Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №760/13621/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №760/13621/25

Суддя: Ішуніна Л. М.

Справа №760/13621/25 2/760/2701/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_3 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 . Дитина постійно проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2023 році відповідач виїхав до Російської Федерації, де перебуває по теперішній час. Свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню спільної дитини відповідач не виконує, з сином взагалі не спілкується. Вихованням та утриманням сина повністю займається позивач.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, повністю самоусунувся від участі у житті та вихованні сина, вона звернулася до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаним позовом та призначено підготовче судове засідання.

24 грудня 2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 104-9858 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, зокрема шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України, про поважність причин неявки суд не повідомив.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності її представника.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та третьої особи.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, від яких мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02 березня 2019 року серія НОМЕР_1 , у якому батьком дитини зазначено відповідача ОСОБА_2 .

Відповідач є громадянином Республіки Азербайджан, у посвідці про тимчасове проживання якого зазначено місце його реєстрації: АДРЕСА_2 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у 2023 році відповідач виїхав до Російської Федерації, де перебуває по теперішній час, зв`язок з ним відсутній.

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю (позивачем) у АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 104-9858 Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування рекомендує суду позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статей 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав батьків є, зокрема, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом даної норми закону ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню їхньої спільної дитини.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Як вбачається із Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу Ренату, підписано 07 березня 2019 року, законним представником дитини зазначено її матір.

За інформацією закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 578 Оболонського району м. Києва, Ренат відвідує садочок з 14 вересня 2021 року, мати приділяє належну увагу його вихованню, тоді як батька дитини вихователі не бачили жодного разу, участі у житті хлопчика він не приймав.

Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного Службою у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 листопада 2025 року, у житлі створені належні умови для проживання дитини.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 104-9858 встановлено, що відповідач пішов із сім`ї, коли ОСОБА_4 було три місяці, з того часу жодного разу не поцікавився життям сина та не надсилав коштів на його утримання. Під час обстеження ОСОБА_4 повідомив, що жодного разу у житті не бачив батька та не спілкувався з ним по телефону, зі святами батько його не вітав, подарунків не надсилав, родичів батька він не знає.

Лист-запрошення на засідання Комісії з питань захисту прав дитини, надісланий відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , повернувся з позначкою «адресат відсутній». Питання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав двічі виносилося на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04 та 18 грудня 2025 року), на засіданнях була присутня мати дитини.

Висновком органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 104-9858 (протокол від 18 грудня 2025 року № 24), Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування рекомендує суду позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Докази щодо створення перешкод відповідачу у спілкуванні з дитиною з боку матері - відсутні.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як установлено судом, відповідач з 2019 року не бере участі у вихованні та утриманні малолітнього сина, не цікавиться його життям, здоров`ям, розвитком та успіхами, не спілкується з ним, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, переклавши їх виконання на матір дитини.

Відповідач не надав до суду відзиву, яким би наведені позивачем обставини спростував, та не довів свого бажання та намагання виховувати дитину. Доказів створення позивачем перешкод відповідачу у спілкуванні з дитиною матеріали справи не містять.

Суд вважає, що відсутність відповідача в житті дитини є наслідком його свідомої поведінки. Про свідомість такої поведінки свідчить і та обставина, що відповідач втратив інтерес до дитини, жодним чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, з заявами до компетентних органів про перешкоджання у спілкуванні з дитиною не звертався.

При цьому суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/17, щодо того, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

З огляду на викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за можливе позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 150, 153, 155, 164, 165 СК України та статтями 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Азербайджан (посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_3 від 16 листопада 2017 року), останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37445484, 04212, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2д.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua