Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №274/735/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/735/26 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.

з участю секретаря судового засідання Кучер А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 274/735/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуменюка Олександра Володимировича

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Вдовиченко Т.М. у м.Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 110 859,53 грн заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено кредитний договір №319622802.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор шляхом перерахування через банк провайдер надав відповідачці грошові кошти у сумі 14 500,00 грн.

В подальшому відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01., до якого потім укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №147 від 17.08.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020.

20.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 20/10/23-Е, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020.

Відповідно до Реєстру боржників б/н від 20.10.2023 за договором факторингу №20/10/23-Е від 20.10.2023 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 на загальну суму 110 859,53 грн.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 року становить 110 859,53 грн, яка складається з: 21 995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту; 88 864,08 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Оскільки відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, тому товариство просило стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості та понесені судові витрати.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 в розмірі 25 426,55 грн, з яких: 21 995,45 грн - заборгованість по основному боргу, 3 431,40 грн - заборгованість по відсоткам та 611,00 грн витрат по сплаті судового збору і 1 606,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ВК «Ейс» скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не було досліджено оригінал електронного доказу - кредитного договору.

Також зазначає, що згідно п.1.2 Кредитного договору строк користування кредитом встановлено 30 днів. Додатковою угодою до Кредитного договору від 14.12.2020, а саме Графіком розрахунків встановлений термін платежу - 17.12.2020, загальна сума кредиту - 22 000 грн, нарахований процент - 1 621,63 грн, до сплати 23 621,63 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачем сплачено 27 355 грн, що вказує на повне виконання кредитного зобов`язання, проте суд не надав цьому факту належної оцінки.

Посилається на те, що надані позивачем додаткові угоди до Кредитного договору не містять доказів підпису їх одноразовим ідентифікатором, що вказує на відсутність доказів узгодження позичальником їх змісту. Суд першої інстанції не дослідив вказаного порушення.

Зауважує, що на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання відповідача за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 ще не існували, відтак і не могли бути відступлені іншому кредитору за цими договорами.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги представника відповідача, просить рішення суду залишити без змін.

Сторони (їх представники) в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника відповідача - адвоката Гуменюка О.В. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

За нормами ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За приписами ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 17.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із Заявкою на отримання грошових коштів в кредит, в якій зазначила суму кредиту - 14 500,00 грн, строк кредитування - 30 днів, свої паспортні дані, фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 , номер карти: НОМЕР_2 (т.1 а.с.11).

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику (т.1 а.с.21 -22, 24-29).

Згідно з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» невід`ємною частиною договору є Графік розрахунків (т.1 а.с.12-16).

17.11.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №319622802 у формі електронного документа (т.1 а.с.35-36), за умовами якого:

п.1.1. за цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 14 500 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч п`ятсот грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору.

п.1.2. кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.

п.1.3. на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,31 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

п.1.4. у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

п.1.5. базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору.

п.1.6. позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього договору.

п.1.7. розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (т.1 а.с.36 зворот).

ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV97В9К, підтвердила факт ознайомлення із запропонованими в договорі умовами кредитування, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (т.1 а.с.23).

Згідно платіжних доручень ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 кредитні кошти: 17.11.2020 в сумі 14 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 1 500,00 грн; 04.12.2020 в сумі 1 000,00 грн; 07.12.2020 в сумі 600,00 грн; 08.12.2020 в сумі 600,00 грн; 10.12.2020 в сумі 450,00 грн; 14.12.2020 в сумі 2 850,00 грн (т.1 а.с.17-20).

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту ОСОБА_1 (маска карти) НОМЕР_2 : 17.11.2020 в сумі 14 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 1 500,00 грн; 04.12.2020 в сумі 1 000,00 грн; 07.12.2020 в сумі 600,00 грн; 08.12.2020 в сумі 600,00 грн; 10.12.2020 в сумі 450,00 грн; 14.12.2020 в сумі 2 850,00 грн підтверджується також довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (т.1 а.с.31-34 зворот).

14.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 27 днів (т.1 а.с.37).

16.01.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 30 днів (т.1 а.с.37 зворот).

16.01.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 3 дні (т.1 а.с.38).

14.02.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 29 днів (т.1 а.с.38 зворот).

16.03.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 30 днів (т.1 а.с.39).

14.04.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 29 днів (т.1 а.с.39 зворот).

14.05.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 30 днів (т.1 а.с.40).

13.06.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, якою продовжили строк кредитування на 30 днів (т.1 а.с.40 зворот).

21.11.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1500,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.41).

21.11.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 500,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.42).

04.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.43).

07.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 600,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.44).

08.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 600,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.45).

10.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 450,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.46).

14.12.2020 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду, на підставі якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2850,00 грн. Термін платежу згідно графіку розрахунків - 17.12.2020 (т.1 а.с.47).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 станом на 17.08.2021 розмір заборгованості відповідача становив: 94 407,05 грн, яка складається з 21 995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту та 72 411,60 грн - заборгованість по відсоткам. Видані кредитні кошти в сумі 22 000,00 грн. Відповідачкою сплачено заборгованість в розмірі - 27 355,00 грн (т.1 а.с.50-52).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (т.1 а.с.74-79).

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (т.1 а.с.79 зворот).

31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (т.1 а.с.80-84).

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (т.1 а.с.85).

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (т.1 а.с.85 зворот).

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (т.1 а.с.86).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №147 від 17.08.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 94 407,05 грн, яка складається з 21 995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту та 72 411,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (т.1 а.с.72 - 73).

Згідно із розрахунком заборгованості проведеним ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 110 859,53 грн, яка складається з 21 995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту та 88 864,08 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (т.1а.с.49).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року (т.1 а.с.65-69).

03.08.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №2 до договору факторингу № 05/0820-01, якою домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 (т.1 а.с.69 зворот).

30.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №3 до договору факторингу № 05/0820-01, якою домовились продовжити строк дії договору до 30.12.2024 (т.1 а.с.70).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 110 859,53 грн, яка складається з наступного: 21995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту та 88864,08 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (т.1 а.с.63 - 64).

20.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 20/10/23-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 (т.1 а.с.57-61).

Відповідно до Реєстру боржників б/н за договором факторингу №20/10/23-Е від 20.10.2023 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 110 859,53 грн, яка складається з 21995,45 грн - заборгованість по тілу кредиту та 88864,08 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (т.1 а.с.55 - 56). Аналогічна інформація міститься у виписці з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020 (т.1 а.с.48).

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 24.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітована платіжна картка № НОМЕР_4 . Номер фінансового телефону: НОМЕР_5 . Згідно Виписки за договором б/н за період 17.11.2020-19.12.2020 на платіжну карту ОСОБА_1 (маска карти) НОМЕР_2 було зараховано кредитні кошти: 17.11.2020 в сумі 14 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 500,00 грн; 21.11.2020 в сумі 1 500,00 грн; 04.12.2020 в сумі 1 000,00 грн; 07.12.2020 в сумі 600,00 грн; 08.12.2020 в сумі 600,00 грн; 10.12.2020 в сумі 450,00 грн; 14.12.2020 в сумі 2 850,00 грн (т.1 а.с.132-134).

Згідно вище вказаних розрахунків заборгованості, відповідачкою було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 27 355,00 грн, з яких: 27 350,45 грн зараховано первісним кредитором на погашення процентів, а 4,55 грн - на погашення тіла кредиту.

Отже, місцевий суд правильно констатував, що позикодавець, перерахувавши відповідачці грошові кошти в загальному розмірі 22 000,00 грн, (чого остання не оспорює) виконав умови кредитного договору та додаткових угод до нього, а відповідачка взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконала, допустивши прострочення сплати кредиту та процентів. В свою чергу позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №319622802 від 17.11.2020.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс», суд першої інстанції із врахуванням відповідних правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин у справі, дійшов обґрунтованого висновку, що за умовами даного кредитного договору та додаткових угод до нього, кредитором відсотки мали нараховуватись за період з 17.11.2020 по 13.07.2021, а відтак загальний розмір заборгованості за кредитним договором за вказаний з урахуванням часткової сплати відповідачкою платежів в загальному розмірі 27 355,00 грн складає 25 426,55 грн, з яких: 21 995,45 грн - заборгованість по основному боргу, 3 431,40 грн - заборгованість по відсоткам.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при вирішенні даного спору.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Даний кредитний договір у відповідності до п.9.4 Правил надання грошових коштів одразу після його підписання у візуалізованій формі, яка не дає можливості внести до нього зміни, була відправлена ОСОБА_1 на її електронну адресу, зазначену нею під час оформлення заявки та одночасно відображена у її особистому кабінеті.

Відповідач ОСОБА_1 засвідчила договір №319622802 від 17.11.2020 шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV97В9К та не заперечує як факт підписання цього договору так і його зміст.

Відсутність підпису ОСОБА_1 на додаткових угодах, якими 8 разів було продовжено строк кредитування та 7 разів збільшувалась сума кредиту, не впливає на правильність вирішення даного спору, оскільки відповідач визнає факт отримання кредитних коштів за цими договорами, а також у встановленому законом порядку не оспорює вказані договори. Ці обставини також підтверджено і документально, а саме випискою з банківських рахунків, (т.1 а.с.132-134).

Крім того, відповідач у добровільному порядку у період з 14.12.2020 по 13.06.2021 сплатила на погашення заборгованості 27 355,00 грн, тобто вчинила конклюдентні дії, що свідчать про визнання нею кредитного договору.

Посилання апелянта про повне погашення боргових зобов`язань не підтверджується документально, оскільки зі сплачених відповідачем 27 355,00 грн, 27 350,45 грн зараховано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на погашення процентів, а 4,55 грн - на погашення тіла кредиту, що відповідає п.4.4. розділу 4 Правил надання грошових коштів у позику (т.1 а.с.13 зворот), які є невід`ємною частиною кредитного договору, та з якими відповідач ознайомлена, підтвердивши свою згоду підписанням договору одноразовим ідентифікатором.

Відступлення прав вимоги за названим кредитним договором підтверджується наявними та дослідженими судом письмовими доказами.

Так, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання та становлять його невід`ємну частину.

В подальшому первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» уклали в цілому п`ять додаткових угод, якими було продовжено строк дії договору до 31.12.2024, а відтак його виконання здійснювалось у період з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Відповідно до змісту п.2.1 розділу 2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги до боржників, які зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно із п.4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку, тобто передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього.

17.08.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №147 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (із урахуванням додаткових угод), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 94 407,05 грн, тобто через дев`ять місяців після укладення відповідачем кредитного договору №319622802 від 17.11.2020. Отже, на момент включення даного кредитного договору до реєстру право вимоги вже існувало, а не було майбутнім, як на то посилається апелянт.

Подальший перехід прав вимоги до відповідача іншими товариствами підтверджено копіями договорів факторингу, реєстрами прав вимоги, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на законність ухваленого рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуменюка Олександра Володимировича залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й. Григорусь

Судді О.М. Галацевич

В.А. Панкеєва

Повний текст постанови складено 04.08.2026.