Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №160/2320/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 рокуСправа №160/2320/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2097 від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сповіщення про зниклого безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 грудня 2024 року через місцеві органи ІНФОРМАЦІЯ_13 для оформлення належних виплат у зв`язку зі зникненням сина.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_4 . Син позивача, ОСОБА_4 21.12.2024 року, був призваний на військову службу по загальній мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , та призначений на посаду механіка-водія ІНФОРМАЦІЯ_14 військової частини НОМЕР_4 . В подальшому, ОСОБА_4 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З 25 грудня 2024 року перестав виходити на зв`язок. Позивач тривалий час намагався самостійно отримати інформацію щодо долі свого сина ОСОБА_4 , проте, ані Військова частина НОМЕР_1 , ані ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надавали жодної відповіді та роз`яснень. Позивачу лише повідомили, що його син відсутній у Військовій частині НОМЕР_1 . На адвокатський запит відповідачем надано відповідь за № 11950 від 16.09.2025 року до якої у якості додатків були долучені копія акту службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини та копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування». Також завдяки відпрацюванню інформації за адвокатським запитом відповідачем знайдено сповіщення сім`ї № 813 від 18.09.2025 р. (копія додається), яке позивач особисто отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту зазначеного вище сповіщення вбачається що солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_14 військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 , призваний 23.10.2924 року на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісті 25 грудня 2024 року в районі н.п. Терни Краматорського району Донецької області внаслідок самовільного залишення поля бою. Також, з наданих відповідачем документів вбачається, що з 17.02.2025 по 10.03.2025 військовою частиною НОМЕР_1 проводилось службове розслідування за фактом самовільного залишення бойової позиції солдатом ОСОБА_4 25.12.2024 р. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 р. № 2097 «Про результати службового розслідування» (копія додається) вбачається що, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 р. № 1112 «При призначення службового розслідування» за фактом самовільного залишення бойової позиції солдатом ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 з проведення службових розслідувань провела службове розслідування та скала відповідний акт службового розслідування від 10.03.2025 року. Згідно висновку викладеному в акті, механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_15 військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_5 25.12.2024 року самовільно залишив бойову позицію і по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин. На даний адвокатський запит ТУ ДБР у м. Краматорську надало відповідь №13-07-28778/25-кр від 25.10.2025 (копія додається), з якої вбачається що в проваджені слідчих ТУ ДБР у м. Краматорську перебуває кримінальне провадження № 62025050010022530 від 20.06.2025 (ч.5 ст. 407 КК України) за фактом вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 наразі досудове розслідування у кримінальному проваджені триває. Отже, позивач ОСОБА_1 , не погоджується з такими діями відповідача та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №2097 від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування», вважає його протиправним та незаконним у зв`язку із чим звертається до суду із цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 у строк встановлений для надання відзиву на позов: належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування щодо факту самовільного залишення частини (місця служби) у військовій частині НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема: рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира ІНФОРМАЦІЯ_21 військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_6 від 15.02.2025 року вх.№4715; доповідь про подію у військовій частині НОМЕР_4 від 26.12.2024 року №1573; витяг із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 23.11.2024 року №1272/1; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.12.2024 року №356; службову характеристику солдата ОСОБА_3 ; медичну характеристику солдата ОСОБА_3 ; пояснення старшого сержанта ОСОБА_7 ; поясненням солдата ОСОБА_8 .

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, мотивує це відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог позивача. Командиром військової частини НОМЕР_1 було надіслано повідомлення від 07.05.2025 року №5257 до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську про вчинення солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, а також частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України. Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованому у місті Краматорську на підставі повідомлення від 07.05.2025 року №5257 були внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушення за ч. 5 ст. 407 ККУ №62025050010022530 від 20.06.2025 року (додаток 4). Відповідач зауважує, що саме акт службового розслідування є носієм доказової інформації про обставини встановлені під час його проведення. Як свідчать матеріали справи, в акті службового розслідування затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 10.03.2025 року зокрема встановлено наступне: Приблизно о 00 годин 15 хвилин 26.12.2024 року, під час пошукових заходів між точкою евакуації " ІНФОРМАЦІЯ_6 " та вогневою позицією " ІНФОРМАЦІЯ_7 " поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області, солдатом ОСОБА_10 було знайдено радіостанцію та тактичний рюкзак солдата ОСОБА_3 . Солдата ОСОБА_3 не було знайдено. Також відсутня зброя закріплена за солдатом ОСОБА_4 , а саме: 7,62 мм автомат АКМ-74 № НОМЕР_5 в комплекті. Також відсутнє майно закріплене за солдатом ОСОБА_4 , а саме: бронежилет (Туреччина) - 1 к-т, шолом 2 категорії - 1 шт., аптечка АМЗІ - 1 шт., ремінь розвантажувальний тактичний - 1 шт., сумка-підсумок А-30 - 1 шт., сумка-підсумок Г - 1 шт.; сумка-підсумок універсальна - 1 шт. На телефонні дзвінки від посадових осіб військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_5 не відповідає, місцезнаходження його невідоме. Першочергові пошукові заходи результату не дали. Термін самовільного залишення бойової позиції та незаконної відсутності в місці несення служби солдатом ОСОБА_4 становить період часу з 25.12.2024 року і по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, військова частина НОМЕР_1 вважає, що службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини (місця служби) солдатом ОСОБА_4 25.12.2024 року було проведено у відповідності до вимог наказу МОУ "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" від 21.11.2017 року № 608 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за №1503/31371 та Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV, а наказ командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування" від 10.03.2025 року №2097 виданий на підставі акту службового розслідування згідно вимог встановлених чинним законодавством та не підлягає скасуванню.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що підставою позову, є саме відсутність доказів, які б підтверджували самовільне залишення розташування військової частини ОСОБА_4 . Позивач, категорично не погоджується з наданою характеристикою сина, позаяк з дитинства виховував у свого сина ОСОБА_3 повагу до старших, відповідальність за свої вчинки, чесність та працьовитість. Усі близькі та знайомі ОСОБА_3 знають його саме як таку відповідальну та принципову людину з внутрішніми цінностями та гідністю. Взагалі викликає великі сумнів об`єктивність такої характеристики, адже відповідно до довідки № 4201/ст від 15.10.2025 р. (міститься в матеріалах справи) ОСОБА_4 призвано на військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 21.12.2024, а вже 25.12.2024 він зник безвісті під час виконання бойового завдання. Отже, виникає єдине справедливе та логічне питання - як солдат ОСОБА_4 за чотири (!) дня служби зміг отримати таку вкрай негативну характеристику. Висновки службового розслідування ґрунтуються на поясненнях осіб, які пересказували події не будучи при цьому очевидцями зазначених подій, в той час як, безпосередній свідок солдат ОСОБА_13 не був опитаний, що вказує на те що відповідачем належним чином не з`ясуванні об`єктивні обставин і причин, за яких військовослужбовець ОСОБА_4 залишив військову частину, а також про відсутність доказів, які б підтверджували самовільне залишення розташування військової частини, а це в свою чергу свідчить про відсутність підстав для висновку про самовільне залишення цим військовослужбовцем військової частини. Згідно норм діючого законодавства, випливає що командир зобов`язаний у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення негайно повідомляти про його вчинення органу досудового розслідування. Проте, відповідно до повідомлення про кримінальне правопорушення Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2025 за вих. №5257 щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, а також частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 звернувся до ТУ ДБР у м. Краматорську лише в травні 2025 року, в той час як саме «правопорушення» було скоєно ще 25.12.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 60 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року витребувати у Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську:

- відомості щодо того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження №62025050010022530 від 20.06.2025р. зареєстроване на підставі повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025;

- відомості, чи встановлено місце знаходження (перебування) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025 самовільно залишив місце несення служби;

- відомості, щодо того, які процесуальні дії вчинені слідчими/дізнавачами в межах кримінального провадження №62025050010022530 від 20.06.2025р. з метою з`ясування місцезнаходження (перебування) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025 самовільно залишив місце несення служби.

Зупинено провадження в адміністративній справі №160/2320/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, до отримання витребуваних судом доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року поновлено провадження у справі №160/2320/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року повторно витребувано у Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську:

- відомості щодо того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження №62025050010022530 від 20.06.2025р. зареєстроване на підставі повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025;

- відомості, чи встановлено місце знаходження (перебування) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025 самовільно залишив місце несення служби;

- відомості, щодо того, які процесуальні дії вчинені слідчими/дізнавачами в межах кримінального провадження №62025050010022530 від 20.06.2025р. з метою з`ясування місцезнаходження (перебування) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 №5257 від 07.05.2025 самовільно залишив місце несення служби. Зупинено провадження в адміністративній справі №160/2320/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, до отримання витребуваних судом доказів.

Витребувані судом докази на адресу суду не надійшли.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_8 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_6 від 10.07.1998 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_7 від 14.03.2003 року.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 09.12.1976 року.

Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.12.2024 №356:

"11. Нижчепойменованих військовослужбовців з 21 грудня 2024 року вважати такими, що прибули до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії у військову частину НОМЕР_4 . 321 грудня 2024 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та на всі види забезпечення, ПРИЗНАЧИТИ на посади та вважати такими, що 21 грудня 2024 року справи та посади прийняли та приступили до виконання службових обов`язків за посадою:

11.6 Солдата ОСОБА_3 , МЕХАНІКОМ-ВОДІЄМ ІНФОРМАЦІЯ_16 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 , ВОС НОМЕР_13, шпк 2 «солдат», тарифний розряд за посадою 6, щомісячна премія в максимальному розмірі 513% від встановленого посадового окладу."

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 15.10.2025 №4201/ст, ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації, він дійсно перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 з 21.12.2024 по теперішній час.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження 12025052420000038 від 22.01.2025 за ч.1 ст.115 КК України, заявник ОСОБА_15 : 22.01.2025 о 18:22 До ЧЧ ВП № 3 Краматорського РУП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що з 25.12.2024 його рідний брат військовослужбовець ВЧ НОМЕР_9 (ІНФОРМАЦІЯ_17) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перестав виходити на зв`язок та безвісно зник у Лиманській МТГ Краматорського району Донецької області.

05.09.2025 року представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 в інтересах позивача із адвокатським запитом, в якому просив:

- надати інформацію з якого по який період перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- видати копію наказу про зарахування солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 .

У разі відсутності солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити про причини відсутності його на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та надати:

- копію наказу про виключення солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ,

або копію протоколу службового розслідування про причини відсутності солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі військовій частині НОМЕР_1 , y

- наказ про результати службового розслідування про причини відсутності солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно заяви позивача від 05.09.2025, останній просив ІНФОРМАЦІЯ_9 спрямувати даний адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 .

Листом від 16.09.2025 №11950 ВЧ НОМЕР_1 розглянула адвокатський запит представника позивача від 05.09.2025 №05/09/25 та надіслала копію акту службового розслідування за фактом залишення військової частини та копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування".

Згідно сповіщення сім`ї № 813 ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.09.2025 №9243, позивача повідомлено, що його син солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_18 ВЧ НОМЕР_4 ВЧ НОМЕР_1 призваний 23.10.2024 року на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 зник безвісти 25 грудня 2024 року в районі н.п. Терни Краматорського району Донецької області внаслідок самовільного залишення поля бою.

Листом від 10.09.2025 №59738/30-2025 Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України представнику позивача надано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250910-1889 від 10.09.2025, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).

22.10.2025 року представником позивача подано до ТУ ДБР, розташованому у місті Краматорську адвокатський запит.

Листом від 25.10.2025 №13-07-28778/25-кр ТУ ДБР у м.Краматорську розглянуло адвокатський запит представника позивача, та повідомило, що в провадженні слідчих ТУ ДБР у місті Краматорськ перебуває кримінальне провадження №62025050010022530 від 20.06.2025 (ч.5 ст.407 КК України) за фактом вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 . Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 62025050010022530 від 20.06.2025 за ч.5 ст.407 КК України: До ТУ ДБР розташованого в місті Краматорську, від командира військової частини НОМЕР_1 , надійшло повідомлення № 5257 про те що 25.12.2024 механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_19 військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_10 , тел. НОМЕР_11 призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 . Домашня адреса: АДРЕСА_1 . В умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, який самовільно залишив місце несення служби. Тимчасове місце розташування підрозділу н.п Терни, Краматорського району, Донецької області та до теперішнього часу його місцезнаходження невідоме.

Також судом встановлено, що 10.03.2025 року командиром ВЧ НОМЕР_12 затверджено Акт службового розслідування, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за №1503/31371 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 року №1112 «Про призначення службового розслідування» за фактом самовільного залишення військової частини (місця служби) солдатом ОСОБА_4 25.12.2024 року.

Згідно п.3 "Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування" Акту службового розслідування:

"Приблизно о 21 годині 45 хвилин 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_4 , який виконував бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 23.11.2024 року №1272/1.

Приблизно о 00 годин 15 хвилин 26.12.2024 року, під час пошукових заходів між точкою евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та вогневою позицією « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області, солдатом ОСОБА_10 було знайдено радіостанцію та тактичний рюкзак солдата ОСОБА_3 . Солдата ОСОБА_3 не було знайдено.

До місця розташування підрозділу ОСОБА_17 не повертався. солдат ОСОБА_5

Також відсутня зброя закріплена за солдатом ОСОБА_4 , а саме: 7,62 мм автомат АКМ-74 № НОМЕР_5 в комплекті.

Також відсутнє майно закріплене за солдатом ОСОБА_4 , а саме: бронежилет (Туреччина) 1 к-т, шолом 2 категорії 1 шт., аптечка АМЗІ - 1 шт., ремінь розвантажувальний тактичний 1 шт., сумка-підсумок А-30 1 шт., сумка-підсумок Г 1 шт.; сумка-підсумок універсальна - 1 шт.

На телефонні дзвінки від посадових осіб військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_5 не відповідає, місцезнаходження його невідоме. Першочергові пошукові заходи результату не дали.

Термін самовільного залишення бойової позиції та незаконної відсутності в місці несення служби солдатом ОСОБА_4 становить період часу з 25.12.2024 року і по теперішній час.

Відповідно до службової характеристики солдат ОСОБА_5 за час проходження служби зарекомендував себе з негативної сторони.

Дані факти підтверджуються: рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира ІНФОРМАЦІЯ_21 військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_18 від 15.02.2025 року вх.№4715, доповіддю про подію у військовій частині НОМЕР_4 від 26.12.2024 року №1573, витягом із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 23.11.2024 року №1272/1, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.12.2024 року №356, службовою характеристикою солдата ОСОБА_3 , медичною характеристикою солдата ОСОБА_3 , поясненням старшого сержанта ОСОБА_7 , поясненням солдата ОСОБА_8 .

Неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась:

Солдат ОСОБА_5 з 25.12.2024 року і по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин.

Законних підстав самовільно залишити місце несення служби при виконанні службових обов`язків у солдата ОСОБА_3 не було.

Вина військовослужбовця:

Виходячи 3 матеріалів службового розслідування, вина військовослужбовця виражається у формі прямого умислу.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, є особиста недисциплінованість та безвідповідальність військовослужбовця."

Висновок згідно акту службового розслідування: Механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_15 військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_5 25.12.2024 року самовільно залишив бойову позицію і по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин. У діях солдата ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, а саме: самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю, а також ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, а саме: викрадення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим привласнення, становищем.

Згідно п.5 акту службового розслідування, комісією запроновано вважати солдата ОСОБА_3 таким, що зник безвісти 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України під час самовільного залишення поля бою під час бою.

Згідно Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 "Про результати службового розлідування":

"Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за №1503/31371 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 року №1112 «Про призначення службового розслідування» за фактом самовільного залишення військової частини (місця служби) солдатом ОСОБА_4 25.12.2024 року комісія з проведення службових розслідувань по фактам самовільного залишення частини (місця служби) у військовій частині НОМЕР_1 провела службове розслідування.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що механік-водій ІНФОРМАЦІЯ_15 військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_5 25.12.2024 року самовільно залишив бойову позицію і по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин. У діях солдата ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, а саме: самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю, а також ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, а саме: викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

За результатами службового розслідування, наказано:

1. Службове розслідування вважати завершеним.

2. Вважати солдата ОСОБА_3 таким, що зник безвісти 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України під час самовільного залишення поля бою під час бою.

3. Начальнику групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_4 :

3.1. відповідно до вимог Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісти» підготувати та направити до органів Національної поліції України заяву про розшук солдата ОСОБА_3 .

У заяві про розшук зниклого безвісти зазначити інформацію, що може сприяти його розшуку;

3.2. відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» від 15.09.2022 року №280, повідомити засобами зв`язку та письмово керівника районного ІНФОРМАЦІЯ_13 за місцем проживання сім`ї (близьких родичів) солдата ОСОБА_3 про дату, причину та обставини зникнення безвісти.

4. Начальнику фінансово-економічної служби головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :

4.1. відповідно до розділу 1 пункту 15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, солдату ОСОБА_4 , який самовільно залишив військову частину (місце служби) з 25.12.2024 року припинити виплати грошового забезпечення;

4.2. не виплачувати премію за грудень 2024 року солдату ОСОБА_4 , відповідно до вимог пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260;

4.3. не виплачувати солдату ОСОБА_4 додаткову грошову винагороду за грудень 2024 року відповідно до абзацу 3 пункту 11 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, у розрахунку 100 000 гривень на місяць за час безвісної відсутності або до дня обрання законної сили рішення суду про визнання його загиблим або оголошеним померлим.

5. Начальнику штабу заступнику командира військової частини НОМЕР_4 :

5.1. не включати солдата ОСОБА_3 до наказу про виплату додаткової грошової винагороди відповідно до абзацу 3 пункту 11 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, у розрахунку 100 000 гривень на місяць за час безвісної відсутності або до дня обрання законної сили рішення суду про визнання його загиблим або оголошеним померлим;

5.2. зняти з 25.12.2024 року солдата ОСОБА_3 з усіх видів забезпечення.

6. Заступнику командира з психологічної підтримки персоналу начальнику відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 надіслати повідомлення до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську про вчинення солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, а також частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України у 10-денний строк з моменту прийняття наказу про результати.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

Також судом досліджено повідомлення ВЧ НОМЕР_1 про кримінальне правопорушення від 07.05.2025 №5257, рапорт ТВО командира ІНФОРМАЦІЯ_20 ВЧ НОМЕР_4 від 26.12.2024 року, доповідь про подію у ВЧ НОМЕР_4 (про самовільне залишення в/ч) від 26.12.2024 №1573, службова характеристика на ОСОБА_4 , медична характеристика на ОСОБА_4 ,, пояснення ОСОБА_20 , пояснення ОСОБА_21 та ін.

Позивач не погоджується з діями відповідача та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2097 від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування», вважає його протиправним та незаконним у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. за №2232-XII (Закон №2232-XII).

Приписами ч.1 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За визначенням у ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року №548-XIV (Статут).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

За ст. 6 Загальних положень Статуту кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати його.

Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями ( ч. 1 ст. 16 Статуту).

Відповідно до ст. 26 вказаного Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

За визначенням у ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

В силу вимог ч.ч.1-3 ст.5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно ст. 83-85 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (Порядок №608).

За п. 1 Розділу ІІ Порядку № 608, службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 встановлено, що службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування (пункти 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608).

За п.8 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 на осіб, які проводять службове розслідування, покладено обов`язок: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

Так, згідно акту службового розслідування судом встановлено, що з доповіді про подію у військовій частині НОМЕР_4 від 26.12.2024 року №1573 стало відомо, що приблизно о 21 годині 45 хвилин 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області було втрачено зв`язок з механіком-водієм ІНФОРМАЦІЯ_15 військової частини НОМЕР_4 солдатом ОСОБА_4 , який виконував бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 23.11.2024 року №1272/1.

Приблизно о 00 годин 15 хвилин 26.12.2024 року, під час пошукових заходів між точкою евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та вогневою позицією « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області, солдатом ОСОБА_10 було знайдено радіостанцію та тактичний рюкзак солдата ОСОБА_3 . Солдата ОСОБА_3 не було знайдено. Також відсутня зброя закріплена за солдатом ОСОБА_4 , а саме: 7,62 мм автомат АКМ-74 № НОМЕР_5 в комплекті. Також відсутнє майно закріплене за солдатом ОСОБА_4 , а саме: бронежилет (Туреччина) 1 к-т, шолом 2 категорії 1 шт., аптечка АМЗІ 1 шт., ремінь розвантажувальний тактичний 1 шт., сумка-підсумок А-30 1 шт., сумка-підсумок Г 1 шт.; сумка-підсумок універсальна - 1 шт.

В розділі 3 акту розслідування вказано, що дані факти підтверджуються: рапортом тимчасово виконуючого обов`язки командира ІНФОРМАЦІЯ_21 військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_18 від 15.02.2025 року вх.№4715, доповіддю про подію у військовій частині НОМЕР_4 від 26.12.2024 року №1573, витягом із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 23.11.2024 року №1272/1, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.12.2024 року №356, службовою характеристикою солдата ОСОБА_3 , медичною характеристикою солдата ОСОБА_3 , поясненням старшого сержанта ОСОБА_7 , поясненням солдата ОСОБА_8 .

Суд звертає увагу, що під час службового розслідування не отримано пояснень ОСОБА_22 який безпосередньо здійснював пошукові заходи ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи.

Висновки розслідування побудовані на припущенні щодо самовільного залишення поля бою ОСОБА_4 , що має наслідком відсутність на військовій службі з 25.12.2024 року по теперішній час.

Обставини того, що ОСОБА_22 знайшов радіостанцію та тактичний рюкзак солдата ОСОБА_4 , самого солдата ОСОБА_4 не було знайдено, а також те, що була відсутня зброя закріплена за солдатом ОСОБА_4 , а саме: 7,62 мм автомат АКМ-74 № НОМЕР_5 в комплекті, відсутнє майно закріплене за солдатом ОСОБА_4 , а саме: бронежилет (Туреччина) 1 к-т, шолом 2 категорії 1 шт., аптечка АМЗІ 1 шт., ремінь розвантажувальний тактичний 1 шт., сумка-підсумок А-30 1 шт., сумка-підсумок Г 1 шт.; сумка-підсумок універсальна - 1 шт. не можуть безперечно свідчити про самовільне залишення поля бою.

Суд зазначає, що за своєю суттю самовільне залишення військовослужбовцем місця служби або військової частини, а також нез`явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або лікування є порушенням військової дисципліни. При цьому, самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений такий дозвіл надати.

Поважними причинами може бути визнана, наприклад, стихійне лихо чи інші надзвичайні події та обставини, які підтверджені відповідними документами.

Відсутність у командира відомостей (доказів) про причини залишення чи нез`явлення військовослужбовця зобов`язує командира доповісти про такий факт своє командування та повідомити відповідний орган досудового розслідування.

Посилання відповідача в акті службового розслідування, лише на наявність знайдених речей (радіостанцію та тактичний рюкзак), фізичну відсутність військовослужбовця - ОСОБА_4 та відсутність на місці знайдених речей закріпленої зброї та майна, не можуть безперечно свідчити про самовільне залишення поля бою.

Матеріали службового розслідування не містять переконливих доказів, які підтверджують факт самовільного залишення бойових позицій ОСОБА_4 , що має наслідком відсутність на військовій службі з 25.12.2024 року по теперішній час.

Службовим розслідуванням фактично не встановлено, що саме сталось 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області та внаслідок чого було втрачено зв`язок з ОСОБА_4 .

На переконання суду, висновки про самовільне залишення ОСОБА_4 поля бою, що мало наслідком те, що ОСОБА_4 зник безвісти 25.12.2024 року під час переміщення з точки евакуації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до вогневої позиції « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області позиції, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України, зроблені без належного дослідження всіх доказів, а саме опитування безпосередніх свідків, аналізу даних БПЛА, встановлення факту отримання можливого поранення або потрапляння в полон.

Твердження військової частини про самовільне залишення поля бою не підтверджене належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд виходить з того, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено у законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказаний конституційний принцип поширюється також на випадки, коли орган державної влади фактично покладає на особу наслідки, пов`язані із вчиненням кримінально караного діяння.

Суд звертає увагу, що самовільне залишення військової частини або місця служби, викрадення, привласнення військовослужбовцем зброї, самовільне залишення поля бою, є діяннями, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. Відтак висновок про наявність у діях військовослужбовця ознак таких правопорушень не може ґрунтуватися виключно на припущеннях службового розслідування та повинен бути підтверджений належними доказами, отриманими у встановленому законом порядку.

На момент прийняття оскаржуваного наказу жодним компетентним органом не було встановлено у визначеному законом порядку факту самовільного залишення поля бою, що має наслідком відсутність ОСОБА_4 на військовій службі з 25.12.2024 року по теперішній час.

Проте, частина 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 2097 від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування» містить висновок про те, що ОСОБА_4 є таким, що зник безвісти 25.12.2024 року саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України під час самовільного залишення поля бою під час бою.

Суд зазначає, що "зникнення безвісти" та "самовільне залишення поля бою" є взаємовиключними обставинами, тобто факт наявності однієї не є наслідком виникнення іншої.

Відповідно, висновки службового розслідування про наявність у його діях таких ознак фактично ґрунтувалися виключно на припущеннях, у суперечливими та взаємовиключними, зроблені передчасно та не можуть вважатися об`єктивними.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає , що службове розслідування стосовно солдата ОСОБА_4 проведено без урахування всіх обставин, поверхнево, з формуванням передчасних висновків, що свідчить про протиправність дій посадових осіб військової частини щодо неналежного проведення такого розслідування та про протиправність оскаржуваного наказу.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відтак, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що у даному випадку наявні підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування» .

Суд відмовляє в частині позовних вимог про зобов`язання надати позивачу сповіщення про зниклого безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 грудня 2024 року через місцеві органи ІНФОРМАЦІЯ_13 для оформлення належних виплат у зв`язку зі зникненням сина, виходячи з наступного.

Предметом спору в цій справи є наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування», прийнятий за результатом службового розслідування проведеного за фактом самовільного залишення військової частини (місця служби) солдатом ОСОБА_4 .

Тоді як метою розслідування зникнення безвісті військовослужбовця є встановлення точні дати, місця та обставин, за яких військовослужбовець зник (під час штурму, обстрілу тощо), відібрати свідчення, а зафіксувати факт, що він не залишив позиції добровільно.

Оскільки факт зникнення безвісти відповідачем ще не встановлено, зазначені обставини виключають можливість зобов`язання відповідача надати позивачу відповідне сповіщення.

За ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, виходячи з встановлених обставин справи і системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2129,60 грн.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1064,80 грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 «Про результати службового розслідування» за фактом самовільного залишення військової частини (місця служби) солдатом ОСОБА_4 25.12.2024 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , с-ще Черкаське) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) витрати з оплати судового збору у сумі 1064,80

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова