Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №140/2074/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2074/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30 серпня 2017 року, а також з врахуванням індексації грошового забезпечення, осіб із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу” від 15.01.2004 №44, нараховані та виплачені при звільненні з військової служби: премію за період з 01 по 20 листопада 2021 року в розмірі 87% від посадового окладу включно; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від окладу грошового утримання за період з 01 по 20 листопада 2021 року включно; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2020 рік за 15 діб; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2021 рік за 25 діб; грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2019, 2020, 2021 роки за 42 доби;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30 серпня 2017 року, а також з врахуванням індексації грошового забезпечення, фізичних осіб із одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу” від 15.01.2004 № 44, нараховані та виплачені при звільненні з військової служби : премію за період з 01 по 20 листопада 2021 року в розмірі 87% від посадового окладу включно; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від окладу грошового утримання за період з 01 по 20 листопада 2021 року включно; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2020 рік за 15 діб; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2021 рік за 25 діб; грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2019,2020, 2021 роки за 42 доби;

- в задоволенні решти позовних вимог відмолено.

25 травня 2026 року від представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 3000 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Адміністративну справу №140/2074/26 було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, а тому, враховуючи відсутність необхідності виклику представників учасників справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду такої заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Згідно ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зазначений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

В первісній позовній заяві позивача заявив, зокрема такі позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020- 2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В подальшому ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни від 12 березня 2026 року про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, зокрема доповнено позов такими позовними вимогами: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року , та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, а також з врахуванням індексації грошового забезпечення , осіб із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15.01.2004 № 44, нараховані та виплачені при звільненні з військової служби : премію за період з 01 по 20 листопада 2021 року в розмірі 87% від посадового окладу включно; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від окладу грошового утримання за період з 01 по 20 листопада 2021 року включно; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2020 рік за 15 діб; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2021 рік за 25 діб; грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2019,2020, 2021 роки за 42 доби та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року , та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, а також з врахуванням індексації грошового забезпечення , фізичних осіб із одночасною компенсацією сум податку з доходів відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15.01.2004 № 44, нараховані та виплачені при звільненні з військової служби : премію за період з 01 по 20 листопада 2021 року в розмірі 87% від посадового окладу включно; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від окладу грошового утримання за період з 01 по 20 листопада 2021 року включно; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2020 рік за 15 діб; грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2021 рік за 25 діб; грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2019,2020, 2021 роки за 42 доби

При цьому, судом в мотивувальній частині рішення суду від 21 травня 2026 року позовні вимоги в частині, що стосується визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30 серпня 2017 року; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум, визнано такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020- 2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум, є одними із позовних вимог, з приводу яких досліджувалися докази, проте не вирішеною судом в резолютивній частині рішення суду, а тому, суд вважає, що заява представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач письмових пояснень (заперечень) проти вказаної заяви до суду не подав.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви у спосіб стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з ухваленням додаткового рішення, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви долучено: 1) договір про надання правової допомоги від 23.01.2026; 2) додаток від 23.01.2026 до договору про надання правової допомоги від 23.01.2026; 3) ордер на надання правничої допомоги від 23.01.2026; 4) розрахунок обсягу наданих клієнту правничих послуг від 17.02.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги від 23.01.2026 та додатку до нього від 23.01.2026; 5) довідку-квитанцію від 17.02.2026.

Відповідно до розрахунку обсягу наданих клієнту правничих послуг від 17.02.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги від 23.01.2026 та додатку до нього від 23.01.2026, адвокатом Світлицькою Зоряною Олександрівною надано

ОСОБА_1 такі правничі послуги з:

- підготовка та подання заяви в порядку досудового врегулювання спору до Військової частини НОМЕР_1 про виплату всіх належних виплат при звільненні за 2020-2021 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року - 1 год.

- підготовка та подання позову у справі про виплату всіх належних виплат при звільненні з Військової частини НОМЕР_1 за 2020-2021 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Nє 704 від 30 серпня 2017 року, а також про перерахунок допомог з врахуванням індексації грошового забезпечення, та перерахунок грошових компенсацій за дні невикористаних оплачуваних відпусток з урахуванням додаткової винагороди - 5 год.

За дані правничі послуги адвокатом Світлицькою Зоряною Олександрівною отримано гонорар у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

На думку суду, оскільки вказані вище докази щодо надання правової допомоги у справі належним чином оформлені, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу чи клопотання про зменшення розміру таких витрат, складність справи, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у повному розмірі.

З урахуванням наведеного, а також, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати шляхом стягнення 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, заяву представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни про винесення додаткового рішення слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.241, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача – адвоката Світлицької Зоряни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 20.11.2021 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока