Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №343/173/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 343/173/26

Провадження № 22-ц/4808/1267/26

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Василишин Л.В.,

суддів: Максюти І.О., Пнівчук О. В.,

секретаря: Шемрай Н.Б.

за участі представника відповідача Сапонова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року,у справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 (ТМ «Центр правової допомоги») про захист прав споживача, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваних судових рішень

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ФОП ОСОБА_2 (ТМ «Центр правової допомоги») про захист прав споживача.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 (ТМ «Центр правової допомоги») про захист прав споживача залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка та її представник – адвокат Кажук В. Б., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явилися в судове засідання та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, з метою недопущення зловживання учасниками справи процесуальними правами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на ухвалу суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що сторона позивача не з`явилася в судове засідання 12 травня 2026 року з поважних причин. Так, суду було відомо з клопотання, поданого 27 квітня 2026 року її представником, що він не зможе з`явитися в судове засідання, оскільки 20 квітня 2026 року йому було проведено оперативне втручання – стентування ГТК та ОГ ЛКА. Після операції адвокат перебував на лікарняному з 20 по 30 квітня 2026 року, про що також було зазначено в поданому до суду клопотанні. Водночас післяопераційний стан не дозволяв йому повноцінно приступити до професійної діяльності, а його тимчасову непрацездатність було продовжено з 15 травня 2026 року, що підтверджується медичним висновком та свідчить про наявність ускладнень і необхідність подальшого лікування. Тобто з моменту проведення оперативного втручання його працездатність фактично не була відновлена.

Крім того, апелянтка зазначає, що 12 травня 2026 року вона телефонувала своєму представнику, однак він не відповідав на дзвінки, у зв`язку з чим їй не було відомо, що він не з`явиться в судове засідання. За інших обставин вона особисто подала б заяву про відкладення розгляду справи.

На думку апелянтки, наведені обставини підтверджують поважність причин неявки у судове засідання та спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність перешкод для належного здійснення представництва у визначені судом строки.

Також вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами навіть за відсутності сторони позивача, оскільки її неявка не перешкоджала повному та всебічному з`ясуванню обставин справи.

За таких обставин, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи

Сторона відповідача подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, оскільки мала місце повторона неявка позивачки у судові засідання без поважних причин.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судове засідання апелянт та її представник не з`явилися.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просив відмовити в її задоволенні.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини у справі

Судом встановлено, що 29 січня 2026 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступила позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 (ТМ «Центр правової допомоги») про захист прав споживача.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2026 року відкрито спрощене провадження у справі з повідомлення сторін.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 06 квітня 2026 року, за участі представника позивача адвоката Кажука В. Б. та представника відповідача Сапонова О. В., суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав пояснення сторін. В засіданні було оголошено перерву до 14.00год 27 квітня 2026 року.

27 квітня 2026 року представник позивачки – адвокат Кажук В. Б. через електронну пошту суду разом із заявою про уточнення позовних вимог, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок перенесеного оперативного втручання. Як зазначено в клопотанні, до нього долучається листок працездатності № 1111-Р8Е5-А4М6-7 СЕК. Однак в матеріалах справи він відсутній, відповідний акт про його відсутність канцелярією суду не складений.

В судове засідання призначене на 27 квітня 2026 року позивачка також не з`явилася.

Докази направлення судової повістки позивачці та її отримання у справі відсутні.

Як зазначено судом першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, клопотання представника позивачки судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 12 травня 2026 року.

В судове засідання призначене на 12 травня 2026 року позивачка та її представник не з`явилися.

Про час та місце проведення засідання згідно довідки про доставку електронного документа був повідомлений представник позивачки – адвокат Кажук В. Б. в його електронний кабінет, час доставки: 28.04.2026 0:30:35.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно зі ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Положення п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст.223 цього Кодексу, згідно якої суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засіданні без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез"явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальний закон не містить застереження про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма права дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про місце, день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

При цьому практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка та її представник – адвокат Кажук В. Б., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилися в судові засідання та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, з метою недопущення зловживання процесуальними правами та забезпечення дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки як зазначалося вище, норма ст.257 ЦПК України передбачає право суду на залишення без розгляду позову у випадку повторної неявки належно повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

В спірному випадку, висновок суду про належне повідомлення саме позивача про час і місце розгляду справи не узгоджується із матеріалами справи, оскільки у справі взагалі відсутні докази про повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання. Участь представника у справі не виключає необхідність такого повідомлення. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд констатував про її належне повідомлення, як однієї з підстав для залишення позову без розгляду, що фактично не відповідає дійсності.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що 12 травня 2026 року мала місце неявка сторони позивача після низки судових засідань на стадії розгляду справи по суті, тобто об`єктивно відсутні підстави вважати, що сторона не цікавиться розглядом та зловживає процесуальними правами. Зокрема, справа розглядалася у судових засіданнях 26.02.2026, 18.03.2026 та 06.04.2026. Як вбачається з протоколу судового засідання від 06 квітня 2026 року, за участі представника позивача адвоката Кажука В.Б. та представника відповідача Сапонова О.В., суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав пояснення сторін. В засіданні було оголошено перерву до 14.00 год 27.04.2026.

Також як пояснив на запитання суду у засіданні апеляційного суду представник відповідача, у зв`язку з поверненням позивачу основної суми коштів, представник позивача просив надати час для уточнення заявлених вимог та здійснення розрахунку штрафних санкцій. Надалі представник позивача подав відповідну заяву про уточнення позовних вимог, одночасно звернувшись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням оперативного втручання.

Отже, суду першої інстанції були відомі причини неявки представника позивача, пов`язані зі станом його здоров`я після перенесеного оперативного втручання. За таких обставин, а також з урахуванням того, що позивачка не була безпосередньо повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у суду не було достатніх підстав для залишення позову без розгляду.

Також як видно зі змісту апеляційної скарги, представник позивача з 20.04.2026 по 30.04.2026 перебував на лікарняному. Зазначену обставину суд міг перевірити. Однак, судову повістку було направлено тільки адвокату сторони, який перебував на лікарняному, через електрониий суд без повідомлення безпосередньо позивачки. Отже, вважати належним повідомлення сторони, в спірному випадку, не можна. Фактично, суд унеможливив для позивачки участь у розгляді справи чи заміну представника у зв`язку тривалим лікуванням, чим порушив її право на суд.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд належно не перевірив всіх обставин та необгрунтовано виніс оскаржувану ухвалу.

Висновок суду, що навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позов без розгляду, не відповідає змісту статті 257 ЦПК України, оскільки така визначає випадки залишення позову без розгляду не як обов`язок, а як право суду за настання певних умов. В кожному конкретному випадку суд повинен зважати на фактичні обставини у справі та не допускати надмірного формалізму при застосуванні таких норм.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: І.О. Максюта

О.В. Пнівчук