Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №554/1428/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №554/1428/26

Суддя: Лобов О. А.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1428/26 Номер провадження 22-ц/814/2640/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Панченко О.О.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 17:00:37 год до 17:02:11 год, дата виготовлення повного текста судового рішення - 16 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною 23 років починаючи з дня пред`явлення даного позову.

В обгрунтування позову вказувала, що вона з відповідачем мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на 3 курсі фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету, форма навчання денна, контрактна. ОСОБА_3 позбавлена можливості отримувати дохід та забезпечувати свої потреби самостійно у повному обсязі, стипендія не призначена, усі витрати на утримання дитини позивачка несе самостійно.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає в добровільному порядку, а тому вона вимушена звернутись до суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 до досягнення дитиною 23 років.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про часткове задоволення позову та стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання ОСОБА_3 – 01.07.2027 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд залишив поза увагою той факт, що згідно довідки про навчання термін навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить до 01.07.2027, а отже і аліменти можуть бути стягнуті лише до 01.07.2027.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим відповідачем доказам, а саме не дослідив той факт, що з моменту сплати аліментів до повноліття дитини в нього змінився майновий стан (хворіє, купує ліки, одружився, є студентом 4 курсу денної форми навчання факультету економіки та менеджменту освітнього рівня «Бакалавр», оплачує навчання, проживання у гуртожитку та додаткові освітні послуги).

Звертає увагу, що його заробітна плата, яку він отримує на руки, становить 33 000 грн і 1/6 частина буде становити 5 500,15 грн, яка буде достатньою в разі надання допомоги позивачем в такому ж розмірі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 26.01.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .( а.с.11)

Як вбачається з копії договору № 123/2023-5ССН-1 від 16.08.2023 та довідки Полтавського державного медичного університету від 28.01.2026, ОСОБА_3 є студенкою фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету, медичного відділення 3 курсу 3119 групи спеціальності 223 «Медсестринство»; форма навчання денна, контрактна. Термін навчання 4 роки. Наказ 262-д від 16.08.2023. Стипендію не отримує. Термін навчання до 01.07.2027 (а.с.12-18).

Рішенням Октябрського (нова назва – «Шеченківський») районного суду м.Полтави від 17.10.2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів доходів, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законодавством України для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 травня 20122 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.19-20).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 23.11.2024 одружився із ОСОБА_4 , про що Шевченківським ВДРАЦС у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 1230.( а.с.41)

З наданих відповідачем медичних виписок, вбачається, що ОСОБА_1 має наступні захворювання: кардіосклероз атеросклеротичний. СН І зі збереженою систолічною фінкцією ЛШ (ФШ 65%ЕХО-КС від 22.11.2022) ФКІІ. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.3 ст. ризик дуже високий. ІХС: дифузний кардіосклероз. СН стадія С, збережено фракцією викиду лівого шлуночка. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. на фоні гіпертонічної хвороби ІІ ст. шийного остохондрозу з венозно- дістензійним синдромом, астеноневротичним. Хронічний гастродуодентіт в стадії загострення. Хронічний холіцестіт в стадії ремісії. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. СКХ нирок. Розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням шийного та попереково-крижового відділів з вторинним больовим та синестопатичним корінцевим синдромом. С-м кубітального канала справа. Подагра. Хронічний подагричний артрит з ураженням І-го плесно-фалангових суглобів стоп та колінних суглобів. Гострий подагричний артрит. Проходив стаціонарне лікування в період часу: з 25.11.2022 по 01.12.2022; з 01.05.2024 по 06.05.2024; (а.с.42, 43-45)

З копії договору про навчання № 11649324 від 06.02.2024 та довідки приватного вищого навчального закладу Європейський університет від 13.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом 4-го курсу денної форми навчання факультету економіки та менеджменту освітнього рівня «Бакалавр» Європейського університету IV рівня акредитації. Спеціальність: D3 «Менеджмент». Початок навчання 11 лютого 2024 року. Термін закінчення навчання 30.06.2026. Навчається на контрактній основі, стипендію не отримує (а.с.50-51).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилалася позивачка на підтвердження заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно вимог ч.ч.1,2 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого майна або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із роз`ясненнями п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягненням дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчатися; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до наведеного спроможність надавати матеріальну допомогу є предметом доказування.

Також у роз`ясненнях, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року вказано на те, що стягуючи аліменти на повнолітню дитину, слід також мати на увазі, що з часу повноліття дитина стає працездатною та має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання за рахунок інших доходів, а тому слід з`ясовувати факт отримання повнолітньою дитиною іншого доходу ніж аліменти, зокрема доходу від орендної плати за земельний пай, стипендії тощо.

Визначаючи розмір аліментів, суд має виходити з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивачки на утримання дитини, а також з реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

З огляду на те, що донька позивача є студенткою денної форми навчання, вона має істотно обмежені можливості працевлаштування на час навчання. Крім того, вказана особа, яка ще не закінчила відповідного навчального закладу, не має потрібного обсягу професійних знань та навичок, які необхідні для такого працевлаштування.

Приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, а також виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності та враховуючи вимоги ст.ст. 182, 183, 200 СК України, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки до закінчення навчання.

Доводи апеляційної скарги щодо зміни майнового стану відповідача (хворіє, купує ліки, одружився, є студентом 4 курсу денної форми навчання факультету економіки та менеджменту освітнього рівня «Бакалавр», оплачує навчання, проживання у гуртожитку та додаткові освітні послуги) не заслуговують на увагу, оскільки позивачка просить стягувати аліменти з лютого 2026 року, за станом на серпень 2026 року рішення щодо стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання не набрало чинності, тоді як навчання відповідача закінчилось вже у червні 2026 року і останню оплату за навчання він провів у лютому 2026 року (а.с.52).

Окрім того, з вільних джерел інтернета (https://e-u.edu.ua/ua/navchalni-pidrozdili/filiji-universitetu/)вбачається), що Європейський університет має Полтавську філію, яка розташована за адресою: 36039; Україна, м.Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 9-А,а отже доводи апеляційної скарги щодо оплати відповідачем гуртожитку не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги щодо хвороб відповідача та постійних витрат на лікування також не заслуговують на увагу, оскільки його хвороби не дають підстави для встановлення йому групи інвалідності, а отже не обмежують працю та отримання зменшеної заробітної плати.

Надані квитанції про оплату ліків не містять прізвища відповідача, не містять переліку ліків, які б було призначено лікарями саме ОСОБА_1 та всі вони отримані в різних аптеках в період з 16.02.2026 по 02.03.2026, що викликає сумнів у колегії суддів, що вони придбані саме відповідачем.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності утримання дружини відповідача також не заслуговують на увагу суду, так як дружина є працездатного віку, а отже може мати дохід і відповідачем не надано суду доказів зворотнього.

Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо визначення певного строку для стягнення аліментів, а саме до закінчення навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заслуговують на увагу, оскільки у ч.2 ст. 199 СК України визначено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання, а отже стягнення аліментів можливе не більше ніж до 23 років лише в разі навчання дитини.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 12 березня 2026 року необхідно змінити та виклавши другий абзац резолютивної його частини в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 і до закінчення нею навчання (до 01 липня 2027 року), але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.»

Інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частин в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 і до закінчення нею навчання (до 01 липня 2027 року), але не більше, як до досягнення нею двадцяти трьох років.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

О.О.Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua