Окрема думка від 21 липня 2026 р. у справі №924/1053/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Кібенко О.Р.

22 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 924/1053/25

1. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю проектний інститут "Цивільпромбуд" про визнання недійсним рішення загальних зборів, визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у статутному капіталі товариства, вирішив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

2. Не можу погодитися з ухваленим колегією суддів рішенням, виходячи з таких міркувань.

3. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю проектний інститут "Цивільпромбуд" (далі також - ТОВ ПІ "Цивільпромбуд", Товариство) про:

1. визнання недійсним рішення загальних зборів членів Хмельницького колективного підприємства - проектний інститут "Цивільпромбуд" (далі також - ХКППІ "Цивільпромбуд", Колективне підприємство) та комісії з реорганізації підприємства, яке оформлене протоколом від 17.12.2024, щодо виключення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з членів Колективного підприємства (питання 1 порядку денного загальних зборів);

2. визначення розміру статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' (код ЄДРПОУ 02498010) в сумі 1 565 500 грн, а розміри часток учасників у статутному капіталі Товариства таким чином:

- розмір частки учасника ОСОБА_1 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 29 405 грн, що складає 1,8783% статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'';

- розмір частки учасника ОСОБА_2 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 1 536 095 грн, що складає 98,1217% статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд''.

4. Позовні вимоги обґрунтовано протиправним виключенням позивача зі складу членів Колективного підприємства та, як наслідок, позбавленням корпоративних прав в реорганізованій юридичній особі - ТОВ ПІ "Цивільпромбуд ".

5. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 18.02.2026, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026, позов задовольнив частково. Визнав недійсним рішення загальних зборів членів ХКППІ "Цивільпромбуд" та комісії з реорганізації підприємства, яке оформлене протоколом від 17.12.2024, щодо виключення ОСОБА_1 з членів ХКППІ "Цивільпромбуд". У решті позовних вимог відмовив.

6. Судові рішення в частині відмови у позові мотивовані таким:

- у спірних правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників Товариства, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного ним способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права (у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників товариства);

- згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.10.2025 актуальний розмір статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' складає 6 565 500,00 грн; розмір статутного капіталу збільшився на підставі рішення №3 учасника ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' ОСОБА_2 як одноосібного учасника товариства; з урахуванням викладеного поновлення прав позивача у спосіб визначення розміру статутного капіталу юридичної особи на рівні того розміру, що існував на момент виключення позивача з підприємства не відповідатиме інтересам реорганізованого товариства і його учасників;

- позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства; рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії; суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої були порушені права позивача у зв`язку з його виключенням як учасника товариства;

- у цьому випадку позивач обрав правильний спосіб захисту у вигляді визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, але позовні вимоги сформульовано без урахування тих змін у розмірі статутного капіталу, які відбулися після його виключення;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' в сумі 1 565 500,00 грн, оскільки наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідчить про те що станом на 30.10.2025 актуальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю проектний інститут ''Цивільпромбуд'' складає 6 565 500,00 грн; розмір статутного капіталу, який просить встановити позивач, не відповідає актуальному стану розміру статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'', відомості про які відображено в Єдиному державному реєстрі;

- так само не доведено заявлений розмір частки позивача ОСОБА_1 у процентному співвідношенні - 1,8783% статутного капіталу ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'', оскільки з огляду на збільшення розміру статутного капіталу товариства, частка позивача у відсотковому виразі зменшується.

7. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема: (1) скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 в частині відмови у задоволенні вимоги про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у статутному капіталі товариства і ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; (2) в іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2026 про задоволення позовної вимоги залишити без змін.

8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 08.09.2020 у справі №916/667/18, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, від 04.02.2021 у справі №912/2509/19, від 02.02.2022 у справі №911/803/20, від 27.05.2025 у справі №911/1484/23, щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

9. Також скаржник вказує про наявність висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, щодо ефективного способу захисту.

10. Верховний Суд у постанові від 22.07.2026 виходив, зокрема, з такого:

- позивач намагається відновити свої права шляхом визначення розміру статутного капіталу юридичної особи на рівні того розміру, що існував на момент виключення його з підприємства. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення спору в суді першої інстанції позивач не доводив ні незаконність збільшення статутного капіталу Товариства, ні недобросовісність дій ОСОБА_2 щодо ухвалення рішення про його збільшення та не заявляв вимог про визнання недійсним рішення №3 учасника ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' від 09.09.2025;

- позивач обрав належний спосіб захисту у вигляді визначення розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ ПІ "Цивільпромбуд", однак заявлені позовні вимоги сформулював без урахування фактичних змін у розмірі статутного капіталу Товариства, що відбулися після виключення позивача зі складу учасників реорганізованої юридичної особи, без оспорювання законності подальшого збільшення статутного капіталу Товариства, а також без врахування інтересів реорганізованого Товариства і його учасників, що унеможливлює встановлення судом розміру статутного капіталу Товариства у меншому розмірі, ніж існував станом на час вирішення судом першої інстанції цього спору.

11. Не погоджуюсь із цією позицією, вважаю, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, були обґрунтованими з огляду на таке.

12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

13. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

14. Велика Палата Верховного Суду також вказувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п.58), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (п.98), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (п.9.1), від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 (п.55) і №200/606/18 (п.73), від 29.06.2021 у справі №916/964/19 (п.7.3), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (п.68), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (п.19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.143), від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 (п.61), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (п.8.31), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (п.21), від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 (п.11.87), від 22.02.2022 у справі №761/36873/18 (п.9.21), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (п.27).

15. Застосований спосіб захисту права чи інтересу повинен бути ефективним - таким, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (п.74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №757/23249/17).

16. Отже, звернення до суду з позовною вимогою, задоволення якої не здатне поновити права позивача, не буде практичним та ефективним, а суди, розглядаючи таку вимогу, фактично здійснюватимуть "розгляд заради розгляду".

17. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 .01.2021 у справі №916/1415/19 та від 20.07.2022 у справі №806/5244/15).

18. У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/876/16 зазначено:

"59. Водночас за змістом позовної заяви позивача він прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення такого складу учасників ТОВ "Агрофірма "Славія": ОСОБА_3 частка 19%, тобто 157 700 грн; ОСОБА_4 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_5 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_6 частка 51%, тобто 423 300 грн. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу.

60. При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

61. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі".

19. Також, Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №911/1330/21 вказав:

"55. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі №924/700/21).

…

58. За результатом розгляду такого спору суд може ухвалити рішення про припинення права на участь у товаристві шляхом задоволення позову про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства, що узгоджується з такими способами захисту, як визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 16 ЦК України).

…

60. Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

61. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (пункти 117 -118 постанови від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20) (провадження №12-83гс21)".

20. При цьому у справі №911/1330/21 Верховний Суд погодився з судом першої інстанції та залишив в силі його рішення, яким позовні вимоги було задоволено частково та визначено розмір статутного капіталу і часток учасників у іншому (меншому) розмірі, ніж був заявлений позивачем.

21. Також постановою від 11.09.2024 у справі №907/922/21 Верховний Суд залишив без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 про задоволення позову, у резолютивній частині якого суд визначив розмір статутного капіталу товариства станом на 25.08.2016, склад учасників товариства та розмір їх часток у статутному (складеному) капіталі (за вирахуванням 2/3 частки померлого учасника, що належать іншим двом спадкоємицям, які відмовилися від вступу до товариства), а у мотивувальній частині - визнав незаконними рішення загальних зборів, на яких вирішувалось питання спадкування частки померлого учасника, перерозподілу часток учасників, виключення зі складу учасників товариства позивачки та інших учасників, прийняття до складу учасників та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових внесків нових учасників.

22. Як було зазначено, суди попередніх інстанцій у справі, що переглядається, дійшли висновку що позивач обрав належний спосіб захисту у вигляді визначення розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ ПІ "Цивільпромбуд".

23. Однак при цьому у її задоволенні відмовили з тих причин, що заявлені позовні вимоги сформульовані без урахування фактичних змін у розмірі статутного капіталу Товариства, що відбулися після виключення позивача зі складу учасників реорганізованої юридичної особи та без оспорювання законності подальшого збільшення статутного капіталу Товариства, що суперечить вищенаведеним висновкам Верховного Суду зі справ №923/876/16 та №911/1330/21.

24. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскільки у цій справі рішення загальних зборів та комісії з реорганізації від 17.12.2024 щодо виключення ОСОБА_1 з членів Колективного підприємства визнано недійсним, то в силу ч.1 ст.104 ЦК унаслідок подальшого перетворення колективного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю, його права та обов`язки перейшли до правонаступника, а тому ОСОБА_1 набув (відновив) членство вже у товаристві з обмеженою відповідальністю.

25. При цьому усі подальші рішення загальних зборів, прийняті після незаконного рішення від 17.12.2024 щодо виключення ОСОБА_1 , є такими, що ухвалювались у період, коли позивач, маючи право на 1,8783% частки у статутному капіталі, був позбавлений можливості брати участь в управлінні товариством, тобто ці рішення були ухвалені неповноважним складом учасників.

26. Одним із таких рішень є рішення №3 учасника ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' від 09.09.2025 про збільшення розміру статутного капіталу товариства на 5 000 000,00 грн, на не оспорення якого послалися суди попередніх інстанцій.

27. Чинне законодавство містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як "розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.

28. Хоча чинне законодавство не містить такого терміну як "розмивання частки учасника у статутному капіталі", втім, він визначається у низці судових рішень.

29. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду не погодилася з тим, що голосування представника позивача на загальних зборах за збільшення статутного капіталу є продажом частки. Зокрема, вказала у постанові "зазначеним рішенням зборів не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів іншими учасниками. Таке збільшення капіталу призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, тобто відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки учасника у відсотковому вимірі без зменшення номінальної вартості не є тотожним відчуженню належної позивачу частки або її частини у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" (п.48).

30. У постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі №916/3007/19 також вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу.

31. Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтранавто-Холдинг проти України" (заява №48553/99) вказав:

"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…

92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке положення статті 1 застосовується в цьому випадку.

Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).

Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно".

32. Отже, рішенням №3 учасника ТОВ ПІ ''Цивільпромбуд'' від 09.09.2025 про збільшення розміру статутного капіталу, яке ухвалено неповноважним складом учасників Товариства, було розмито частку позивача у статутному капіталі (зменшилася з 1,8783% до менш, ніж 0,5%).

33. При цьому відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду зі справи №923/876/16 заявлення позовної вимоги про визнання такого рішення недійсним не вимагається, оскільки така не відповідає належному та ефективному способу захисту.

34. Натомість належною і ефективною є обрана позивачем вимога про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у обсязі, який існував до порушення, тобто на момент виключення позивача зі складу учасників, без врахування подальших змін щодо складу учасників/обсягу статутного капіталу, прийнятих неповноважним складом учасників Товариства.

35. Задоволення такої вимоги поновить права позивача на участь в Товаристві із часткою у статутному капіталі в розмірі саме 1,8783%, а не менш, ніж 0,5%. При цьому її задоволення не призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав, та невиправданого затягування вирішення спору.

36. Також задоволення цієї вимоги не порушить права мажоритарного учасника - ОСОБА_2 , оскільки внесені ним з метою збільшення статутного капіталу кошти будуть збережені як заборгованість товариства перед учасником і такий учасник зможе в подальшому за рахунок цих коштів збільшити статутний капітал, однак із залученням до цієї процедури іншого учасника - позивача. Тобто баланс інтересів учасників та Товариства буде дотримано.

37. З огляду на викладене, вважаю, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову в задоволенні позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення часток його учасників у розмірах, вказаних позивачем.

38. Вважаю, що Верховний Суд повинен був касаційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Кібенко