Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №289/1032/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1032/26 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.

Номер провадження №33/4805/1237/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 , 11 травня 2026 року, о 03 год. 05 хв., на А/Д М 06 Київ-Чоп 86 км. поблизу с. Кочерів, керував транспортним засобом УАЗ, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у найближчому закладі охорони здоров`я КНП «ОМСЦ» ЖОР, згідно висновку лікаря №168 від 11.05.2026, результат тесту - 2,46 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою його визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час розгляду справи судом неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для її правильного вирішення, не надано належної оцінки всім доказам у їх сукупності, а також допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зазначає, що безпосередній факт руху автомобіля під його керуванням не фіксувався портативним відеореєстратором поліцейського або іншим службовим технічним засобом. Вказує, що працівник поліції здійснював відеофіксацію автомобіля за допомогою мобільного телефону iPhone 16 Pro Мах після чого вже розпочинається запис із нагрудного відеореєстратора. При цьому будь - які відомості про те, що зазначений мобільний телефон є службовим технічним засобом, який перебуває на обліку органу поліції та використовується відповідно до вимог чинного законодавства, у матеріалах справи відсутні, а тому відеозапис, здійснений за допомогою цього мобільного телефону, не відповідає вимогам законодавства щодо способу отримання доказів та не може вважатися належним і допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП.

Крім того, наданий суду відеозапис не містить жодних об`єктивних реквізитів, які дозволяли б встановити час його створення та безперервність запису.

Посилається на те, що працівники поліції не повідомили його які норми законодавства були порушені та яка із підстав, визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», стала підставою для зупинки його транспортного засобу.

Доводить, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не перевірив відповідність змісту протоколу адміністративного затримання фактичним обставинам справи та не надав жодної оцінки тому, що відеозапис спростовує відомості, зазначені працівниками поліції в офіційному процесуальному документі.

Вказує, що істотне порушення порядку адміністративного затримання ставить під сумнів законність усіх подальших процесуальних дій, здійснених працівниками поліції після фактичного обмеження його свободи, у тому числі направлення на медичний огляд, оформлення адміністративних матеріалів та отримання доказів, які були покладені судом першої інстанції в основу постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції прийняли рішення про направлення його до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак замість доставлення до найближчого закладу охорони здоров`я його було доставлено до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, що знаходиться у селі Зарічани поблизу міста Житомира, тобто на значній відстані від місця зупинки транспортного засобу, що свідчить про істотне порушення встановленої законом процедури проведення медичного огляду, що ставить під сумнів допустимість отриманого внаслідок такого огляду висновку як доказу у даній справі.

Посилається також на те, що під час проведення медичного огляду неодноразово наполягав на проведенні лабораторного дослідження крові з метою об`єктивного визначення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння. Таке прохання було обумовлене його незгодою з результатами проведеного огляду та бажанням отримати максимально об`єктивний спосіб дослідження. Проте ні лікарем, ні працівниками поліції його прохання не було розглянуте по суті та не було роз`яснено причин відмови у проведенні такого дослідження, не запропоновано жодної альтернативи та фактично проігноровано його волевиявлення щодо проведення додаткового лабораторного дослідження. Тобто було позбавлено можливості отримати додатковий доказ, який міг підтвердити або спростувати висновок лікаря про перебування у стані алкогольного сп`яніння. Такі дії суттєво обмежили його право на захист та можливість ефективно спростувати висновок, який у подальшому був покладений судом першої інстанції в основу постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Вказує, що після завершення медичного огляду та оформлення адміністративних матеріалів працівники поліції не забезпечили його повернення до місця зупинки транспортного засобу, звідки його було примусово доставлено до закладу охорони здоров`я, та такі дії свідчать про недобросовісне здійснення поліцейськими своїх повноважень та не відповідають принципам діяльності Національної поліції, визначеним статтями 7 та 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Зазначає, що під час складання протоколу працівник поліції не роз`яснив йому процесуальні права, передбачені статтями 256, 268 КУпАП, та не ознайомлено зі змістом складеного протоколу та не надали його копію.

Доводить, що з огляду на недопустимість та неналежність покладених в основу постанови доказів, істотні порушення порядку документування адміністративного правопорушення, а також недоведеність у встановленому законом порядку обставин, необхідних для притягнення його до адміністративної відповідальності, у справі відсутні достатні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Під час апеляційного розгляду з`ясовано, що особа ( ОСОБА_2 ), котрій ОСОБА_1 видав довіреність, копія якої наявна у матеріалах справи, не є адвокатом, а також повноваження за цією довіреністю у представника закінчились до дня апеляційного розгляду справи. ОСОБА_1 пояснив, що видавав довіреність вказаній особі для ознайомлення із матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні вказаного правопорушення.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662858 від 11.05.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 травня 2026 року, о 03 год. 05 хв., на А/Д М 06 Київ-Чоп 86 км. поблизу с. Кочерів, керував транспортним засобом УАЗ, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у найближчому закладі охорони здоров`я КНП «ОМСЦ» ЖОР, згідно висновку лікаря №168 від 11.05.2026, результат тесту - 2,46 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.1,2);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.05.2026 року з якого слідує, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вказаний висновок засвідчений підписом лікаря, який проводив огляд. За змістом цього документа, ОСОБА_1 від підпису вказаного висновку відмовився (а.с.9);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alcotest Drager ARNE 0217», зі змісту якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд не проводився (а.с.8);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173786 від 11.05.2026, якою на ОСОБА_1 накладено штраф за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Вказана постанова є чинною (а.с.6);

- протоколом АА №119635 про адміністративне затримання за ч.1 ст.130 КУпАП від 11.05.2026 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 11.05.2026 року о 03 годині 16 хвилин було затримано у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення, освідування особи на стан сп`яніння, складання адміністративних матеріалів, та який був доставлений до службового приміщення СП «Комерів» А/Д М0686км (а.с.7);

- рапортом поліцейського взводу №1 роти2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції А.Гілюк, зі змісту якого слідує, що під час несення служби у складі екіпажу «Граніт -201» Маслюківський/ Гілюк 11.03.2026р. о 03год.05хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ –Чоп 86км було зупинено автомобіль УАЗ Н4274ЖЖ під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проводився у КНП «ОМСЦ» ЖОР у лікаря нарколога, результат – позитивний, висновок №168. В подальшому відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №662858 за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову серії ЕНА №7173786 за ч.2 ст.122 КУпАП подія фіксувалася п/в Motorola VB 400 №475834, 475024, 475565, 475819 (а.с.10).

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662858 від 11.05.2026 року працівниками поліції здійснювався відеозапис на портативну бодікамеру №475834, 475024, 475565, 475819.

Із переглянутого судом відеозапису, наявного у матеріалах справи на DVD-диску 1 вбачається, що за порушення правил дорожнього руху зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , однак останній не виконавши законні вимоги працівників поліції надати відповідні документи, залишив на автомобілі місце зупинки транспортного засобу, та в подальшому ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції та і нього було застосовано спеціальний засіб кайданки та доставлено до службового приміщення СП «Комерів» А/Д М0686км.

Далі із даного відеозапису слідує, що працівники поліції, встановивши особу порушника, яким виявився ОСОБА_1 , та у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння в останнього, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в службовому приміщенні куди його доставили, на що останній погодився. Однак, ОСОБА_1 уникав проходження даного огляду, у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі охорони здоров`я, на що останній також погодився (інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 01» із 0:00:12 по 0:47:20 (а.с.13). Також цим відеозаписом зафіксовано доставку ОСОБА_1 до медичного закладу та проходження ним огляду, по завершенню якого ОСОБА_1 продемонстровано результат цього огляду, який склав 2.46 проміле (інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 01» із 1:33:30 по 0:47:20), за наслідками чого лікарем і було складено відповідний висновок (а.с.9).

З переглянутого судом відеозапису об`єктивно слідує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення повністю узгоджуються із зафіксованими відеозаписом обставинами.

За таких обставин, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, яка визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відносно ОСОБА_1 , на переконання суду, була дотримана.

Отже, суд зазначає, що отримавши належне і достатнє підтвердження стану алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , поліцейський обґрунтовано та підставно склав протокол про адміністративне правопорушення, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені у постанові місцевого суду докази, які покладені судом в основу його рішення, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем спростовуються сукупністю матеріалів справи та наявними в ній відеозаписами.

Зокрема, дослідженим апеляційним судом відеозаписом на DVD-диску 1 (а.с.13) зафіксовано рух автомобіля УАЗ, НОМЕР_1 , який порушив правила дорожнього руху та на вимогу працівників поліції зупинився. Також цим наявних у матеріалах справи відеозаписом зафіксовано, як в подальшому при відкритті водійських дверей за кермом даного автомобіля перебуває ОСОБА_1 , який вийшов з автомобіля та не виконав законну вимогу працівника поліції, не пред`явив відповідні документи, сів в автомобіль і залишив місце зупинки (фактично, втік з місця зупинки), однак в через короткий проміжок часу був затриманий працівниками поліції. При цьому, з даного відеозапису вбачається, що в зупиненому автомобілі окрім ОСОБА_1 інші особи відсутні. (інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 01» із 0:00:10 по 0:03:15). Крім того, на відеозаписі також зафіксовано як ОСОБА_1 сам визнає керування транспортним засобом сказавши « тільки раз з машини вийшов зразу кайданки»(інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 01» із 2:40:50 по 2:41:10.

Крім того факт керування транспортним засобом підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173786 від 11.05.2026, якою на ОСОБА_1 накладено штраф за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Вказана постанова є чинною (а.с.6).

Також згідно наявної у матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173786 від 11.05.2026, винесеної відносно ОСОБА_1 , водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п.9.2.б правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Тому, аргументи апелянта щодо відсутності підстав для його зупинки є неспроможними, адже його зупинено у зв`язку із порушеннями Правил дорожнього руху.

Що ж стосується відеофіксації працівниками поліції частини події за допомогою мобільного телефону iPhone 16 Pro Мах, то ця сама собою обставина не вплинула на законність прийнятого судом рішенням, а також на походження доказів, їх об`єктивність та достовірність.

До того ж, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від від 23.09.2025 у справі № 134/1667/23 (провадження № 51-1464км25) відеозапис події, який зроблений на мобільний телефон поліцейського, а не відеореєстратором його нагрудної камери, отриманий на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, є допустимим доказом, адже внутрішні інструкції Національної поліції України щодо використання відеореєстраторів до використання телефону не застосовні, а існування таких інструкцій не свідчить про заборону поліцейським використовувати власні мобільні телефони.

Крім того, апелянтом не наведено належного обґрунтування, яким чином відеозапис частини події, зроблений на мобільний телефон поліцейського, призвів до порушення його основоположних прав чи свобод, як і не піддано сумніву походження цього відеозапису як доказу, його надійність і достовірність.

До того ж, зафіксовані відеозаписом обставини об`єктивно узгоджуються з сукупністю письмових доказів, котрі наявні у матеріалах справи і досліджені судом першої інстанції та покладені в основу постанови.

Тому, ці аргументи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом.

Доводи апелянта про відмову лікаря взяти кров для встановлення більш точного стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що не узгоджується з вимогами закону.

Відповідно до змісту пунктів 6, 13 розділу ІІІ Інструкції (затвердженої наказом від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 обов`язковим є проведення лабораторних досліджень лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а дослідження крові на вміст алкоголю обов`язково проводиться лише якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

В цій справі умови, визначені у пункті 6 чи пункті 13 розділу ІІІ Інструкції відсутні, а тому підстав для обов`язкового дослідження зразків біологічного середовища ОСОБА_1 , зокрема, крові - в даному випадку не передбачено.

Тому, з урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду, складений 11.05.2026, який наявний у матеріалах справи (а.с.9) є дійсним і без проведення лабораторного дослідження крові, яке в даному випадку не було обов`язковим.

Також безпідставними є доводи апелянта про направлення його для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння саме в КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, що, на переконання апелянта, не є найближчим закладом охорони здоров`я від місця зупинки транспортного засобу.

Так, за матеріалами справи порушення ОСОБА_1 вчинене о 03 год. 05 хв., в той час як згідно ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Тому, з огляду на період доби, коли виявлено ознаки для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння і законодавчу темпоральну вимогу його проведення, проведення такого огляду в територіально не найближчому закладі охорони здоров`я, на переконання суду, не впливає на законність такого огляду.

До того ж, апеллянт не привів належного обгрунтування, як проведення його огляду у вказаному закладі вплинуло чи могло вплинути на виявлений результат.

Безпідставними є посилання апелянта і на недоставлення його після проведення огляду та оформлення матеріалів до місця зупинки транспортного засобу. Як вбачається з відеозапису, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього є два варіанти або вони довезуть його додому, або він сам буде добиратись, на що ОСОБА_1 відповів «Домой» (відеозапис на DVD-диску 2 інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 02» із 2:07:40 по 2:08:40).

Крім того, ця обставина (здійснення або ж не здійснення доставки водія після огляду до місця зупинки) не впливає на наявність складу правопорушення, встановленого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про не ознайомлення його з правами, передбаченими статтями 256, 268 КУпАП та ст.63 Конституції є безпідставними та такими, що спростовуються наявним в матеріалах відеозаписом на DVD-диску 2 (інтервал відеозапису файлу «export-5 wrfn – Обрезка 02» із 2:11:00 по 2:11:30).

Доказів про незаконність застосування відносно апелянта адміністративного затримання суду не наведено, в той час як згідно п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, саме поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, є неістотними, не спростовують висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та не впливаються на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович