Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №947/30942/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/30942/26

провадження №3/947/3060/26

П О С Т А Н О В А

04 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181773 від 20 липня 2026 року вбачається, що 20.07.2026 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини, ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: кричав та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В матеріалах справи також містяться: 1) протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.07.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 просить співробітників поліціх вжити заходів адміністративного характеру до її чоловіка, ОСОБА_1 , який за місцем мешкання влаштував конфлікт, в ході якого вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, під час якого ображав її образливими словами, висловлювався нецензурною лайкою, принижував честь та гідність; 2) пояснення ОСОБА_2 від 20.07.2026 року, з яких вбачається, що у старшої доньки відбувся конфлікт із вітчимом, оскільки донька зробила йому зауваження щодо вживання ним алкоголю, також чоловік ображав і її, казав, що вона не достойна дружина та не піклується про нього, погрожував відібрати сина; 2) пояснення ОСОБА_3 від 20.07.2026 року з яких вбачається, що 20.07.2026 року у неї стався конфлікт із вітчимом через те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту вітчим виражався грубою лексикою, також спричиняв їй психологічний тиск; 4) пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2026 року, з яких вбачається, що 20.07.2026 року у нього стався конфлікт із дружиною та падчеркою, у ході якого він не втримався та кричав на них та називав їх нецензурною лайкою. Зауважив, що алкогольних напоїв у цей день не вживав, проте перебував у напруженому емоційному стані; 5) форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.07.2026 року, відповідно до якої поліцейським зазначено, що кривдник зловживає алкогольними напоями, також визначено рівень небезпеки як низький; 6) копія термінового заборонного припису відносно ОСОБА_1 ; 6) копія паспорта ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомив.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Окрім цього, в заяві додатково зазначила, що наразі сімейний конфлікт між нею та чоловіком вичерпаний, жодних претензій до нього не має. Зауважила, що даний інцидент був викликаний виключно важким психоемоційним та критичним фізичним станом її чоловіка (емоційним станом), пов`язаним із безпосередньою тривалою участю у бойових діях, оскільки її чоловік зазнав двох важких контузій. Також, надала суду довідку з в/ч НОМЕР_1 від 17.07.2025 року про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем цієї військової частини з 18.06.2025 року по теперішній час.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі – Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які є подружжям.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши докази по справі, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суддя робить висновок, що 20.07.2026 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини, ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: кричав та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.

Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суддя враховує заяву потерпілої, з якої вбачається, що подружжя примирилося, форму оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої рівень небезпеки визначено низьким, а також той факт, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався, у зв`язку з чим суддя вважає за можливе не направляти ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, суддя не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця, оскільки відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

В той же час, дана справа про адміністративне правопорушення пов`язана із вчиненням ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто не пов`язана із виконанням особою військового обов`язку або службових обов`язків як військовослужбовця.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Щербіна