Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №243/10717/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1766/26 Справа № 243/10717/25 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника адвоката Боса О.О.,

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, адреса: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 605,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2025 року встановлено, що 18.11.2025 р. об 11-16 год. в с. Майдан, вул. Героїв України 1, ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2025 року по справі №243/10717/25. В обґрунтування клопотання зазначив, що він не отримував копію оскарженої постанови, не був ознайомлений з її повним текстом, у зв`язку з чим не має можливості викласти мотиви незгоди з таким рішенням суду.

В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2025 року стосовно ОСОБА_1 та закрити провадження в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в в його діях.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження, всебічно не з`ясувавши всіх обставин справи адміністративного правопорушення.

Звертає увагу, що розгляд справи звівся до того, що суддя просто виніс постанову за його відсутності, нехтуючи його процесуальними правами, передбаченими Конституцією України, КУпАП та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У доповненні до апеляційної скарги захисник Боса О.О. звернула увагу, що після незаконної зупинки ОСОБА_1 , всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Вважає, що судом безпідставно не враховано, що поліцейським було здійснено зупинку транспортного засобу Збройних Сил України та проведено процедуру огляду на стан сп`яніння діючого військовослужбовця неуповноваженою особою.

Звертає увагу на неврахування судом першої інстанції відсутності факту виявлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 . Зауважує, що із відеозапису подій за участі ОСОБА_1 не вбачається, яким саме чином працівник поліції, а саме капітан поліції Агєєнко Є.Г. встановив наявність у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння.

Окремо звертає увагу, що пропозиція пройти огляд без озвучення ознак сп`яніння є процесуальним порушенням та виключає можливість притягнення до відповідальності.

Зазначає, що з відеозапису не вбачається, що поліцейським було роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду, зокрема, що вони є аналогічними керуванню транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зауважує, що у результаті описаних дій працівників поліції волевиявлення водія було спотворене: замість реальної можливості вільного вибору щодо проходження огляду, він опинився в ситуації, коли відмова здавалася «правомірною». Така відмова не може вважатися добровільною та свідомою, оскільки вона була наслідком неправомірного впливу та психологічного тиску. Таким чином, у даному випадку відмова водія від проходження огляду не є правомірною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Окремо звертає увагу, що надані до суду матеріали відеозапису, отримані із порушенням закону, а саме із порушенням п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис під назвою Unknown.mp4 здійсненого за допомогою невідомого пристрою, тому просить визнати таке відео недопустимим доказом, та не приймати його до уваги при ухваленні судового рішення по справі.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні захисник Боса О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доповненнями до неї в повному обсязі, просила її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги з доповненнями за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного висновку:

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 17 грудня 2025 року, розгляд справи було проведено без участі ОСОБА_1 та / або його захисника. З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 13 травня 2026 року засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення оскарженої постанови судді 1-ї інстанції ОСОБА_1 та/або його захиснику.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Оскарженою постановою від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Враховуючи вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП доказуванню підлягають всі ознаки, які утворюють склад правопорушення, у вчиненні якого було визнано винним ОСОБА_1 .

В обґрунтування висновків про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя послався на те, що винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Проте, такий висновок судді вважаю помилковим, оскільки оскаржена постанова не підтверджується матеріалами справи.

Перевіряючи доводи апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте матеріали справи не містять ані відеофіксації проведення огляду ОСОБА_1 , ані наявності даних про залучення свідків під час проведення огляду або відмови у проходженні такого огляду.

З матеріалів справи вбачається, що ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області на адресу Слов`янського міськрайонного суду в Донецькій області було скеровано адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 для розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства без зазначення та перелічення документів, що були надісланні на адресу суду.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що при відкритті пакування на а.с. 7, в якому знаходиться диск, долучений до матеріалів цієї справи, СД-диск пошкоджено а шляхом його прошиття.

Суд апеляційної інстанції враховує вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яким закріплено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Тож, суд не позбавлений права і зобов`язаний всебічно дослідити обставини справи за нормами КУпАП, проте він не повинен за власної ініціативи збирати докази вини замість органу, уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас суд може витребувати відеозапис за ініціативою учасників або для перевірки наявності складу правопорушення.

Під час судового розгляду стороною захисту не було заявлено відповідного клопотання про витребування копії відеозапису, що був долучений до матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 . Напроти, сторона захисту наполягала на розгляді справи за матеріалами, що наявні в справі.

Таким чином, хоча носій відеофайла в даній справі і наявний, проте пошкодження його цілісності призводить до неможливості його використання для відтворення подій, що були зафіксовані поліцейськими при виявлені та складанні матеріалу стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Тож, будь-яких беззаперечних доказів, які би у їх сукупності свідчили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`янінняза обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516491 від 18.11.2025 року, як і відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, проведеного в установленому законом порядку, суду апеляційної інстанції надано не було.

Крім того, відсутність відеофіксації, а також свідків проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння або відмови від такого огляду є порушенням ч. 2 ст. 266 КУпАП, яка регламентує порядок проходження такого огляду, що в силу частини 5 тієї же норми тягне недійсність такого огляду.

Апеляційний суд звертає увагу, що лише протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, що складені стороною обвинувачення стосовно ОСОБА_1 , самі по собі не можуть бути доказами вчинення правопорушення особою. А матеріали справи не містять інших об`єктивних доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на те, що відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а також із врахуванням того, що на суд покладено обов`язок створювання таких умов, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом, та забезпечення безсторонності при розгляді справ (ст. 7, 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»), суд за власною ініціативою не вправі витребувати будь-які додаткові докази у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що із наявних в матеріалах справи доказів не можливо поза розумним сумнівом встановити, що працівники поліції мали підстави вважати, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі серії ЕПР1 №516491 від 18.11.2025 р. та, що при цьому у нього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, як підстава для проходження огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився.

Підсумовуючи викладене, вважаю, що суду не надано достатніх доказів доведенності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому вважаю відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, апеляційні доводи апелянта слід вважати слушним, а оскаржену постанову судді такою, що підлягає скасуванню.

Згідно ст. 247 КУПАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Скасовуючи оскаржену постанову судді першої інстанції та закриваючи провадження з наведених підстав, апеляційний суд не входить в обговорення інших апеляційних доводів сторони захисту.

ПОСТАНОВИВ:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу з доповненням особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин