Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №554/6018/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6018/26 Номер провадження 33/814/838/26Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем – Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Савченко Т.І.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Савченко Т.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 09 липня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 15.04.2026 року, о 20.56 год., по вул.Раїси Кириченко, 80/1, у м.Полтава, керував автомобілем „Renault Kangoo Exspress Z.E.”, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу та у КП „Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР ”. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9(а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Про місце, дату та час розгляду справи ОСОБА_1 належним чином повідомлений не був. Розгляд справи проведено за його відсутності та відсутності захисника, що свідчить про неповноту судового розгляду, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.

Вказала, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не перебував, у нього погіршився стан здоров`я (гіпертонічний криз або інший гострий патологічний стан), у зв`язку з чим вжив ліки (корвалол), які могли вплинути на результати огляду, а тому акти огляду на стан сп`яніння є недопустимими доказами.

Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється допустимим доказом.

Крім того, суддею безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка з приводу обставин події.

Огляд на стан сп`яніння було проведено за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора „Drager Alcotest 7510”, дані про сертифікацію та дату останньої повірки якого у матеріалах справи відсутні. В зв`язку з чим, результати огляду є сумнівними та не можуть бути взяті до уваги судом.

У матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Заслухавши захисника Савченко Т.І. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомогою спеціального технічного засобу та медичному закладі.

Факт сп`яніння ОСОБА_1 встановлено Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.04.2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №117 від 15.04.2026 року та підтверджено роздруківкою газоаналізатора „Drager 7510”. Результат вимірювання вказав про наявність етилового спирту у видихуваному повітрі у кількості 0,73 %.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі відображається момент, коли працівники поліції зупинили автомобіль „Renault Kangoo Exspress Z.E.”, д.н.з. НОМЕР_1 , та виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився. Результат проходження огляду виявився позитивний. При цьому, як вбачається із відео, ОСОБА_1 із результатами огляду не погодився та виявив бажання пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я та був доставлений до медичного закладу. Результат проходження огляду також виявився позитивний.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Що стосується доводів апелянтів про невідповідність спеціального технічного засобу для вимірювання алкоголю вимогам нормативно-правових актів, то вони також є безпідставними, виходячи з такого.

Положеннями п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ №1452/7356 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п.3 р.ІІ вказаної Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Наказом Держлікслужби №1529 від 29.12.2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які відносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під номером 43 вказаного переліку містяться відомості про спеціально технічні засоби газоаналізатори „Drager Alcotest”, реєстрація та строк дії свідоцтва про повірку робочого стану яких є необмеженими.

Згідно із сертифікатом відповідності №UA.TR.039.645 від 18.02.2019 року, газоаналізатори „Drager Alcotest” відповідають Додатку №6 Технічного регламенту щодо медичних виробів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів №753 від 02.10.2013 року. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1228 від 21.03.2019 року, газоаналізатори „Drager Alcotest 7510” відповідають вимогам Методики повірки 982-12-12.

Відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки газоаналізатора, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проведено за допомогою спеціального технічного засобу „Drager Alcotest 7510” (ARMF №0307), який дозволений для використання МОЗ України та має свідоцтво про державну реєстрацію, а отже є спеціальним технічним засобом, який був правомірно застосований працівниками поліції.

Крім того, положеннями Закону України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, визначено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові в повітрі, що видихається. Згідно сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 01.09.2014 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки - Газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії „DragerSafery AG CoKGaA” Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747і становить 1 рік.

Як вбачається із роздруківки, останню повірку газоаналізатора „Alcotest 7510” було проведено 24.06.2025 року. Тобто, на момент проведення огляду вказаний алкотестер був використаний в межах міжповірочного інтервалу для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Тому підстав ставити під сумнів його результати немає.

Даних про некоректну роботу приладу, похибки у вимірюванні та порушення процедури огляду, про що вказується у апеляційній скарзі, матеріали справи не містять. Не вказував про такі обставини і сам ОСОБА_1 під час огляду.

Твердження про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ніхто не заперечує, що на відео зображений саме ОСОБА_1 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, автомобіль „Renault Kangoo Exspress Z.E.”, час, пора року, обставини події відповідають обставинам даної справи. При цьому відеозапис наданий уповноваженими особами взводу 2 роти 2 батальйону 1УПП в Полтавській області ДПП, в зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції.

Всупереч доводам апелянта, відсутні і об`єктивні дані про те, що не зафіксований на відео певний проміжок часу може впливати на висновок про доведеність вини ОСОБА_1 .

Відсутність у матеріалах справи направлення водія на медичний огляд не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а навпаки, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з результатами огляду не погодився та виявив бажання пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі та був доставлений до закладу охорони здоров`я.

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про вживання ОСОБА_1 лікарських засобів, які знизили увагу та швидкість реакції та вплинули на результати проходження оглядів на стан сп`яніння. На відеозаписі видно, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці за допомогою спеціального технічного засобу та виявив бажання пройти повторний огляд у лікарні, результат якого також виявився позитивним.

Відповідно до переглянутого відеозапису, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та оформлення матеріалів справи тривало протягом 1,5 години. В даний часовий проміжок ОСОБА_1 поводився природньо, скарг на погане самопочуття чи різке загострення стану здоров`я та, як наслідок, вживання ним відповідних ліків, від ОСОБА_1 не надходило, жодних невідкладних дій щодо виклику швидкої медичної допомоги він не вживав

Будь-яких документів про перебування ОСОБА_1 на лікуванні стороною захисту не надано, як і квитанцій або чеків про придбання лікарських засобів 15.04.2026 року. Відсутній рецепт лікаря про необхідність придбання ліків або висновок лікаря про різке погіршення стану його здоров`я (гіпертонічний криз або інший гострий патологічний стан).

Тому, такі твердження захисника слід вважати способом захисту з метою уникнення відповідальності.

Крім того, суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про відсутність підстав для допиту свідка ОСОБА_2 , який підтвердив погане самопочуття ОСОБА_1 та факт вживання ним лікарських засобів перед поїздкою, оскільки дані показання свідка не мають жодного значення для встановлення обставин події та не спростовують сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

Доводи захисника щодо порушення, передбачених ст.268 КпАП України, прав ОСОБА_1 , є непереконливими. Своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_1 скористався під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, де був присутній він сам та запрошений ним захисник Савченко Т.І.

Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №117 від 15.04.2026 року складено у відповідності до вимог Інструкції

„Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, медичними працівниками допущено не було.

При цьому, лікар належним чином провів медичний огляд особи, під час якого було досліджено зовнішній вигляд ОСОБА_1 , його поведінку, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовну здатність, вегетативно-судинні реакції (здійснено заміри пульсу та артеріального тиску), рухову сферу, перевірено на наявність ознак нервово-психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження, проведено пробу Ташена. Крім того, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора „драгер”. За результатами даних досліджень лікар дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння із діагнозом (ППР-А, гостра інтоксикація, неускладнена).

Тому, Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №117 від 15.04.2026 року є належним та допустимим доказом, а підстави визнавати його недійсним відсутні.

З огляду на наведене, посилання апелянтів щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , а також допущення порушень в ході складання протоколу та під час розгляду справи у місцевому суді є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Савченко Т.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 09 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська