якого позивач перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , належна до виплати сума індексації-різниці становить: (38 місяців х 4 159,68) + 1 476,01 (за 11 днів травня 2021 року) = 159543 гривні 85 копійок.

За період з 12.05.2021 по 08.01.2022 включно, протягом якого позивач перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 , належна до виплати сума індексації-різниці становить: 2 683,66 (за 20 днів травня 2021 року) + (7 місяців х 4 159,68) + 1 073,46 (за 8 днів січня 2022 року) = 32874 гривні 88 копійок.

За період з 09.01.2022 по 19.01.2023 включно, протягом якого позивач перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 , вимоги підлягають задоволенню лише в частині періоду з 09.01.2022 по 31.12.2022, за який належна до виплати сума індексації-різниці становить: 3 086,21 (за 23 дні січня 2022 року) + (11 місяців х 4 159,68) = 48 842 гривні 69 копійок. У задоволенні вимог за період з 01.01.2023 по 19.01.2023 на суму 2 549 гривень 48 копійок належить відмовити з наведених вище підстав.

За період з 20.01.2023 по 29.03.2023, протягом якого позивач перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_3 , заявлені вимоги на суму 9 661 гривня 19 копійок задоволенню не підлягають, оскільки цей період повністю охоплюється 2023 роком, на який дію Закону № 1282-XII було зупинено.

За період з 30.03.2023 по 08.06.2024 включно, протягом якого позивач перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_4 , вимоги підлягають задоволенню лише в частині періоду з 01.01.2024 по 08.06.2024, за який належна до виплати сума індексації-різниці становить: (5 місяців х 4 159,68) + 1 109,25 (за 8 днів червня 2024 року) = 21907 гривень 65 копійок. У задоволенні вимог за період з 30.03.2023 по 31.12.2023 на суму 37705 гривень 49 копійок належить відмовити з наведених вище підстав.

Щодо вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 2 - 6 цього Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, та здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Отже, обов`язок нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб виникає у відповідачів як податкових агентів одночасно з фактичною виплатою відповідних сум грошового забезпечення, тобто після виконання цього рішення суду. На час вирішення спору спірні суми індексації позивачу не нараховані та не виплачені, податок з них не утримувався, а тому право позивача на отримання такої компенсації порушеним не є. Захист прав здійснюється судом за наявності встановленого факту їх порушення; превентивного захисту прав на майбутнє суд не здійснює.

З огляду на викладене вимоги позивача в частині зобов`язання відповідачів здійснити одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб є передчасними та задоволенню не підлягають. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, від 20.04.2023 у справі № 200/11746/19-а та від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020.

Не підлягають задоволенню і похідні вимоги про здійснення виплат саме за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», оскільки застосування відповідного коду економічної класифікації видатків визначається Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, є обов`язком розпорядника бюджетних коштів у силу закону і не потребує окремого покладення судом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами належних та допустимих доказів нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірні періоди суду не надано.

Ураховуючи встановлені обставини та наведені норми права, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог: бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у відповідні періоди є протиправною, а належні до виплати суми становлять у сукупності 349 096 гривень 91 копійку. У решті позовних вимог, а саме за періоди 2023 року та в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно у сумі 85927 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 84 копійки.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.05.2021 включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4159 гривень 68 копійок на місяць за період з 01.03.2018 по 11.05.2021 включно у загальній сумі 159 543 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 85 копійок.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 12.05.2021 по 08.01.2022 включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4159 гривень 68 копійок на місяць за період з 12.05.2021 по 08.01.2022 включно у загальній сумі 32 874 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 88 копійок.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 09.01.2022 по 31.12.2022 включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 159 гривень 68 копійок на місяць за період з 09.01.2022 по 31.12.2022 включно у загальній сумі 48 842 (сорок вісім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 69 копійок.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 08.06.2024 включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_13 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 159 гривень 68 копійок на місяць за період з 01.01.2024 по 08.06.2024 включно у загальній сумі 21 907 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сім) гривень 65 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова