Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №759/13381/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13381/26

пр. № 3/759/3586/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомо, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.05.2026 о 16 год. 15 хв. по Дорозі Кільцевій навпроти вул. Перемоги, 1 у м.Києві, керуючи ТЗ «Ford», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку місця розвороту при перестроюванні ліворуч не була уважною, не надала дорогу ТЗ «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку прямо по тій смузі, на яку перестроювалась, та здійснила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. «б» п. 2.3, п. 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Величко В.П. просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що водій ОСОБА_2 рухався із перевищенням допустимої швидкості, не зреагував на зміну обстановки та ДТП сталося з його вини. Водій ОСОБА_1 рухалась зі швидкістю 20 км/год та почала виконувати маневр, пересвідчившись у відсутності перешкод.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він рухався в крайній лівій смузі руху зі швидкістю до 70 км/год не змінюючи швидкість та напрямок руху. Автомобіль «Ford», н.з. НОМЕР_1 , раптово з середньої смуги руху виїхав відразу в розворот, не зайнявши перед цим крайнє ліве положення. Він гальмував, намагаючись уникнути зіткнення, але маневр водія автомобіля «Ford» був неочікуваним для нього.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1., ОСОБА_2 ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662542 від 10.05.2026, який складений відносно ОСОБА_1 , схему місця ДТП від 10.05.2026, письмові пояснення від 10.05.2026 та інші матеріали справи у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно п.п. «б» п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Вважаю, що пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні, повністю узгоджуються з об`єктивними даними схеми ДТП, яка була підписана учасниками пригоди без будь - яких зауважень, зокрема щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, місця їх зіткнення, напрямку руху, характеру пошкоджень автомобілів та їх локалізацію.

Суд критично відноситься до пояснень представника ОСОБА_1 в судовому засіданні і вважає, що це викликано бажанням останньої уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суд приходить до висновку, що під час проїзду вказаної ділянки дороги, у тому числі виконання на ній маневрів, водій ОСОБА_1 повинна була керуватись вимогами п.п. «б» п. 2.3, п. 10.3 ПДР України.

За даними, які містять посвідчена обома водіями схема ДТП, зіткнення сталося в самий момент перестроювання водія ОСОБА_1 вліво з четвертої смуги руху в крайню ліву смугу для розвороту, по якій і виключно в межах якої рухався на своєму авто водій ОСОБА_2 . Враховуючи ці дані, а також зафіксовану локацію пошкоджень на обох автомобілях (ТЗ «Ford», н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) - перднє ліве крило, передні ліві двері, переднє ліве колесо, лівий поріг, а ТЗ «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ) - задні праві та передні праві двері, правий поріг, переднє праве крило, капот, передній бампер, передня права фара), суд вважає об`єктивно доведеним те, що на момент зіткнення перевагу мав водій ОСОБА_2 , який рухався в межах своєї крайньої лівої смуги руху, аніж водій ОСОБА_1 , яка з четвертої смуги руху шляхом перестроювання готувалась виконати розворот. Відтак зіткнення сталося внаслідок дій водія ОСОБА_1 .

Отже, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення порушень п.п. «б» п. 2.3, п. 10.3 ПДР України саме водієм ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у межах, установлених у санкції ст. 124 КУпАП, а саме у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вище викладене та керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 124, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва