Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №140/5328/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5328/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лащук Юлія Валеріївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі також – ЦВЛК, відповідач), в якому просила:

визнати незаконним та скасувати рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у м. Києві, що затверджено протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 повністю;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно переглянути постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024 року та змінити її в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження» як такого, що: «Так, пов`язане із захистом Батьківщини».

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 з 29.04.2022 проходив військову службу Військової частини НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби та участі у бойових діях 13.09.2024 позивач отримав поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми та первинною медичною картою. Після отримання травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах.

09.12.2024 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у позаштатній постійно-діючій госпітальній військово-лікарській комісії КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, за результатами якого останньому встановлено діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): помірно виражений, стійкий емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження. ТАК, Захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Не погодившись з прийнятою постановою, адвокат Лащук Ю. В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із скаргою на вказану постанову ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії. Згідно рішення відповідача, оформленого протоколом № 2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025, постанову ВЛК про причинний зв`язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КП «Волинська обласна психіатрична лікарня», затверджену довідкою ВЛК №311 від 30.05.2024, та постанову ВЛК про причинний зв`язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб», затверджену довідкою ВЛК №124 від 09.12.2024, скасовано.

Представник позивача не погоджується з вказаним рішенням ЦВЛК.

Вказує, що відповідач, розглядаючи скаргу, вийшов за межі її предмета, чим істотно порушила вимоги законодавства України та допустила погіршення становища скаржника. Зазначає, що у поданій скарзі, представник позивача просив лише змінити формулювання причинного зв`язку захворювання, визначеного в довідці ВЛК №124 від 09.12.2024 в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження» на наступне: «Так, пов`язане із захистом Батьківщини». Натомість, ЦВЛК не лише скасувала постанову ВЛК про причинний зв`язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідкою ВЛК КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124, а й скасувала довідку ВЛК КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311, яка взагалі не була предметом розгляду в межах поданої скарги.

На переконання представника позивача, своїм рішенням відповідач вийшов за межі доводів скарги, здійснив нову оцінку медичних обставин, скасував рішення, яке не було предметом оскарження, та фактично провів повторний розгляд справи по суті. Тобто відповідач підмінив процедуру перегляду процедурою первинного розгляду, що є прямим перевищенням повноважень.

Наголошує, що звернення зі скаргою мало на меті покращити правовий статус ОСОБА_1 , натомість рішення відповідача позбавило його вже встановлених діагнозів та причинно-наслідкових зв`язків.

Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення ЦВЛК не надала належної оцінки та не врахувала довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджує відповідний статус ОСОБА_1 .

На переконання представника позивача, зазначений документ містить істотні для правильного вирішення питання обставини, однак відповідачем він був проігнорований або формально врахований без належного аналізу його змісту та правового значення. Таким чином, при ухваленні постанови відповідач не дослідив у повному обсязі всі наявні матеріали справи, чим порушив вимоги щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду обставин, що є обов`язковими при прийнятті рішень суб`єктом владних повноважень.

На підставі викладеного просить поданий в інтересах ОСОБА_1 позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає, що ним створені належні умови учасникам судового процесу для можливості реалізації останніми своїми процесуальними правами, передбаченими КАС України для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

В квітні 2022 року ОСОБА_1 призваний на проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», що підтверджується записом військового квитка позивача серії НОМЕР_2 (а.с.11-13).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 08.10.2024 за вих. №2366 про обставини травми, 13.09.2024 штаб-сержант ОСОБА_1 близько 22:30 поблизу села Новоандріївка Пологівського району Запорізької області військовослужбовець ОСОБА_1 при виконанні бойового завдання в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, внаслідок удару керованою авіаційною бомбою по позиціях батальйонного району оборони отримав поранення: цефалгічний синдром, забій лівого колінного суглобу (а.с.16).

З 14.09.2024 по 30.09.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради з діагнозом: ВТ (13.09.2024), акубаротравматичне ураження вух без порушення цілісності барабанних перетинок, тінітус, ДДУХ ШВХ, ПВХ, ГВХ, протрузії дисків L1 L2, L4-L5, екструзія м/х диску L5-S1, випинания L2-L3, L3-L4, субстеноз хребетного каналу, вертеброгенна цервікоо-торакко-люмбалгія. Виражений больовий, м`язово тонічний синдром, хронічно- рецидивуючий перебіг, ст. загострення, гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ВДР2, вестибулярний, цефалгічний синдроми, органічний емоційно-лабільний розлад, отомікоз лівого вуха, дегенеративний остеоартроз лівого колінного суглоба ІІ ст., міопія слабкого ступеню, ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом OU, стороннє тіло рогівки OD, що підтверджується випискою із медичної карти хворого №4890 терапевтичне відділення №2 КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради від 30.09.2024 (а.с.14зворот-15).

З 30.09.2024 до 15.11.2024 року солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради з діагнозом: органічний, емоційно лабільний розлад, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №5558\3 КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 15.11.2024 (а.с.18).

З 17.11.2024 до 11.12.2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради з діагнозом: помірно виражений, стійкий, органічний, емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №6245\3 КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 11.12.2024 (а.с.20).

09.12.2024 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд позаштатною постійно-діючою госпітальною військово-лікарською комісією Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, результати якого оформлено довідкою військово-лікарської комісії №124 від 09.12.2024.

Відповідно до записів вказаної довідки, позивачу встановлено наступний діагноз:

F06. Помірно виражений, стійкий емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження. ТАК, Захворювання, пов`язане з проходженням військової служби;

Т90. Наслідки перенесеної вибухової травми (22.06.2024, 30.06.2024) у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, цефалгічний синдром. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідки про обставини травми не надав;

Т94. Стан після перенесеної вибухової травми (13.09.2024) у вигляді акубаротравми та травми лівого колінного суглобу з частковим пошкодженням передньої хрестоподібної зв`язки з незначним порушенням функції. Двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня. Тінітус. Травма легка (за критеріями затвердженими наказом МОЗУ від 04.07.2007 № 370). Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми №2366 від 08.10.2024, наданою командиром військової частини НОМЕР_3 );

М54. Вертеброгенна радикулопатія L5-S1, двобічне ураження, рецидивуючий перебіг, больовий синдром, помірне статико-динамічне порушення функції хребта на тлі остеохондрозу поперекового відділу з килою диску L5-S1. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

І10. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня, помірний ризик. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статей 14б, 23б, 39б графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.19).

Не погодившись з прийнятою постановою в частині визначення причинного зв`язку відповідно до підпункту «є» 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, «Захворювання «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби», адвокат Лащук Ю.В. в інтересах позивача звернулася із скаргою на вказану постанову ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії у якій просила: переглянути постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії №124 від 09.12.2024 та змінити вказану постанову в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв?язку захворювання «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження на наступне: «Так, пов?язане із захистом Батьківщини» (а.с.29-30).

Згідно протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025, Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України постановила (вирішила): «Постанову ВЛК про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311 та КНП №Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124 – скасувати. Підстав для задоволення вимог адвоката Лащук Ю.В. згідно заяви-скарги від 29.07.2025 та листа від 17.10.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 за довідкою ВЛК КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124, та прийняття постанови про причинний зв?язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов?язане із захистом Батьківшини», на підставі наданих документів, не встановлено» (а.с.23-25).

Не погоджуючись із вказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (Закон №2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

За змістом частини четвертої вказаної статті порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 3 Закону №2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення №402 (далі по тексту – Положення №402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402).

Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3 розділу I Положення №402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За змістом пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Відповідно до пункту 21.16 глави 21 розділу II Положення №402 якщо у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), складеному на військовослужбовця (осіб, звільнених з військової служби), зазначені хвороби (поранення), одержані (що виникли) за різних обставин, ВЛК приймає постанови про їх причинний зв`язок окремо.

На підставі пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення №402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія Акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

За правилами частини п`ятої статті 16 Закону №2232-XII рішення районної (міської) комісії може бути оскаржено громадянином України до комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК визначено Главою 3 розділу І Положення №402.

Так, відповідно до п. 3.3. відповідно до пункту 3.3. глави 3 розділу І Положення №402. скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

З матеріалів справи слідує, що 09.12.2024 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 позаштатною постійно-діючою госпітальною військово-лікарською комісією КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, позивачу встановлено наступний діагноз:

F06. Помірно виражений, стійкий емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження. ТАК, Захворювання, пов`язане з проходженням військової служби;

Т90. Наслідки перенесеної вибухової травми (22.06.2024, 30.06.2024) у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, цефалгічний синдром. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідки про обставини травми не надав;

Т94. Стан після перенесеної вибухової травми (13.09.2024) у вигляді акубаротравми та травми лівого колінного суглобу з частковим пошкодженням передньої хрестоподібної зв`язки з незначним порушенням функції. Двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня. Тінітус. Травма легка (за критеріями затвердженими наказом МОЗУ від 04.07.2007 № 370). Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми №2366 від 08.10.2024, наданою командиром військової частини НОМЕР_3 );

М54. Вертеброгенна радикулопатія L5-S1, двобічне ураження, рецидивуючий перебіг, больовий синдром, помірне статико-динамічне порушення функції хребта на тлі остеохондрозу поперекового відділу з килою диску L5-S1. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

І10. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня, помірний ризик. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби (а.с.19).

За результатами розгляду скарги представника позивача на вказану постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної ВЛК, згідно протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025, Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України постановила: «Постанову ВЛК про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311 та КНП №Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124 – скасувати. Підстав для задоволення вимог адвоката Лащук Ю.В. згідно заяви-скарги від 29.07.2025 та листа від 17.10.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 за довідкою ВЛК КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124, та прийняття постанови про причинний зв?язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов?язане із захистом Батьківшини», на підставі наданих документів, не встановлено» (а.с. 23-25).

З огляду на обгрунтування позовних вимог, спірними питаннями в межах даної справи є:

можливість ЦВЛК переглянути та скасувати постанову ВЛК регіону в межах розгляду скарги особи з питань, які не були предметом поданої скарги (з виходом за межі та вимоги поданої скарги);

обґрунтованість спірного рішення ЦВЛК в частині відмови задоволення скарги представника позивача щодо зміни формулювання причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 .

За змістом підпунктів 2.3.1. та 2.3.2. пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, в тому числі, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК, серед іншого, має право:

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Пунктом 2.2. глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Аналіз підпунктів 2.3.3. та 2.3.4 пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402 зумовлює висновок про те, що ЦВЛК наділена правом «розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.

На спірні правовідносини, в тому числі, поширюється дія Закону України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі також – Закон №2073-IX).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону №2073-IX, адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.

Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження (ч. 3 ст. 52 Закону №2073-IX).

Як випливає з оскаржуваного рішення, підставою для прийняття ЦВЛК рішення про скасування постанови ВЛК про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311 та КНП №Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124 стала відсутність довідок про обставини травми позивача.

Як уже зазначалося судом вище, відповідно п. 21.7. глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у якому зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється в електронній формі та не пізніше наступного дня після оформлення пересилається засобами ІКС у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Один примірник довідки виготовляється у паперовій формі і обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця

Приписи п. 21.25. глави 21 розділу ІІ Положення №402 містять імперативну норму щодо надання військовослужбовцями, які отримали травму, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення.

В свою чергу , відповідно до третього абзацу п. 21.8. глави 21 розділу ІІ Положення №402, прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

З огляду на встановлений факт неподання до військово-лікарських комісій нижчого рівня довідки про обставини травми позивача, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення ЦВЛК №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 в частині скасування постанови ВЛК про причинний зв?язок розладів психіки та поведінки органічного походження за довідками ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311 та КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124.

Суд звертає увагу, що як у довідці ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311, так і довідці КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124 зазначені різні хвороби (поранення, травми), одержані (що виникли) позивачем за різних обставин, та висновки про їх причинний зв`язок.

З огляду на мотивувальну частину оскаржуваного рішення, ЦВЛК скасовано виключно ті діагнози позивача, що стосуються розладів психіки та поведінки органічного походження (пункт 8 рішення ЦВЛК №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025).

Відтак, інша частина висновків, викладених у довідці ВЛК КІ «Волинська обласна психіатрична лікарня» від 30.05.2024 №311 та довідці КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 09.12.2024 №124, залишаються чинним.

Оскаржуване рішення не містить відомостей про скасування згадуваних постанов ВЛК у повному обсязі.

Вирішуючи даний спір в частині обґрунтованості спірного рішення ЦВЛК №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 щодо відмови задоволення скарги представника позивача щодо зміни формулювання причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.4 Закону №2073-IX одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості.

Статтею 8 цього ж Закону визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах,

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові 11.09.2023 у справі справа №420/14943/21 Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права

Принагідно слід звернути увагу і на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява №37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..

На переконання суду, оскаржуване рішення відповідача №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 явно не є ні вмотивованим, ні обґрунтованим, оскільки зі змісту наведеного неможливо зрозуміти причини, підстави та обставини, виходячи з яких відповідачем було прийняте рішення щодо відмови у задоволенні скарги представника позивача.

Суд звертає увагу відповідача, що у поданій до ЦВЛК скарзі представник позивача акцентувала увагу комісії, що захворювання ОСОБА_1 «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження» та його розвиток припав на період після отримання ним 13.09.2024 поранення внаслідок удару керованою авіаційною бомбою по позиціях батальйонного району оборони під час його участі у бойових діях поблизу села Новоандріївка Пологівського району Запорізької області, що свідчить про його пов`язаність із захистом Батьківщини та дає підстави для його кваліфікації за підпунктом «г» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402.

До поданої відповідачу скарги позивачем долучено ряд документів різних медичних установ, якими заявник намагався довести ЦВЛК, як органу, який вправі переглянути постанову ВЛК регіону, обгрунтованість вимог скарги.

Проте оскаржуване рішення не містить належного обгрунтування підстав не врахування (відхилення) відповідачем обставин, викладених у скарзі та долучених в їх обгрунтування медичних документів про стан здоров`я позивача.

Суд звертає увагу на те, що прийняття спірного рішення без урахування стану здоров`я позивача, без дослідження характеру захворювання та наявних медичних документів, суперечить вимогам згадуваних вище положень чинного законодавства.

Як уже вказано судом вище, перевірка правомірності рішення ВЛК регіону входить до повноважень відповідача. Однак, на переконання суду, останній прийняв рішення відмову у задоволенні скарги позивача без врахування усіх медичних критеріїв та належної мотивації прийнятого рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, відповідач відзив на позов до суду не надав, правомірність спірного рішення не довів.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про скасування рішення ЦВЛК №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 в частині відмови у задоволенні скарги позивача від 29.07.2025.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача повторно переглянути постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024 та змінити її в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання «Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження» як такого, що: «Так, пов`язане із захистом Батьківщини».

Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява №49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Суд вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону №2073-IX, згідно з яким дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:

дискреційне повноваження передбачено законом;

дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду (дискреції) є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Суд не може підміняти встановлену законодавством процедуру прийняття рішення ЦВЛК.

Також суд наголошує, що суд не здійснює власну оцінку стану здоров`я чи діагнозу особи, що відповідає практиці Верховного Суду у справі №806/526/16.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання відповідача змінити постанову регіональної ВЛК в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача на постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024.

Позивач звільнений від сплати судового збору, відтак питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, що затверджене протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025, в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 29.07.2025 на постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 29.07.2025 на постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 05 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179).

Суддя Н.В. Стецик