Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №945/1726/26
Суддя: Павленко І. В.
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1726/26
Провадження № 3/945/544/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 13.01.2024 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
09 липня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № ПП 016062 від 03 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-57 КУпАП.
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2026 року справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-57 КУпАП повернуто до Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, для подання до належного суду (а. с. 8-10).
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2026 виправлено описку, допущену в зазначенні прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 11).
23 липня 2026 року на адресу суду протокол про адміністративне правопорушення № ПП 016062 від 03 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-57 КУпАП надійшов вдруге.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № ПП 016062, 03 липня 2026 року о 00 годині 15 хвилин біля с-ща Весняне Миколаївського району Миколаївської області, на 126 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, ОСОБА_1 не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки що полягали у відмові від проходження габаритно-вагового контролю на 210 км+810 м автодороги Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, через м. Вознесенськ, на пересувному пункті ГВК (Рішення РС 006091 від 03.07.2026 року про супроводження автомобільного транспортного засобу), що передбачено ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 188-57 КУпАП.
На виконання постанови суду від 09 липня 2026 року Управлінням державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті надано лист за вих № 3088/34.1/23-26 від 20.07.2026 року, з якого слідує, що фактично водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення саме на 126 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, біля с-ща Весняне, Миколаївського району, Миколаївської області (а. с. 15).
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом здійснення телефонограми за номером телефону, вказаним у протоколі; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 23.07.2026 року, останній повідомив, що з протоколом згоден, вину свою визнає, просив розгляд справи проводи без його участі (а. с. 18).
Протокол про адміністративне правопорушення № ПП 016062 від 03 липня 2026 року не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому, другий примірник протоколу останній отримав 03.07.2016 року (а. с. 1).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 188-57 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, беручи до уваги телефонограму та позицію особи, повідомлену у ній, за вказаних обставин, суд вважає за можливе в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.
Згідно припису ст. 8 КУпАП, особа яка вчинила, адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 188-57 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а відповідно і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП, Управлінням державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті надано:
протокол про адміністративне правопорушення № ПП 016062 від 03 липня 2026 року (а. с. 1);
копію посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 13.01.2024 року на ім`я « ОСОБА_1 » та копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу MAN, н/з НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_3 (а. с. 2);
фотокопії транспортного засобу (а. с. 3);
копію товарно-транспортної накладної від 02.07.2026 року (а. с. 4).
Виходячи зі змісту диспозиції ст. 188-57 КУпАП слідує, що ця норма є бланкетною, тобто відсилає до норм закону, зокрема до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил дорожнього руху.
Як убачається з фабули протоколу про адміністративне правопорушення № ПП 016062, складеного 03.07.2026 року, ОСОБА_1 не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки, що полягали у відмові від проходження габаритно-вагового контролю на 210 км+810 м автодороги Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, через м. Вознесенськ, на пересувному пункті ГВК, чим порушив вимоги ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає систему органів державного регулювання та контролю у цій сфері, повноваження Верховної Ради, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та порядок здійснення державного контролю перевізників.
Абзацом 12 ч. 7 ст. 6 означеного закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Відповідно до абз. 9 ч. 10 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», на території України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.
При цьому, у протоколі не зазначено яку саме норму права було порушено ОСОБА_1 .
Дослідивши в судовому засіданні вказані вище докази, судом встановлено, що у протоколі також відсутні будь-які відомості того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, н/з НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_3 , і не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки, що полягали у відмові від проходження габаритно-вагового контролю на 210 км+810 м автодороги Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, через м. Вознесенськ, на пересувному пункті ГВК.
Тобто, суду не надано достатніх доказів руху транспортного засобу MAN, н/з НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 в зоні дії габаритно-вагового контролю.
Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Пунктом 2.4.-1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського.
Ці пункти позначаються знаком 5.96.1 «Зона габаритно-вагового контролю», який позначає початок обладнаних вздовж автомобільних доріг загального користування майданчиків, призначених для проходження габаритно-вагового контролю вантажних автомобілів на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що автомобіль MAN, н/з НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ, н/з НОМЕР_3 , був зупинений в порядку, передбаченому вищенаведеними нормами законодавства на стаціонарному або пересувному пункті габаритно-вагового контролю, обладнаному дорожнім знаком 5.96.1., тобто до матеріалів справи не надано жодного доказу невиконання ОСОБА_1 законної вимоги працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського щодо зупинки вантажного автомобіля.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення № ПП 016062 від 03.07.2026 року, зокрема, в графі «до протоколу додаються» зазначено про наявність відеозапису процесу перевірки, однак матеріали справи такого доказу не містять.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 188-57, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 280, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В. Павленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua