Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №205/5455/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7853/26 Справа № 205/5455/26 Суддя у 1-й інстанції - Грона Д.С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

заявник/позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Філімончук Ольга Миколаївна,

розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026року,головуючий у суді першої інстанції Грона Д.С.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпраперебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Філімончук Ольга Миколаївна про визнання договору удаваним правочином та переведення прав покупця.

27 квітня 2026року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подала в суд заяву про забезпечення позову, в якій вимагала вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності та дії направлені на реалізацію, відчуження квартири АДРЕСА_1 ; та просила накласти арешт на вказану квартиру.

Існування таких вимог заявник пов`язував із тим, що предметом спору в справі є спір щодо відчуження квартири та порушення прав позивача щодо нерухомого майна — квартири АДРЕСА_1 . Як стверджувала заявник їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 подарував свою частину квартири ОСОБА_3 , що свідчить про можливість подальших відчужень квартири.

Зазначала, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивачки у даній справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Черкавського Ю.С. про забезпечення позову, задоволено частково. Накладено заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності та дії направлені на реалізацію, відчуження наступного майна: квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності доводів заявника проте, що відчуження спірного нерухомого майна у разі задоволення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та водночас суд врахував співмірність та адекватність заходу забезпечення позову та баланс інтересів сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

26 травня 2026року ОСОБА_3 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд” апеляційну скаргу на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026року.

В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування ухвали суду про забезпечення позову та просив відмовити у задоволенні заяви.

Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявника полягає у тому, що оскаржувана ухвала не містить встановлених судом конкретних обставин, які б свідчили про існування реальної та актуальної загрози подальшого відчуження спірного майна або вчинення інших дій, здатних унеможливити виконання можливого рішення суду.

Скаржник наполягав, що фактично єдиною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову став сам факт укладення договору дарування від 31 березня 2026року, який одночасно є предметом спору у даній справі, проте сам по собі факт укладення оспорюваного правочину не може автоматично свідчити про наявність подальшого ризику відчуження майна та бути безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Стверджував, що ухвала не містить належного та достатнього мотивування, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, суду не було надано доказів, які б свідчили про те, що після укладення спірного договору відповідачем вчинялись дії, спрямовані на повторне відчуження майна, підготовку до такого відчуження або вчинення інших дій, які б свідчили про існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка заперечила проти апеляційної скарги, заявляла, що доводи та обставини якими відповідач обґрунтовував свої апеляційні вимоги не спростовують висновків суду, між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, подальше відчуження якого призведе до ускладнення захисту прав позивачки, та заборона здійснювати реєстраційні дії щодо квартири є співмірною з заявленими позивачем позовними вимогами.

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

18 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1640год 04 серпня 2026року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Як правову підставу для часткового задоволення заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виснував, що не вжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при постановленні ухвали додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим або ж ускладниться ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог чи перешкодить ефективному захисту або поновленню порушених прав позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У вказаній справі, звернувшись до суду з позовом проти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачка просила визнати удаваним правочином договір дарування 5/8 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений між відповідачами 31 березня 2026року, перевести права і обов`язки покупця 5/8 часток цієї квартири на позивачку та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану частку квартири.

Тобто, між сторонами виник спір щодо частини квартири АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Вказані висновки є тотожними висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025року у справі 907/523/25.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Оскільки у цій справі позивачка звернулась до суду з вимогами про визнання удаваним правочином договору дарування частини квартири, переведення на позивачку прав покупця на частину цієї квартири, а також про скасування державної реєстрації права власності відповідача на частку квартири, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернулася до суду.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову за своїм змістом відповідає вимогам статті 151 ЦПК України і відповідає суті інституту забезпечення позову, як гарантії дотримання прав особи, в інтересах якої подано позов, у разі ухвалення судом рішення на користь позивача.

Право власності на частину нерухомого майна на підставі оспорюваного договору дарування зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 . При цьому, відповідач ОСОБА_3 та інші особи не позбавлені можливості вчинити дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та інші дії, направлені на його реалізацію і відчуження, які ускладнять поновлення інтересів позивачки в рамках цього позовного провадження у разі задоволення судом позову та призведуть до необхідності звертатися з новим позовом.

Тож, суд апеляційної інстанції підставно враховує доводи позивачки щодо можливості у разі невжиття заходів забезпечення позову змінити власника спірного нерухомого майна шляхом розпорядження таким об`єктом нерухомого майна.

У разі відчуження відповідачем спірного об`єкту нерухомого майна на користь третіх осіб, ухвалення судом у цій справі можливого рішення про задоволення позову ОСОБА_1 не матиме наслідком захист її порушеного права. У цьому випадку необхідним буде звернення з новим позовом до нового власника нерухомого майна та порушене право не зможе бути захищене судом.

Оскаржувані заходи забезпечення позову стосуються предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення, а тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, а відтак є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у разі задоволення позовних вимог.

Очевидною є можливість відповідача, за яким зареєстровано право власності на частку спірної квартири, в будь-який момент розпорядитись цим майном, що може ускладнити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову.

Заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності та дії, направлені на реалізацію, відчуження квартири надасть змогу уникнути переходу права власності на неї до інших осіб та забезпечить можливість ефективного захисту в судовому порядку прав позивачки в спірних правовідносинах у випадку задоволення позову.

Позивачкою наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну ймовірність ускладнення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду в межах цієї справи, у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Тож, в сукупності наведені позивачкою доводи переконливо вказують на необхідність забезпечення позову.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та не довів порушення місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вжитий захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії відповідає вимогам співмірності, розумності та збалансованості інтересів сторін.

Обраний захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності, дії направлені на реалізацію та відчуження об`єкту нерухомого майна є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивачка звернулась до суду.

Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для забезпечення позову у цій справі, безпідставність застосування заходів забезпечення позову, відсутність загрози невиконання можливого рішення суду є необґрунтованими.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість ухвали суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 .

Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 травня 2026року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026року.

Судді: