Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №641/4730/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 641/4730/25

провадження № 22-ц/818/4277/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Щепелевої Г.М.,-

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 27.06.2025 року відкрито провадження по даній цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.03.2026 року від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій просить: визнати незаконним та скасувати наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.11.2023 року №560 о/с про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , черговим по гуртожитку факультету № 6; стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 9617,91 грн (2/3 від посадового окладу); стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2024 року по 31.05.2025 року у сумі 71433,48 грн; стягнути вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку у сумі 5953,60 грн; стягнути понесені судові витрати у розмірі 6800 грн.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року заяву від 04.03.2026 року про зміну предмету позову залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу суду від 20 квітня 2026 року.

Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказують, що для того, щоб вирішити питання щодо позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час з 22.11.2023 року по 03.06.2024 року, суду необхідно з`ясувати обставини за яких було видано вищевказаний наказ та взагалі чи відповідає він вимогам чинного законодавства. Отже, вважає, що дана вимога не є збільшенням позовних вимог. Крім того, на час подачі позовної заяви (уточненої) зі збільшеними позовними вимогами, справа по суті ще не розглядалась, а тому, були наявні обґрунтовані підстави для конкретизації позовних вимог, які може бути вчинено виключно шляхом подання уточненої позовної заяви у її відповідній частині.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи уточнену позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачем подано заяву про зміну предмету позову, оскільки заявлена нова позовна вимога. Вказав, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Законодавець чітко визначає строки подання заяви про збільшення/зменшення позовних вимог, та/або зміни предмету позову. Заява про зміну позовних вимог подана до суду 04.03.2026 року, після початку першого судового засідання, тобто з пропуском встановленого законом строку. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви про зміну предмету позову без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що у червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ (далі за текстом - ХНУВС), в якому вона просила: стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 9617,91 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2024 року по 31.05.2025 року у сумі 71433,48 грн; вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку кожній у сумі 5952,79 грн та судові витрати.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 27.06.2025 року відкрито провадження по даній цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Перше судове засідання відбулось 07 жовтня 2025 року .

04.03.2026 року представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.11.2023 року №560 о/с про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , черговим по гуртожитку факультету № 6; стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 9617,91 грн (2/3 від посадового окладу); стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2024 року по 31.05.2025 року у сумі 71433,48 грн; стягнути вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку у сумі 5953,60 грн; стягнути понесені судові витрати у розмірі 6800 грн.

Представник позивача у судовому засіданні просив прийняти уточнену позовну заяву, посилаючись на те, що її подання не змінює ні предмета, ні підстав позову, а також не впливає на розмір позовних вимог. З огляду на викладене, положення статті 49 ЦПК України щодо строків подання заяв про зміну позовних вимог не підлягають застосуванню при вирішенні цього клопотання.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

Отже позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20).

Таким чином законодавцем визначено право позивача збільшувати розмір позовних вимог, або ж змінювати їх предмет, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання, або не пізніше, ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі змісту уточненої позовної заяви убачається, що позовні вимоги доповнено новою вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 22.11.2023 року №560 о/с про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , черговим по гуртожитку факультету № 6.

Разом з тим така заява подана після початку першого судового засідання у даній справі, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Посилання апелянта на те, що зазначені вимоги не є новими, спростовуються їх змістом.

Згідно з статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На підставі наведених вище норм процесуального права, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки, 27.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, перше судове засідання відбулось 07.10.2025 року, тому у позивача було достатньо часу для уточнення заявлених ним позовних вимог, однак заяву про збільшення позовних вимог нею подано майже через 4 місяці після початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову (ще одного позову), чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстави позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням вказаного, залишення без розгляду уточненої позовної заяви не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права на звернення до суду із позовом з такими вимогами в загальному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова