Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №487/5940/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5940/26

Провадження №3/487/1028/26

Заводський районний суд м. Миколаєва

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.08.2026 м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу на посаді командира взводу охорони факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил у званні головний сержант, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення № ОМД-486 від 16.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Судом встановлено, що згідно зі ст. ст. 4-6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

10.07.2025 відповідно до наказу начальника Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС № 195 головного сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду командира взводу охорони Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту головний сержант ОСОБА_1 був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. ст. 28, 29, 30 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає у наділенні командира всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові права віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів ЗС України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. В свою чергу підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до положень ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командир наділений правом віддання наказів і розпоряджень, в свою чергу обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. У разі непокори чи опору підлеглого, командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

Статтею 37 Статуту передбачено порядок віддання й виконання наказів, відповідно до якого військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Разом з тим, головний сержант ОСОБА_1 , в порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи умисно, всупереч інтересам служби, вчинив відмову від виконання законних вимог командира (начальника) за наступних обставин.

18.06.2026, з метою навчання проходження базової загальновійськової підготовки особовим складом військової частини, начальником Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС видано наказ № 180, згідно з яким головний сержант ОСОБА_1 з 22.06.2026 по 25.07.2026 мав убути до військової частини НОМЕР_2 для проходження навчання.

Водночас 22.06.2026 головний сержант ОСОБА_1 , перебуваючи в місці дислокації підрозділу Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС ( АДРЕСА_2 ), відмовився від виконання законних вимог начальника Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС, визначених наказом № 180 від 18.06.2026 - убути до військової частини НОМЕР_2 для проходження базової загальновійськової підготовки.

Станом на теперішній час наказ начальника Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС № 180 від 18.06.2026 залишається невиконаним.

Відповідно до висновку з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, викладеного в листі за вих. №38-5-6-6861 вих-26 від 13.07.2026, в діях головного сержанта ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до змісту якої з протоколом погодився.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 вищевказаних вимог законодавства.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № ОМД-486 від 16.07.2026; письмових поясненень ОСОБА_1 ; заявки на підготовку (перепідготовку) військовослужбовців у НЦ і ЦПСС ЗС України, 14,9 Кб; витягу з наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил від 18.06.2026 № 180; акту службового розслідування.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності є штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-10, 278, 280, 283, 284 КУпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Т. А. Карташева