Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №707/2126/26
Суддя: Люклянчук В. Ф.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/515/26 Справа № 707/2126/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Волкова Н. С. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
ВСТАНОВИВ
З постанови судді вбачається, що 17 травня 2026 року об 01 год 05 хв. в с. Худяки Черкаського району Черкаської області по вул. Шкільна, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810», результат тесту № 3088 позитивний та склав 1.39‰. Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме - на бодікамеру працівника поліції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, неправильно встановлені обставини справи, що призвело до хибних висновків.
Приводить свою версію подій, за якою 17.05.2026 близько 01.00 години в с. Худяки, Черкаського району на вул. Шкільній він перебував у власному автомобілі «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , який стояв на обочині, рух не здійснював. До автомобяля під`їхав патрульний автомобіль, з якого вийшов поліцейський, котрому він заперечив подію керування транспортним засобом. Далі, без пояснень причини зупинки, інспектор потребував надати водійське посвідчення та документи на автомобіль і повідомив, що в нього є підозра на те, що він керує автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Запропонував пройти тест на наявність алкоголю в крові за допомогою приладу «Драгер». На що він погодився. У подальшому, під час оформлення матеріалів, поліцейський запропонував пройди огляд на стан сп`яніння в медичній установі, на що він погодився. Проте його до медичної установи так і не доставили з незрозумілим для нього причинам. Наведене, на думку апелянта, є грубим порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Стверджує, що під час судового засідання в суді першої інстанції, він, не маючи належного розуміння значення тих питань, які йому ставила суддя, не маючи захисника, обмовив себе сказавши, що вину визнає та підтверджує обставини, що містяться в матеріалах. Також зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що дата тестування приладу «Драгер» вказана неправильно (07.01.2004), абсолютно не читабельний час проведення огляду та затерта температура повітря, при якій проводилось тестування. Тому вважає даний доказ недопустимим. Переконаний, що в матеріалах справи відсутні дані про дату повірки даного приладу, а акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить дати його складання. Вказує на те, що на відеозаписах не зафіксовано факт його керування транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги, надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею не було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667971 від 17 травня 2026 року в цей день, об 01 год 05 хв. в с. Худяки Черкаського району Черкаської області по вул. Шкільна, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810», результат тесту № 3088 позитивний та склав 1.39‰.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Разом з тим, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції доказами.
Частина 3 статті 266 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Такі ж саме норми містяться в ст. 7 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція) та ст. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок).
З відеозапису з нагрудних камер патрульного поліцейського випливає, що водій ОСОБА_1 не висловив погодження з результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.
Також той заперечив обставини перебування ним в стані алкогольного сп`яніння.
Заразом можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов`язується з установленням стану алкогольного сп`яніння водія, що здійснений на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі згоди водія з таким результатом.
Проте інспектор патрульної поліції не переконався ОСОБА_1 чи згоден той з результатами відповідного огляду, безапеляційно повідомивши водія, що той перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Водночас поліцейський, після складання направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я проігнорував вимогу ОСОБА_1 , в порушення положення ч. 3 ст. 266 КУпАП не доставив до закладу охорони здоров`я.
Зазначення про протилежне судом першої інстанції - про визнання ОСОБА_1 своєї вини, не спростовує наведених висновків апеляційного суду.
У такому випадку поліцейський відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, ст. 9 розд. ІІ Інструкції та ст. 7 Порядку повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Утім поліцейський цих імперативних норм законодавства не виконав та за відсутності правових підстав для цього склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції не звернув уваги на незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також його вимогу про проходження огляду в закладі охорони здоров`я. З цього приводу вмотивованих відповідей не надав.
За умови не висловленої згоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукування на папері показників спеціального технічного засобу не підтверджують, що водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Попри позицію суду першої інстанції, відсутність заперечень і підписання ОСОБА_1 без зауважень протоколу про адміністративне правопорушення, а також інших документів, безумовно не свідчить про його погодження з результатами огляду на стан сп`яніння, а отже й про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Заразом апеляційний суд відзначає, що інші доводи ОСОБА_1 , як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними, оскільки не впливають на законність прийнято суддею рішення.
З урахуванням наведеного, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua