Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №349/1230/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 349/1230/25

Провадження № 22-ц/4808/1301/26

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Мальцева

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О..,

секретар Гудяк Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» директора Іванчук Галини Іванівни на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Рибія М.Г. у м. Рогатин, у справі за позовом ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У вересня 2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» пред`явило позов до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Обґрунтовано позов тим, що 02.08.2014 року згідно з договором оренди землі ОСОБА_1 передав ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» в оренду на сім років земельну ділянку площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055. 22.08.2018 ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 02.08.2014. Згідно з цією угодою було замінено орендаря з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» на ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та продовжено строк дії договору оренди на сім років з дати підписання додаткової угоди. З врахуванням дати державної реєстрації договору семирічний строк договору оренди землі сплив 22.08.2025. Договором оренди землі встановлено, що орендар земельної ділянки після закінчення строку договору оренди має право переважне право поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Для реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» надіслало 18.07.2025 ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі. ОСОБА_1 будь-якої відповіді на лист не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: в місячний строк з моменту отримання листа не заперечив щодо продовження договору на новий строк. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою і вважає поновленим договір оренди землі на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» просило визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 18.07.2025 до договору оренди землі № б/н від 02.08.2014 між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 , в редакції, яка долучена до позовної заяви; визнати відсутнім у ФОП ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055, яка розташована на території Рогатинської міської ради, номер запису про інше речове право: 61232935, скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням суду, представник ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» директор Іванчук Г.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року скасувати та задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази направлення ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» своїх заперечень стосовно продовження договірних орендних правовідносин, зокрема і саме повідомлення № 0055 в редакції, яка знаходиться в матеріалах справи. Крім того, за відсутності в матеріалах справи опису вкладення не можливо встановити який саме лист було направлено ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», що унеможливлює і встановлення його змісту. Таким чином, відсутні докази заперечень ОСОБА_1 щодо продовження орендних правовідносин.

Скаржник дотримався встановленого Договором оренди землі № б/н від 02.08.2014 року алгоритму з метою реалізації свого переважного права на продовження орендних правовідносин з відповідачем. Лист-повідомлення і проєкт додаткової угоди було відправлено належним чином, а невручення поштового відправлення ОСОБА_1 не залежало від ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», обов`язок з повідомлення у визначений строк про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» виконало. Фактично суд першої інстанції поставив реалізацію переважного права у залежність від суб`єктивного бажання орендодавця, що суперечить змісту ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та принципу правової визначеності. Рішення суду від 07.05.2026 року не містить реальних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, а його обґрунтування є поверхневим

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідач долучив до справи лист (повідомлення № 0055) без доказів його направлення та опису вкладення позивачу.

Відповідачі не скористалися своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони надали заяви суду про розгляд справи без їх участі.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд установив, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.09.2025 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055 (а.с.23-24).

Копією договору оренди землі від 02.08.2014 підтверджується, що ОСОБА_1 передав ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» в оренду на сім років земельну ділянку площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055(а.с.15-16).

Пунктом 8 договору визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ні за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

2.08.2018 ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 02.08.2014 (а.с.17).

Згідно з додатковою угодою було замінено орендаря з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків агро» на ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та продовжено строк дії договору оренди на 7 років з дати підписання додаткової угоди.

В пункті 4.4 додаткової угоди сторони внесли умову про встановлення терміну (строку) в 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору оренди для надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію договору оренди на підставі свого переважного права.

Відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.09.2018 підтверджується реєстрація права оренди земельної ділянки, орендарем зазначено ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», строк дії речового права – до 22.08.2025(а.с.18).

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» при зверненні до суду заявила, що 18.07.2025 надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, до якого додало два примірники додаткової угоди. Ця обставина підтверджується копіями листа-повідомлення від 18.07.2025 та додаткової угоди від 18.07.2025, списку № 6049 згрупованих відправлень із штампом відділення поштового зв`язку, опису вкладення у цінний лист, інформацією про статус відстеження із сайту Укрпошти станом на 08.01.2026..

Водночас 07.07.2025 ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» було вручено лист-повідомлення № 0055 ОСОБА_1 про те, що він не має наміру поновлювати дію договору оренди земельної ділянки площею 1,143 га, кадастровий номер 2624410100:02:001:0055, термін дії якого закінчується 22.08.2025, що підтверджується цим листом-повідомленням та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом представника ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» про його отримання (а.с.57-58).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не встановив порушення переважного права на укладення договору оренди землі, а також підстав для поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки відповідачем ОСОБА_1 спростовані твердження позивача про порушення умов договору стосовно повідомлення орендаря про намір продовжити або припинити дію договору, і суду надані відповідачем відповідні докази таких обставин.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження №61-550св22)).

Предметом цього спору є поновлення договору оренди землі на новий строк.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У статті 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 126-1 ЗК України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

У частині першій статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Цей закон є спеціальним у цих правовідносинах, його положення підлягають застосуванню і в поєднанні із загальними нормами цивільного законодавства України щодо свободи договору забезпечують право орендодавця на вільне розпорядження своєю власністю і створюють справедливий баланс для учасників договору.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Аналіз змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Отже у Законі України «Про оренду землі» ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» і «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20, відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.4.3. додаткової угоди від 22.08.2018 року до договору оренди землі від 02.08.2014 року, строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даної угоди, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

З огляду на визначені в договорі умови спливу його строку, колегія суддів вважає, що такий строк закінчився саме 19.07.2025 року.

Відповідно до п.4.4 додаткової угоди від 22.08.2018 року сторони домовились змінити по всьому тексту договору та встановити термін (строк) в 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору оренди для надіслання орендарем повідомлення орендодавця про намір продовжити дію договору оренди на підставі свого переважного права.

Вбачається, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» зверталося до орендодавця із листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. Згідно з списком згрупованих відправлень та опису вкладення у цінний лист направляло відповідачу лист повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі та проект додаткової угоди до договору, які датовані 18.07.2025 року. Проте дату направлення таких документів відповідачу з наданих до позовної заяви матеріалів встановити неможливо (а.с.21-22).

Разом з тим, орендодавець ОСОБА_1 висловив чітке та однозначне заперечення щодо поновлення договору оренди. Наведене підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема листом-повідомленням №0055, факт вручення якого позивачу підтверджений рекомендованим повідомленням про вручення від 07.07.2025 року за трекінгом відстеження листа №7700100073760 (а.с.58). Доводи апелянта про відсутність опису вкладення до поштового відправлення є безпідставними, оскільки його відсутність не спростовує факту направлення відповідачем та отримання ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» листа-повідомлення № №0055 і не ставить під сумнів його зміст, який встановлений судом на підставі сукупності інших належних та допустимих доказів. Більш того, ставлячи під сумнів зміст поштового відправлення №7700100073760, позивач не пред`явив суду іншого документу, направленого йому ОСОБА_1 . На думку колегії суддів, зміст вказаного повідомлення відповідача беззаперечно свідчить про небажання продовжувати оренду землі з позивачем.

Відповідач висловив своє небажання продовжувати договірні відносини з позивачем ще до закінчення строку договору оренди, що свідчить про відсутність його згоди на його поновлення. Відтак, наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди виключає можливість поновлення такого договору як у порядку реалізації переважного права орендаря, так і в порядку «мовчазної згоди», передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Верховний Суд в постанові від 29.06.2022 року у справі № 692/531/21 (провадження № 61-2885св22) також зауважив, що за наведених обставин укладення в судовому порядку договору оренди землі за відсутності згоди власника земельної ділянки суперечить закону. Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

З матеріалів справи не вбачається будь-якої відповіді ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на вказаний лист відповідача із пропозицією сприятливих для нього умов оренди землі.

Посилання апелянта на частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» є безпідставними, оскільки застосування зазначеної норми можливе виключно за умови відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі як протягом строку його дії, так і протягом одного місяця після його закінчення. У спірних правовідносинах встановлено, що орендодавець висловив заперечення проти поновлення договору оренди завчасно, і такі заперечення не відкликані та залишалися чинними на момент спливу строку договору, що виключає можливість застосування вказаної норми.

Те що орендодавець направив заперечення щодо поновлення договору оренди до отримання листа-повідомлення орендаря, не впливає на його юридичну силу, оскільки стаття 33 Закону України «Про оренду землі» не ставить право орендодавця на відмову у поновленні договору в залежність від послідовності обміну повідомленнями між сторонами. Вирішальним є належним чином виражене волевиявлення орендодавця про небажання поновлювати договір оренди земельної ділянки. Якщо таке волевиявлення не відкликане ним, воно є дійсним на день закінчення строку договору.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно до принципу свободи договору орендодавець має право відмовитися від продовження договірних відносин.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з долученням відповідачем до матеріалів справи листа (повідомлення № 0055) без доказів його направлення позивачу, оскільки апелянтом не наведено жодних доводів щодо недостовірності змісту повідомлення № 0055, його неналежності чи недопустимості як доказу. Зміст вказаного документу був відомий позивачу та під час розгляду справи свої заперечення щодо даного листа висловлені позивачем. Крім того, 20.02.2026 року позивачем заявлено клопотання про витребування оригіналів документів та ухвалою Рогатинського районного суду від 12 березня 2026 року витребувано оригінал вказаного повідомлення №0055 у позивача. Матеріали справи містять підтвердження виконання даної ухвали ОСОБА_2 та направлення оригіналу вказаного повідомлення суду, з наступним його дослідженням в судовому засіданні (а.с.112)

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, можна дійти висновку, що оскаржене рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишається в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,375,381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 04 серпня 2026 року

Судді: Є.Є. Мальцева

Л.В.Василишин

І.О.Максюта