Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №352/1078/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/1078/26

Провадження № 33/4808/474/26

Категорія ч. 5 ст. 126 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Лазоришина Б.І. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п?ять) років та з оплатним вилученням транспортного засобу Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .

У відповідності до частини третьої статті 30 кодексу України про адміністративне правопорушення до стягнення приєднано невідбуту частину стягнення, накладеного постановою суду у справі №346/1532/25 та остаточно накладено на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років та з оплатним вилученням транспортного засобу Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 ,

стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом строком на 1 рік рішенням Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2025 року у справі №352/1753/25, будучи притягнутим до відповідальності постановою ЕНА №689667272 від 24 березня 2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП, повторно 14 квітня 2026 року о 10 годині 46 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька повторно протягом року керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1. а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, винесеним з неповнотою з`ясування всіх обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суддя безпідставно відмовив в клопотанні про відкладення справи та розглянув справу, чим порушив його права.

Вказує, що на час прийняття рішення не було підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки ним на той час було подано апеляційну скаргу на оскарження постанови якою його було притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Наголошує, що суддя знаючи про оскарження рішення, яке не набрало законної сили, а тому відсутня повторність правопорушення, безпідставно відмовив у відкладенні справи та ухвалив незаконне рішення.

Звертає увагу, що необґрунтованим є посилання суду на відсутність призначення апеляційної скарги у Восьмому апеляційному адміністративному суді, так як це питання є технічним.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його адвокат Лазоришин Б.І. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено. Просили задовольнити апеляційну скаргу, постанову судді суду першої інстанції за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Твердження апелянта суддя безпідставно відмовив в клопотанні про відкладення справи та розглянув справу, чим порушив його права не є слушним, оскільки ОСОБА_1 мав достатньо часу для дачі пояснень по справі та залучення захисника, оскільки справа в суді першої інстанції перебувала з 30 квітня 2026 року по 25 червня 2026 року, ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Так судові засідання призначались на 14 травня 2026 року, 28 травня 2026 року, 15 червня 2026 року, 25 червня 2026 року.

В судове засідання 25 червня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився. Однак 23 червня 2026 року через канцелярію суду подав чергову заяву про відкладення розгляду справи.

Вважаю, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, за його клопотаннями розгляд справи неодноразово відкладався. ОСОБА_1 у поданих заявах жодних пояснень та заперечень суду не надав. Так само у заявах відсутня інформація про неможливість з`явитися в судове засідання для дачі пояснень.

Також суд першої інстанції вірно зауважив, що хоча ОСОБА_1 у заявах про відкладення справи зазначав про оскарженням ним у Восьмому апеляційному адміністративному суді рішення Тисменицького районного суду від 01 червня 2026 року у справі №352/1116/26, яка має безпосереднє відношення до справи №352/1078/26 і вказане рішення суду має значення як доказ для встановлення фактичних обставин у справі №352/1078/26, оскільки за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, проте, оцінка відповідним фактам має бути надана під час ухвалення рішення у справі, а наявність пов`язаної справи не є підставою для відкладення розгляду справи.

При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в суді першої інстанції, оскільки він подавав клопотання про відкладення.

Відомості про те, що ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді першої інстанції, залучав захисника, в матеріалах справи відсутні, будь яких поважних причин неявки в судове засідання не зазначено.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та право на захист у цьому випадку не порушено.

Також слід зазначити, що працівниками поліції було роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката в суді апеляційної інстанції, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2026 року серії ЕПР1 №640431 (а.с. 1) ОСОБА_1 14 квітня 2026 року о 10 годині 46 хвилин в місті Тисмениця, вулиця Галицька повторно протягом року керував автомобілем Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом строком на 1 рік рішенням Тисменицького районного суду від 22 жовтня 2025 року у справі №352/1753/25, будучи притягнутим до відповідальності постановою ЕНА №689667272 від 24 березня 2026 року за частиною четвертою статті 126 КУпАП, чим порушив вимоги п.п. 2.1 а) ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУПП в Івано-Франківській області рядовим поліції Бураковським П.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідних графах протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, від дачі пояснень відмовився

Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 4), наявні дві папки з подіями від 24 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року.

У папці за 24 березня 2026 року безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.

У папці за 14 квітня 2026 року безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки працівники поліції підійшли до водія ОСОБА_1 , який пояснив що їде додому з церкви і просив його пустити. На запитання працівника поліції чого він керує транспортним засобом, буду позбавлений права керування, ОСОБА_1 відповів, що знає, але був змушений поїхати. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за повторне керування транспортним засобом особою, яка немає права керувати таким транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи відносно ОСОБА_1 24 березня 2026 року було винесене постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6896727 відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вказаний факт підтверджує повторне вчинення ОСОБА_1 правопорушення 06 березня 2026 року.

Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП скасована, в матеріалах справи відсутні.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду наголошував, що не керував транспортним засобом 24 березня 2026 року, проте матеріали справи місять відеозаписи, які були переглянуті в судовому засіданні, з яких вбачається, що 24 березня 2026 року саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Suzuki SX-4 д.н.з. НОМЕР_2 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом. У зв`язку з цим працівниками поліції було складено на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не подав жодного судового рішення, яке б спростовувало повторність керування транспортним засобом, особою, яка позбавлена такого права керування.

Статтею 126 КУпАП передбачено відповідальність за:

ч. 1 - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,

ч. 2 - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

ч. 3 - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

ч. 4 - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

ч. 5 - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Відповідно під час апеляційного розгляду перевірено факт позбавлення ОСОБА_1 права керування, що підтверджується постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області (а.с. 6-9), факт керування особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписами події 24 березня 2026 року (а.с. 4) та факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Що підтверджено відеозаписами події 14 квітня 2026 року (а.с. 4).

Таким чином досліджена сукупність доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом повторно протягом року не маючи права керування транспортними засобами, тобто порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вказане вище спростовує твердження апелянта про відсутність вини у його діях

Факт оскарження ОСОБА_1 до адміністративного суду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП не впливає на доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За результатами апеляційного розгляду, оцінивши встановлені обставини, проаналізувавши ухвалене судове рішення, врахувавши норми права, що підлягали застосуванню, доходжу висновку, що сукупність доказів, наявних у матеріалах розглянутих справ, свідчать про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції і закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про це наголошено в апеляційній скарзі.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано.

Виходячи з наведеного, вважаю висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 КУпАП законними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах.

Встановлено судом першої інстанції порушення ПДР, які вчинені ОСОБА_1 – є грубими.

З огляду на наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло