Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №396/691/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 396/691/26

провадження № 22-ц/4809/1593/26

Кропивницький апеляційний суд в складі складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Єгорової С.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (суддя Цесельська О.С.) від 05.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

30.03.2026 ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 11.11.2025 о 09:30 на автошляху М30 885 км + 100 метрів поблизу с. Новогурівка, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Santafe, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Master, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався назустріч. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За наслідками події працівники поліції склали відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509925 від 11.11.2025.

У результаті вказаної події, автомобіль Renault Master, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який на праві власності належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03.11.2010, отримав механічні ушкодження. 22.01.2026 оцінювач ОСОБА_3 у звіті про оцінку майна зробив висновок, що вартість матеріальних збитків, нанесених внаслідок ДТП, склали 235 000,00 грн.

29.12.2025 суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області у справі № 178/2767/25 виніс постанову, якою визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та наклав на нього стягнення у формі штраф.

20.01.2026 ПрАТ «СК» «АСКО ДС» відповідно до страхового акта № 817/25 ГО/ПУ від 19.01.2026 сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 229 257,68 грн. Різниця між фактичним розміром майнової шкоди та страховим відшкодуванням склала 5 742,32 грн. Матеріальна шкода позивача також полягала у витратах на послугу з транспортування автомобіля Renault Master, реєстраційний номер « НОМЕР_2 », придбання лікарських засобів, проведенні медичних досліджень та проходженні позивачем лікування. Загальна вартість вказаних витрат склала 38 466,29 грн.

Також ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн, яка полягала не лише у факті пошкодження належного йому транспортного засобу, а й у заподіянні шкоди здоров`ю, фізичному болю, тривалому лікуванні, хірургічному втручанні, на підтвердження вказаного позивач долучив медичну документацію.

Окрім того, позивач просив стягнути понесені ним витрати на правову допомогу та витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку транспортного засобу Renault Master, реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».

У підсумку, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 44 208,61 грн, моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 51 000,00 грн, витрати на проведення оцінки матеріального збитку транспортного засобу у розмірі 4 500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 953,70 грн.

2. Рух справи в суді першої інстанції

10.04.2026 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 396/691/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, призначив підготовче засідання у справі.

05.06.2026 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у підготовчому судовому засіданні постановив ухвалу, якою зупинив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки до звільнення відповідача ОСОБА_2 з військової служби Збройних Сил України.

Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України закріплено обов`язок суду зупинити провадження, якщо сторона перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки 05.06.2026 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі та докази, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження до звільнення відповідача з військової служби.

3. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2026 про зупинення провадження скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд обмежився встановленням факту проходження відповідачем військової служби та не перевірив ані дотримання процесуального порядку подання клопотання, ані наявності реальних обставин, які б перешкоджали відповідачу брати участь у справі або реалізовувати свої права через представника. Зокрема, звертає увагу апеляційного суду, що в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного клопотання позивачу, що не відповідає принципам змагальності та рівності сторін.

Окрім того, позивач зазначив, що у клопотанні відсутні посилання на те, що відповідач перебуває у зоні бойових дій та дійсно не може брати участь в судових засіданнях як самостійно, так і через свого представника. На думку позивача, сам факт проходження військової служби без надання належних доказів об`єктивної неможливості участі у розгляді справи не є безумовною підставою для зупинення провадження. Окрім того, таке зупинення провадження порушує право позивача на розгляд справи у розумний строк.

Позивач також зауважив, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22.

4. Відзив на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду не надійшов.

При цьому 15.07.2026 його представник – адвокат Кричун Юрій Анатолійович отримав ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13.07.2026 про відкриття провадження у справі в якій, зокрема, відповідачу роз`яснено право надати до суду відзив на апеляційну скаргу, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету адвоката 15.07.2026 о 13:34:49 (а. с. 136).

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

5. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

6. Встановлені судом першої інстанції обставини:

30.03.2026 ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки.

10.04.2026 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 396/691/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, призначив підготовче засідання у справі.

05.06.2026 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кричун Юрій Анатолійович подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із проходженням відповідачем військової служби у лавах Збройних Сил України, що переведені на військовий стан. (а. с. 94 - 95).

Згідно зі службовою відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 21.07.2022 він на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Відповідно до службових відміток у військовому квитку серії НОМЕР_4 та довідки № 1843/6577 від 08.04.2026, виданою командиром військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_5 (а. с. 98 - 104).

7. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

8. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1. Норми права та їх джерела, практика їх застосування

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, – до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

8.2. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Перелік підстав при наявності яких суд зупиняє провадження у справі закріплюються у статтях 251 та 252 ЦПК України. Однак, якщо ст. 252 ЦПК України передбачає право суду на зупинення провадження за заявою сторони або з власної ініціативи, то у ст. 251 ЦК України законодавець закріпив вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити справу.

У цій справі позивач не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження у справі на підставі норми п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК Українита зазначає, що підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі немає, окрім того, подане клопотання порушує принципи законності, рівності сторін та право позивача на розгляд справи у розумний строк.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (ч. 1, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі – припинення процесуальних дій у справі, яке здійснюється при наявності обставин, визначених ЦПК України.

Зупинення провадження у справі не повинно розглядатися як затягування строків розгляду справи і має застосовуватися виключно при наявності обставин, визначених законодавцем, до яких, зокрема, належить така обставина, як проходження стороною військової служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент подачі клопотання про зупинення провадження у справі строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05:30 04.05.2026 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженого Законом України № 4857-IX від 28.04.2026.

Крім того, Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб. Цей строк неодноразово продовжувався наступними указами Президента України № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022, № 59/2023 від 06.02.2023, № 255/2023 від 01.05.2023, № 452/2023 від 26.07.2023, № 735/2023 від 06.11.2023, № 50/2024 від 05.02.2024, № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, № 741/2024 від 28.10.2024, № 27/2025 від 14.01.2025, № 236/2025 від 15.04.2025, № 479/2025 від 14.07.2025, № 794/2025 від 20.10.2025, № 41/2026 від 12.01.2026, № 343/2026 від 27.04.2026.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації. З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 78 - 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі (п. 81 - 82 постанови).

Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові відступила від попередніх висновків Верховного Суду і сформувала єдиний правовий висновок щодо застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а саме: обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (п. 102 - 103 постанови).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові сформувала основні правила, на які треба орієнтуватися судам при вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зокрема:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні(п. 117 постанови).

З огляду на докази у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, норму п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, колегія суддів апеляційного суду погоджується з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.

05.06.2026 представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 , як особи, призваної до Збройних Сил України за мобілізацією. На підтвердження цього до суду адвокат надав довідку № 1843/6577 від 08.04.2026, видану командиром військової частини НОМЕР_5 , про те, що молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 з 20.01.2023 по теперішній час (а. с. 104). Також надав копії військового квитка серії НОМЕР_4 , у п. 9 якого зазначено, що відповідач 21.07.2022 на підставі Указу Президента України № 69/20232 від 24.02.2022 призваний до ЗСУ по мобілізації, а в п. 17 містяться відмітки про проходження служби. Натомість відомості про звільнення з військової служби відсутні (а. с. 98 - 103).

Отже, факт перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан, підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами – відомостями військового квитка, довідкою перебування відповідача на військовій служби у військовій частині НОМЕР_5 .

Позивач в апеляційній скарзі звертав увагу на те, що відповідач не довів факт перебування у районі бойових дій та виконання бойових завдань, які унеможливлюють його участь у судових засіданнях.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у раніше згаданій постанові від 12.11.2025 зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану усі військові формування вважаються такими, що «переведені на воєнний стан», отже військовослужбовець в будь-який момент може бути відряджений до військової частини, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. Виходячи з цього, суд не може взяти до уваги твердження позивача про те, що у матеріалах справи відсутня інформація стосовно залучення відповідача до виконання бойових завдань в зоні бойових дій, оскільки цього не вимагають приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Як вже згадувалося раніше, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що для правильного застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, задля дотримання інтересів військовослужбовця, необхідно враховувати його волю стосовно зупинення провадження.

З матеріалів справи вбачається воля ОСОБА_2 , виражена в клопотанні його представника про зупинення провадження (а. с. 94, 95).

Враховуючи, що з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем ОСОБА_2 військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної його волі на продовження розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 05.06.2026 такою, що відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Отже, доводи апелянта стосовно невідповідності оскаржуваної ухвали положенням ст. 263, 264 ЦПК України та неправильного застосування судом висновків Великої Палати у справі № 754/947/22 спростовуються вказаним вище.

Твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів направлення відповідачем клопотання про зупинення провадження позивачу, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін, колегія суддів до уваги не бере з огляду на наступне. Як вбачається з п. 13-16 протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 6572947 від 05.06.2026, головуючий суддя Цесельська О.С. з`ясувала, чи отримав представник позивача від відповідача клопотання про зупинення провадження та поставила на обговорення питання щодо необхідності надання адвокату часу для ознайомлення з ним та формування позиції. Відповідно до п. 21 протоколу представник позивача зазначив, що час для ознайомлення йому не потрібен та він заперечує щодо задоволення вказаного клопотання у зв`язку з відсутністю підстав для зупинення провадження.

Враховуючи, що головуючий суддя запропонувала представнику позивача час для ознайомлення з клопотанням та підготовку свого мотивованого ставлення до нього, однак останній відмовився, колегія суддів не погоджується з доводами про порушення судом принципів змагальності та рівності сторін.

Та обставина, що суд запитав думку представника позивача про необхідність надання йому строку для підготовки своєї правової позиції стосовно клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, але той від пропозиції суду відмовився і відразу висловив своє ставлення до заявленого клопотання, а згодом в апеляційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права про подачу до суду клопотань на їх розгляд, що по суті є його суперечливою поведінкою та порушує принцип venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду не знайшла в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні судом питання про зупинення провадження у справі.

9. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 374 та ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованим.

Суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, в межах вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв`язку із проходженням відповідачем військової служби у лавах Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, правильно застосував відповідні норми матеріального та процесуального права.

Передбачений ст. 379 ЦПК України підстав для скасування ухвали суду про зупинення провадження у справі колегія суддів апеляційного суду не встановила.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Апазіді Костянтин Юрійович, залишити без задоволення, а ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2026 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: Л. М. Дьомич

С. М. Єгорова