Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №539/6632/25
Суддя: Лобов О. А.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/6632/25 Номер провадження 22-ц/814/2717/26Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Панченко О.О.,
розглянув у м.Полтаві в порядку письмового провадження без виклику учасників справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначені) у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 400,13 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07.10.2024 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ ''Універсал Банк'' з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 07.10.2024 та встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову картку № НОМЕР_1 і їй було відкрито розрахунковий банківський рахунок № НОМЕР_2 .
Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники документів у мобільному додатку, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі. Оскільки відповідачка своєчасно не вносила оплати в рахунок погашення кредиту, відбулося прострочення нею зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором, яке сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
На повідомлення позивача, направленого 27.09.2025, про необхідність погасити суму заборгованості, відповідачка не вчинила жодної дії на погашення заборгованості.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року відмовлено за недоведеністю у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача Акціонерне товариство ''Універсал Банк''.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції не дослідив механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру погодження споживачем Умов і правил обслуговування рахунків. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, а також отримання їх примірників в мобільному додатку. Відповідач завантажила мобільний додаток «monobank», пройшла ідентифікацію, висловила свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, а також проводила банківські операції. Відтак, сторонами були погоджені усі істотні умови договору, зокрема, і щодо порядку погашення заборгованості та розміру процентної ставки. Відповідачка з 07.10.2024 розпочала користуватися карткою «monobank» за рахунок кредитних коштів, погашала заборгованість за процентами, а тому суд помилково вважав, що позивач не надав що суду належних доказів укладення договору, а сам лише факт підписання анкети-заяви, паспорту споживчого кредиту Чорної карти «monobank» не може підтверджувати викладені у позовній заяві обставини.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
07.10.2024 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ ''Універсал Банк'' /а.с. 51/. У цій анкеті зазначено, що вона, разом із Умовами та правилами надання банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням, складають Договір про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві остання прохала відкрити поточний рахунок НОМЕР_3 у АТ "Універсал банк" у гривні на її ім`я, встановити кредитний ліміт до 500000,00 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку). Надала згоду на те, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погодилася із тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності.
До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ ''Універсал Банк'' при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів в редакції, чинній з 04.10.2024, які не містять реквізитів та підпису позичальника (а. с. 9-50), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, які містять реквізити та електронний підпис позичальника (а.с. 54-56 зворот).
Також до позову додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб з підтвердження реєстрації позивача як юридичної особи /а.с. 52/, копію банківської ліцензії, виданої позивачу на право надання позивачем банківських послуг (а. с. 57) та статуту (а. с. 53).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 07.10.2024 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 8004,14 грн, за відсотками - 0,00 грн, за пенею - 2207,04 грн, за порушення грошового зобов`язання - 1188,95 грн /а.с. 66/ а всього - 11400,00 грн.
Також матеріли справи містять виписку/особовий рахунок з 07.10.2024 по 03.11.2025 /а.с. 60-64 зворот/ по клієнту ОСОБА_1 про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 у АТ "Універсал банк''.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07.10.2024 шляхом підписання заяви анкети. Врахував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 щодо того, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним. Якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»
У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа №697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факту узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ «Універсал Банк».
Окрім того, у постанові ВС від 23 травня 2022 року (справа №393/126/20) викладена правова позиція про те, що «ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.»
У підтвердження заявлених вимог Банк надав суду світлокопію анкети-заяви (а.с.51), яка не містить істотних умов договору: суми кредита, розміру процентів за користування кредитом, строків повернення коштів, тощо, витяг з Умов обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк (а.с.9-41), паспорт споживчого кредита (а.с.42-50), у якому зазначено, що викладена у ньому інформація є актуальною до 01 січня 2025 року, а також виписку з особового рахунку з 07.10.2024 по 03.11.2025 (а.с.60-64) та розрахунок заборгованості (а.с.66).
Зазначені документи з підстав наведених вище не є такими, що підтверджують узгодження між сторонами усіх істотних умов укладеного договору, зокрема суми кредита, строків повернення кредитних коштів, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення умов договору, тощо.
Перевіряючи обґрунтованість вимог Банку про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредита, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року.
Банком до суду надана виписка по рахунку відповідачки (а.с.60-64), якою підтверджується перерахування коштів за договором №20.30.0012271763 від 07.10.2024 та повернення коштів за укладеним договором.
Достовірність відомостей, зазначених у виписці по рахунку, відповідачкою не спростована.
Дослідивши дані, що містяться у виписці по рахунку, апеляційний суд встановив, що загальна сума надходжень на рахунок за період з 07.10.2024 по 01.06.2025 становить 6 397,53 грн, а сума витрат – 6 946,60 грн, отже сума заборгованості становить 558,67 грн (6 946,60 грн – 6397,53 грн).
Такий підхід до визначення заборгованості узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 545/2248/17.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 558,67 грн.
Оскільки позов банку задоволений на 4,90%, то відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь АТ «Універсал Банк» 118,62 грн судового збору за подачу позову до суду, та 222,41 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 341,03 грн.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 07.10.2024 у розмірі 558,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 341,03 грн.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2026 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
О.О.Панченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua