Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №754/9481/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1961/26

Справа №754/9481/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 о 13 год. 44 хв. ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець під час фактичної перевірки в приміщенні станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 , у якому він здійснює підприємницьку діяльність, вчинив порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме провів розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій і без створення та видачі в паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскального чека), чим порушив вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи він повідомлявся судовими повістками, які надсилалися за місцем його проживання. Також ОСОБА_1 викликався через оголошення про розгляд справи щодо нього на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , якому під час його складання повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155-1 КУпАП, не належить до категорії справ, розгляд яких потребує обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розгляду справи в розумні строки суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення ОСОБА_1 можливості взяти участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався , клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв і про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а статтею 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку проведення розрахунків. Об`єктивна сторона полягає у проведенні розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій та без створення і видачі розрахункового документа встановленого зразка (формальний склад). Суб`єктом є спеціальний, тобто особа, яка здійснює розрахункові операції, або посадова особа. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець і особисто проводив розрахункову операцію, а тому належить до категорії осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розумінні санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Обставини правопорушення і вина ОСОБА_1 підтверджуються дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 2191 від 15.05.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та який містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення. Актом фактичної перевірки за реєстраційним № 39308/Ж5/26/15/07/3257715430 від 15.05.2026, складеним уповноваженою посадовою особою контролюючого органу в межах її повноважень за результатами фактичної перевірки, відображено хід і результати перевірки та зафіксовано факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій і без створення та видачі розрахункового документа встановленого зразка (фіскального чека) із зазначенням дати, часу і місця виявленого порушення.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними і допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП та у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені статтею 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Суд ураховує, що порушення допущено під час здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з систематичним проведенням розрахункових операцій, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у виді штрафу, що за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини і буде необхідним та достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанову про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК