Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №755/3386/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3386/25

Провадження №: 2-а/755/727/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № АП-27/оф від 15 лютого 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а також стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нього винесено постанову № АП-27/оф про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці від 06.10.2024 № 390838. Позивач зазначає, що зазначену постанову ним не отримувалось, оскільки з 23.09.2021 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає постанову протиправною, оскільки відповідачем не доведено належного повідомлення його про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2, а також не підтверджено факт отримання ним повістки. Посилається на положення статей 7, 9, 245 КУпАП та зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведення складу адміністративного правопорушення та дотримання встановленої законом процедури. У позовній заяві позивач вказує, що повістку від 06.10.2024 № 390838 він не отримував, а тому не був обізнаний про необхідність прибуття до відповідача у визначені дату та час. З огляду на наведене вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи.

16.10.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти її задоволення та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими.

У відзиві відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення військовозобов`язаних громадян про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказує, що 05.10.2024 на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 , було направлено повістку № 390838 з ідентифікатором поштового відправлення № 0600293484829, відповідно до якої позивач мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2024 о 11 год. 00 хв. Відповідач зазначає, що відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення повернулося у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що, на думку відповідача, відповідно до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 свідчить про належне повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2. Також відповідач зазначив, що 15.02.2025 уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому позивачу були роз`яснені його права, а у протоколі ним власноруч зазначено заперечення щодо неотримання повістки. Відповідач також посилається на те, що постанова № АП-27/оф від 15.02.2025 була отримана позивачем, що підтверджується його підписом у постанові, а тому твердження позивача про її неотримання є необґрунтованими. З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою особою у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № АП-27/оф, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало його неприбуття 16.10.2024 о 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом, зазначеним у повістці №390838 від 06.10.2024.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначав, що повістку належним чином не отримував, оскільки з 23.09.2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . На думку позивача, відсутність факту отримання повістки свідчить про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, на підтвердження правомірності прийнятої постанови відповідач надав до суду копію повістки №390838 від 06.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.10.2024 о 11 год. 00 хв.

Також відповідач надав докази направлення вказаної повістки засобами поштового зв`язку за адресою зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , а саме: поштове відправлення №0600293484829.

Згідно з інформацією щодо відстеження поштового відправлення, повістка була направлена за зазначеною адресою, однак повернута відправнику із зазначенням причини: «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 є, зокрема, надсилання повістки засобами поштового зв`язку за адресою задекларованого або зареєстрованого місця проживання особи.

При цьому суд враховує, що матеріалами справи підтверджено направлення повістки позивачу саме за адресою його зареєстрованого місця проживання. Невручення поштового відправлення з причин відсутності адресата за зазначеною адресою саме по собі не свідчить про неналежність здійсненого оповіщення, оскільки відповідач використав передбачений законодавством спосіб повідомлення військовозобов`язаного про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази направлення повістки позивачу саме за адресою його зареєстрованого місця проживання, а доказів повідомлення відповідача про іншу адресу проживання або необхідність направлення кореспонденції за іншою адресою позивачем не надано.

Доводи позивача про перебування його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не спростовують встановленого у справі факту направлення йому повістки за адресою зареєстрованого місця проживання та не свідчать про відсутність у нього обов`язку виконувати вимоги законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Крім того, судом встановлено, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення позивач був присутній, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому позивач скористався своїм правом надати пояснення, зазначивши, що із протоколом не погоджується та повістку належним чином не отримував.

Разом із тим, сам факт незгоди особи з протоколом не спростовує наявності інших доказів, які підтверджують обставини, встановлені уповноваженою посадовою особою під час розгляду справи.

Також суд враховує, що матеріали справи містять підтвердження отримання позивачем копії оскаржуваної постанови 15.02.2025, що підтверджується його особистим підписом на постанові.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем надано належні та допустимі докази, що позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2, однак у визначені дату та час не прибув та не повідомив про причини неприбуття.

Судом встановлено, що об`єктивна сторона правопорушення полягає у неприбутті військовозобов`язаного за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2, при цьому позивач був належним чином оповіщений про дату та час прибуття, однак не прибув та не повідомив про причини неявки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою посадовою особою, на підставі та у спосіб, визначені законом, а доводи позивача не спростовують встановлених судом обставин.

У зв`язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7, 9, 210-1, 251, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :