Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №154/1879/26 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №154/1879/26

Суддя: Клок О. М.

Справа № 154/1879/26 Провадження №33/802/769/26 Головуючий у 1 інстанції:Кусік І. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 29.04.2026 о 03:05 год, у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», під час перетину державного кордону України, надала на паспортний контроль паспорт громадянки Польща на ім`я ОСОБА_2 , НОМЕР_1 від 04.02.2026, чим вчинила спробу незаконного перетину державного кордону України без відповідних документів.

Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст.2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій вважає оскаржувану постанову незаконною. Посилається на порушення її права на захист, оскільки справу розглянуто за її відсутності, а про час та дату розгляду вона не була повідомлена. Також, вказує, що про існування постанови суду дізналася лише 08.07.2026, після накладення виконавчою службою арешту на картки. Враховуючи викладене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Перш за все, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду, ту обставину, що вона дізналася про існування вказаної постанови лише 08.07.2026, після накладення виконавчою службою арешту на картки, з метою забезпечення права останньої на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Володимирського міського суду Волинської області від 19.05.2026.

Так, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог Закону дотримався.

Щодо посилань апелянта на порушення його прав в частині розгляду судом справи за його відсутності, апеляційний суд зазначає, таке.

За змістом статті 277 КУПАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 КУПАП розглядаються протягом доби.

У протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 003965Е від 29.04.2026, підписаному Голіченко А.О., зазначено, що розгляд справи відбудеться у Володимирському міському суді Волинської області.

У заяві від 29.04.2026, адресованій судді Володимирського міського суду Волинської області, Голіченко А.О. просила розглянути адміністративну справу відносно неї без її участі (а.с.9).

Тобто ОСОБА_3 була обізнана про те, що справа відносно неї буде розглядатися у Володимирському міському суді Волинської області.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі»

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз?яснив, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов?язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов?язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов?язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Водночас, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про наявність відносно неї матеріалів про адміністративне правопорушення у Володимирському міському суді Волинської області та подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, в подальшому рухом справи не цікавилася.

Посилання апелянта в скарзі на скріншоти екрана із застосунку «Дія» щодо відсутності судових справ та штрафів (а.с.19) не береться судом апеляційної інстанції до уваги., оскільки навіть у застосунку відображено, що дані про справи можуть не з`являтися в «Дії» через некоректне заповнення РНОКПП учасника справи та про необхідність у такому випадку звернутися до суду для уточнення даних, що, в сукупності з обізнаністю ОСОБА_1 про наявність відносно неї матеріалів у суду, свідчить про її незацікавленість в участі у судовому процесі.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості під час апеляційного перегляду доводити свою невинуватість та спростовувати висновки суду першої інстанції.

Водночас, в апеляційній скарзі взагалі не зазначено, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість постанови суду першої інстанції, тобто ОСОБА_1 не спростовано висновки суду про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

За відсутності доводів на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості з власної ініціативи перевірити судове рішення на предмет його законності.

Підсумовуючи апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 19 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 19 травня 2026 року стосовно останньої - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua