Додаткове рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №727/4298/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №727/4298/25

Суддя: Одинак О. О.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Чернівці

справа № 727/4298/25

провадження № 22-з/822/38/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Одинака О. О.

суддів: Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (відповідачі за зустрічним позовом)

відповідач – ОСОБА_3 (позивач за зустрічним позовом)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, ОСОБА_4

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, ОСОБА_4 , про визнання права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судових рішень у справі

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 03 березня 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , про визнання права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням.

Визнано за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням.

Усунуто перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом відновлення постачання електроенергії та водопостачання у квартирі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_5 , про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник, на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 03 березня 2026 року задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 03 березня 2026 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування житлом залишено без змін.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 03 березня 2026 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом змінено, викладено його резолютивну частину в такій редакції:

«Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні житловим приміщенням шляхом відновлення електропостачання та водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 ».

В іншій частині рішення про задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.

В іншій частині рішення щодо вирішення зустрічного позову залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_5 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подали до Чернівецького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених на правничу допомогу у цій справі у суді апеляційної інстанції.

Просили суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 400 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8 400 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Заява обґрунтована тим, що 29 квітня 2026 року представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, до якого долучено докази понесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у зв`язку із переглядом даної справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 16 800 гривень.

Прохальна частина відзиву на апеляційну скаргу містила заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Інші доводи сторін з приводу ухвалення додаткового рішення

У встановлений апеляційним судом строк заперечення щодо заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу від ОСОБА_3 або її представника до апеляційного суду не надходили.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні постанови

Колегія суддів, ознайомившись із змістом заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку, що заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково з огляду на таке.

Щодо загальних положень про розподіл судових витрат

Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Щодо своєчасності подання заяви та доказів понесених витрат

З огляду на зміст частини восьмої статті 141 ЦПК України докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, можуть бути подані: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Процесуальний закон не встановлює спеціальних вимог щодо змісту та форми попередньої заяви про намір подати докази понесених судових витрат. Водночас така заява має бути зроблена до закінчення судових дебатів. Докази розміру витрат можуть бути подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Поляк М. В., подали до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заявили про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

Постанову Чернівецького апеляційного суду у даній справі ухвалено 08 червня 2026 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат подана представником заявників 12 червня 2026 року, тобто в межах п`ятиденного строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Отже, у даній справі є передбачені процесуальним законом підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції.

Щодо вирішення заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявниками надано до суду: договори про надання юридичної (правничої) допомоги № 334/24 та № 335/24 від 16 жовтня 2024 року, укладені між АО «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; додаткові угоди № 1 від 03 листопада 2025 року до вказаних договорів; звіт (акт) про надані послуги позивачам у зв`язку з апеляційним переглядом справи № 727/4298/25 від 29 травня 2026 року; квитанції до прибуткових касових ордерів № 29/26/05 та № 28/26/05 від 29 травня 2026 року.

Згідно з пунктом 4.1 договорів про надання юридичної (правничої) допомоги № 334/24 та № 335/24 від 16 жовтня 2024 року розмір винагороди за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням, визначається за згодою адвокатського об`єднання та клієнта в межах 40 розмірів місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений у дорученні до договору.

Додатковими угодами № 1 від 03 листопада 2025 року до договорів № 334/24 та № 335/24 сторони погодили, що гонорар адвокатського об`єднання за послуги, що надаються клієнтам у межах справи № 727/4298/25, встановлюється у фіксованому розмірі та становить 2 100 гривень за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.

Згідно зі звітом (актом) про надані послуги від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано правничу допомогу у справі № 727/4298/25 у зв`язку з її переглядом в апеляційному порядку, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 03 березня 2026 року, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу – 7 годин; підготовка та участь у судовому засіданні в апеляційному суді – 1 година.

Загальна кількість витраченого часу становить 8 годин, а загальна вартість наданих послуг – 16 800 гривень, яка сплачується клієнтами у рівних частках по 8 400 гривень.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 29/26/05 від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 сплачено АО «Поляк і партнери» 8 400 гривень.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 28/26/05 від 29 травня 2026 року ОСОБА_2 сплачено АО «Поляк і партнери» 8 400 гривень.

Оцінюючи заявлені витрати на професійну правничу допомогу саме з метою їх розподілу, колегія суддів враховує їх пов`язаність із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність розміру витрат до предмета спору та значення справи для сторін, а також фактичний обсяг наданої правничої допомоги і розумну потребу в таких витратах у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи та є оціночними. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням суду, який розглядав конкретну справу та визначає суму відшкодування з належним урахуванням її особливостей і всіх обставин, що мають значення.

Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у заявленому розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведеним, документально обґрунтованим та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат, їх необхідності й розумності з огляду на конкретні обставини справи.

Заперечення щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу від ОСОБА_3 або її представника до апеляційного суду не надходили. Водночас відсутність таких заперечень не перешкоджає суду з власної ініціативи застосувати критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, та не покласти на іншу сторону витрати повністю або частково.

Спір у даній справі стосувався визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні ним та виселення, що свідчить про істотне значення результату розгляду справи для сторін.

Зі звіту (акта) про надані послуги від 29 травня 2026 року вбачається, що із загальних 8 годин роботи 7 годин відведено на ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовку та подання відзиву на неї, а 1 годину - на підготовку та участь у судовому засіданні апеляційного суду.

Колегія суддів враховує, що правова позиція ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була сформована під час розгляду справи судом першої інстанції. Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтувалися на обставинах і правовому обґрунтуванні, які вже були предметом дослідження суду першої інстанції, а матеріали справи не свідчать про необхідність формування нової правової позиції чи додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду.

Крім того, правнича допомога надавалася двом заявникам щодо спільної правової позиції: їх представник підготував один спільний відзив на апеляційну скаргу та взяв участь в одному судовому засіданні. Доказів виконання окремого самостійного обсягу правничої роботи щодо кожного із заявників не подано.

За таких обставин зазначені у звіті 7 годин на ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовку та подання відзиву не відповідають критерію розумної необхідності повною мірою. Водночас підготовка відзиву та участь представника у судовому засіданні були необхідними для захисту інтересів заявників у суді апеляційної інстанції та підлягають компенсації у розумному розмірі.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про витрати на підготовку відзиву, врахувала, що його зміст частково дублював раніше подані процесуальні документи, та, попри відсутність клопотання іншої сторони про зменшення витрат, присудила такі витрати частково на підставі критеріїв частини третьої статті 141 ЦПК України.

Ухвалою від 25 березня 2026 року у справі № 372/6826/24 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті справи до розгляду з метою відступу від висновку, викладеного у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, у зв`язку з недоцільністю.

У додатковій постанові від 06 липня 2026 року у справі № 593/617/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду за відсутності заперечень іншої сторони застосував наведене розмежування та, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, присудив витрати на професійну правничу допомогу частково.

Із урахуванням конкретних обставин цієї справи, обсягу фактично наданої правничої допомоги, вже сформованої правової позиції заявників, спільного характеру наданих їм послуг, а також критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності витрат колегія суддів вважає розумно необхідним відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 гривень кожному із заявників.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок Чернівецького апеляційного суду у постанові від 08 червня 2026 року про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції та його резолютивної частини лише щодо зміни її формулювання без зміни висновків по суті спору, визначені судом витрати, понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, слід покласти на ОСОБА_3 .

Близької за змістом позиції щодо розподілу судових витрат у разі зміни судового рішення без зміни висновків суду по суті спору дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 910/11212/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 912/2730/18, від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, від 03 листопада 2020 року у справі № 916/3146/17.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Поляк М. В., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 270, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 000 гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 000 гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна додаткова постанова складена 05 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК

Судді: Мирослава КУЛЯНДА

Ірина ЛИТВИНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua