Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №644/147/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 644/147/24 Головуючий суддя І інстанції Ізмайлов І. К.

Провадження № 22-ц/818/2715/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: страхування, з них

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Люшні А.І., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гафича Івана Івановича на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 23 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у січні 2024 року звернулася до суду з позовом про стягнення невиплаченої частки страхового відшкодування та шкоди, спричиненої внаслідок ДТП до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 .

В подальшому вона відмовилась від позову до ОСОБА_2 , та остаточно просила стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 71066,54 грн. страхового відшкодування

В обґрунтування позову зазначила, що 11.08.2023 у м. Харкові, по вул. Біблика, 17 трапилася ДТП за участю належного їй автомобіля Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Nissan Almera державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.09.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на день ДТП, цивільна відповідальність володільця автомобіль Nissan Almera державний номерний знак НОМЕР_2 була забезпечена полісом ОСЦПВВНТЗ № АР3569894 ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», у зв`язку з чим вона 16.08.2023 повідомила цього страховика про страховий випадок та надала всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

31.08.2023 на її замовлення нею отримано звіт № 545/08-22, проведений СОД ФОП ОСОБА_4 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 , який 04.09.2023 надано ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». Відповідно до зазначеного звіту вартість автомобіля до ДТП складала 257093,42 грн., вартість відновлювального ремонту складала 313755,11, а вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП склала 126905,34 грн. Таким чином, оскільки вартість ремонту автомобіля перевищує його вартість до ДТП розмір матеріальної шкоди повинен дорівнювати різницю вартості транспортного засобу до та після ДТП, що становить 130188,08 грн.

Натомість 01.11.2023 від ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» без врахування наданого нею звіту, перерахувало на її рахунок 85733,46 грн. страхового відшкодування, виходячи з відомостей зазначених у своєму акту.

В зв`язку з наведеним після уточнення своїх вимог остаточно, з урахуванням висновку експерта № СЕ-19/121-25/6277-АВ від 09.09.2025, - просила стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 71066,54 грн. страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності 160000,00 грн. за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну потерпілому, яка складається з вартості транспортного засобу до ДТП – 279948,22 грн. та його вартості після ДТП – 90523,82 грн. що становить 207424,37 грн. та перевищує 160000,00 грн.

За наслідками розгляду позову просила вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Харкова від 23 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд покликався на недоведеність заявлених вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник ОСОБА_1 – адвокат Гафич І.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд відмовляючи у позові через формальну причину (відсутність розрахунку залишків у судовій експертизі» фактично позбавив потерпілого права на повне відшкодування шкоди, гарантоване ст.22 ЦК України.

Вказує, що страховик розрахував виплату виходячи з заниженої вартості (179507,28 грн). Судом не було розглянуто клопотання про уточнення питань на експертизу, оцінку даному клопотанню по суті судом не надано.

Зазначає, що матеріали справи містять усі необхідні вихідні дані для самостійного розрахунку. Так, вартість ТЗ до ДТП — 297 948,22 грн; вартість залишків — 90 523,82 грн; франшиза — 3 200,00 грн; ліміт відповідальності — 160 000,00 грн. Розмір збитку: 297 948,22 – 90 523,82 = 207 424,40 грн, що перевищує ліміт, а отже до виплати підлягало 160 000,00 – 3 200,00 = 156 800,00 грн. Оскільки страховою компанією було виплачено 85 733,46 грн, недоплата становить 71 066,54 грн. Висновок суду про «недоведеність» розміру вимог спростовується простим арифметичним розрахунком на підставі наявних у справі доказів.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Рішення суду мотивовано наступним.

Про розгляді справи встановлено, що ремонт автомобіля Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 , вважається економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлюваних робіт значно перевищує його вартість до ДТП, а отже автомобіль вважається фізично знищеним.

Приймаючи рішення про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, суд виходив з того, що сторони фактично не визнавали звіти надані на замовлення кожної з них, а саме не погоджувались з визначенням вартості автомобілю Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 на день ДТП па після ДТП, оскільки визначені суб`єктами оціночної діяльності суми впливають на визначення розміру страхового відшкодування.

Відповідно як до звіту № 27014 від 19.09.2023 так і до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу № 545/08-23 від 31.08.2023 оцінювачами особисто оглянуто зазначений транспортний засіб, кожним складено акт огляду колісного транспортного засобу та ремонтні калькуляції.

В той же час, при визначенні суб`єктами оціночної діяльності різних сум до відшкодування ані позивач, ані відповідач не зазначали про наявність порушень законів та інструкцій при проведенні оцінки та наданні звітів, в свою чергу при дослідженні експертом, при проведенні призначеної судом експертизи, особисто транспортний засіб не оглядався, оскільки за повідомленням позивача автомобіль на експертне дослідження у пошкодженому стані надати неможливо, а отже використовувались матеріали звіту № 27014 від 19.09.2023 та висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу № 545/08-23 від 31.08.2023 та фотографії транспортного засобу, а тому експертом і не надано відповіді про ринкову вартість придатних залишків автомобіля.

При цьому відсутність у судовій транспортно-товарознавчій експертизі № СЕ-19/121-25/6277-АВ від 09.09.2025 висновку про вартість залишків автомобіля, позбавляє суд можливості визначити різницю між вартістю автомобіля до ДТП та після неї, позивач не звертався з клопотаннями про призначення повторної або додаткової експертизи, не повідомив про причини неможливості надання автомобіля на експертне дослідження, а лише уточнив позовні вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Уточнюючи позов та змінюючи суму до стягнення позивач навів її розрахунок виходячи з вартості автомобіля Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 на день ДТП відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/6277-АВ від 09.09.2025 у сумі 297948,22 грн., та вартості придатних залишків у сумі 90523,82 грн. за матеріалами звіту № 27014/1 від 19.09.2023, дійсність якого оспорював при зверненні до суду.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.09.2023 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 850,00 грн.

Відповідно до опису обставин, установлених під час розгляду справи 1.08.2023 о 08:15 ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Nissan Almera», державний номер НОМЕР_2 , по вул. Біблика з боку пр. Архітектора Альошина в напрямку вул. С. Потоцького, і на перехресті з вул. Г. Момота порушив вимоги п. п. 2.3 (б); 8.7.3 (е) ПДР України, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагував на її зміну, виїхав на перехрестя на червоний сигнал основного світлофора, який забороняє рух, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 308», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який перетинав перехрестя по вул. Г. Момота, пошкодивши транспортні засоби та завдавши матеріальних збитків.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «Peugeot 308» 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_1 .

Згідно до копії Полісу № АР3569894 (строк дії з 06.12.2022 по 05.12.2023), наданого представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна», цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Almera», державний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

З наданої електронної квитанції вбачається, що 01.11.2023 позивачу ОСОБА_1 сплачено страхове відшкодування 85733,46 грн. від ПрАТ «СК «Євроінс Україна», згідно акту № 112265/1/2023 від 01.11.2023.

Відповідно до звіту № 27014 від 19.09.2023 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 проведеного ТОВ «СЗУ України» оцінювачем ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 179507, 28 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що заміняються становить 316835,38 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 128897,66 грн. за вказаних умов, вартість (розмір) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки (11.08.2023), становить 179507,28

За висновком вартості придатних залишків № 27014/1 від 19.09.2023 складеного тим же суб`єктом оціночної діяльності вартість КТЗ (Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 ) на момент огляду становить 90523,82 грн.

Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу № 545/08-23 від 31.08.2023 проведеного СОД ФОП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Peugiot 308 державний номерний знак НОМЕР_1 на дату настання події 11.08.2023 становить 257093,42 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля, без фізичного урахування зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 313755,11 грн., ринкова вартість автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події становить 257093,42 грн., вартість автомобіля в пошкодженому стані на дату настання події складає 126905,34 грн.

Враховуючи викладене, у страховика виник обов`язок з відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та його залишків - після ДТП.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч вказаній нормі ст. 89 ЦПК України суд першої інстанції не з`ясував, що відповідно до судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/6277-АВ від 09.09.2025 ринкова вартість КТЗ без урахування отриманих пошкоджень, з урахуванням умов та обмежень, зазначених в дослідницькій частині, станом на день ДТП 11.08.2023 становить 297948,22 грн.

Вказані висновки сторонами не спростовані, узгоджуються з наведеними судовим експертам розрахунками, тому у суду не було підстав для їх відхилення.

Що стосується рівної суми ринкової вартості залишків пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля позивачки, які зазначені у згаданих висновках оцінювачів, то ця обставина не має визначального значення, оскільки різниця між вказаною сумою ринкової вартості та кожної з сум ринкової вартості залишків цього автомобіля після ДТП перевищує ліміт страхової відповідальності 160000 грн.: 297948,22 - 90523,82 = 207 424,40 грн.; 297948,22 - 126905,34 = 171 042,88 грн.

За таких обставин матеріальна шкода позивача є більшою, ніж ліміт страхової відповідальності за полісом страхування особи, яка є винуватою у скоєнні ДТП, та страховою виплатою, яку вже сплатила позивачу страхова компанія, в якій ця особа застрахувала свою цивільну відповідальність, за відрахуванням обов`язкової франшизи 3200 грн., яку має сплачувати особа, яка застрахувала свою відповідальність, а тому страхова компанія має доплатити позивачу цю різницю в сумі, яка зазначена у позові.

Наведені з цього приводу доводи скарги та позову є доведеними, та спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідачем сплачено 85 733,46 грн, отже недоплата становить (160000 - 85 733,46) – 3200 грн. франшизи= 71 066,54 грн.

Розв`язуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на вищевикладене та дійшов до помилкового висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» невиплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи результати проведеної експертизи, наявність вихідних даних для розрахунку, колегія суддів вважає доведеною вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 71066,54 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 1211 грн 20 коп., при поданні апеляційної скарги сплачено 1816,60 грн, що підтверджується квитанціями.

Отже, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 3027 грн 80 коп. та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5348,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , адвоката Гафича Івана Івановича задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 23 грудня 2025 року скасувати.

Позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 71066 грн 54 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 3027 грн 80 коп. та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5348,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 серпня 2026 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді А.І.Люшня.

Н.П.Пилипчук.